Ноа-Сабатинівська-Кослодженьська культурна спільність
Ноа-Сабатинівська-Кослодженьська культурна спільність — культурний блок пізньої епохи бронзи (XVI—XIII ст. до н. е.),[1][2] що існувала на території сучасної України, Молдови, Болгарії та Румунії на основі трьох тісно пов'язаних археологічних культур: Ноа, Сабатинівської та Кослоджень.[3][4][5] Інші назва — комплекс Ноя–Сабатинівка–Кослоджень. Культурна спільність поєднувала елементи євразійського та карпато-балканського походження, що можна побачити на поширенні типової форми глиняного посуду з ручками[4] та стилі орнаментів на посуді.[6] Також типовими є бронзові вироби (сокири-кельти, кинджали, серпи, голки, посудини, прикраси, долото з втулкою).[4][7] Слід також зазначити, що для поселень та поховань комплексу Ноа–Сабатинівка–Кослогень бронзові вироби є досить рідкісними знахідками.[8] Основні заняття населення цих культур — землеробство і скотарство. Міжнародна торгівляУ 1973 на території села Крижовлин (Україна) була знайдена золота чаша епохи бронзи (сер. II тис. до н.е.).[9] Подібні чаші також були знайдені в селі Редень (Румунія) та селі Вилчитрин (Болгарія). Науковці вважають, що ці чаші були виготовлені в Ахейській Греції і є прикладом далеких торгівельних зв'язків Ноа-Сабатинівсько-Кослогеньської культурної спільноти зі стародавніми Мікенами.[10][11] Галерея
ГенетикаКультура Ноа та Сабатинівська культура мають генетично схоже походження. У них переважають чоловіча гаплогрупа R1a, з жіночих гаплогруп були присутні J1, U8a1a1, U2e1b.
Примітки
Джерела
Статті
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia