Волкушанська культура

Волкушанська культура — археологічна культура доби фінального палеоліту. Виділена у першій половині 1990-х років Шимчаком К. на підставі матеріалів з території північно-східної Польщі, південної Литви, західної Білорусі та північної України. Одночасно явище аналогічно описав Залізняк Л. Л., визначивши красносільську культуру. Матеріали культури під іншими назвами згадувалися в літературі з середини XX століття як «прибалтійський мадлен» (Римантене Р. К.), «група Вільнюс» (Е. К. і С. К. Козловські), «аренсбурзька культура» (Кольцов Л.), «лінгбійська культура sensu largo» (Козловський С. К.), «комплекси типу Вільня» (Сульгастовська З.), «досвідерські матеріали» (Шильд Р.).

Валкушанська культура разом з лінгбійською, аренсбурзькою, свідерською і гренською культурами належить до технокомплексу з черенковим вістрям стріл. Шимчак К. зазначив подібність кремнієвих комплексів валкушанської культури з цими фінальнопалеолітичними культурами. Згідно Залізняка Л. Л., валкушанська культура сформувалася на основі лінгбійської і включає пам'ятники з гренськими вістрями, і гренська група пам'ятників є підґрунтям для пісочнарівської та ієневської мезолітичних культур.

Хронологічно культура до періоду 10800-10300 років до н. е. Кремнієвий інвентар валкушанської культури характеризують нуклеуси двоплощинні монофронтальні від пластин без додаткової обробки країв і контрфронту, одноплощинні від пластин з частковою обробкою сторін і контрфронту; скребки на пластинах; різні типи різців з переважанням ретушованих і нуклеопадібних; пластини зі скошеною дрібною ретушшю на кінці; черенкові наконечники стріл без плоскої ретуші насадження з черевця.

На Німані і Верхній Прип'яті відзначені стоянки волкушанської культури, носії котрої прийшли з заходу приблизно XIII—XI тисяч років тому і походять від культури Лінгбі. Вони використовували великі наконечники типу Лінгбі^[1].

Ареал валкушанської культури охоплює басейни річок Вісла і Німан, західну частину Білоруського та Українського Полісся. До валкушанської культури належать археологічні пам'ятники:

«Бурдзенішкі-4», «Багатери Лєсьни-2», «Волкуш-3», «Волкуш-5», «Возьна Весь-1», «Ридна-10», «Станькавічи-1» (усе в Польщі);
«Красносілля-Е», «Лютка-Б», «Нобель 2Б», «Великий Мідськ», «Аносово» (Україна);
«Вільнюс-1», «Ежаринас-8», «15-17» (Литва);
на території Білорусі матеріали культури відомі від пам'яток «Жилічи-1-3», «Жукевічи-1», «2», «Ковальці-1», «4», «Ліхачи» урочища «Острів Лихацький», «Ліхачи» урочища «Острів Салацький» (Гродненський район), «Красносельський-6» (Волковиський район), «Бєліца-1», «Збляни-2» (Лідський район), «Мотоль-1», «5», «17», «Опаль-5» (Івановський район), «Вялічкавічи -1-5», «7-8», «Коладна-1-3» (Кам'янецький район), «Галачова» (Берестейський район), «Рубяжевічи» (Столбцовський район).

Примітки

↑ Телегуз А. В. Епоха верхнього палеоліту на території Білорусі в контексті початкового етапу етногенезу місцевих етнокультурних спільнот [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.], Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 2015, Вип. 43, УДК 572.9(476) — С. 26.

Джерела

Залізняк Л. Л. Фінальний палеоліт північного заходу Східної Європи (Культурний поділ і періодизація): дод. до «Наукових записок» НаУКМА / Л. Л. Залізняк; відп. ред. Д. Я. Телегін; Національний ун-т «Києво-Могилянська академія», Інститут археології НАН України. — К.: [б.в.], 1999. — 283 с. — ISBN 5-7763-2592-7.
Ашэйчык В. У., Вашанаў А. М. Валкушанская культура / В. У. Ашэйчык, А. М. Вашанаў // Археалогія Беларусі: энцыклапедыя: у 2 т. / складальнік Ю. У. Каласоўскі; рэдкалегія: Т. У. Бялова (гал. рэд.) і інш. — Т. 1: А—К. — Мн.: Беларуская Энцыклапедыя, 2009. — 492 c. — С. 141—142. — ISBN 978-985-11-0354-2. (біл.)
Калечиц Е. Г., Обуховский В. С. Этапы заселения Мотольского микрорегиона в каменном и бронзовом веках: по материалам поселения Мотоль-17 // Lietuvos Archeologija. — 2004. — T. 25. — P. 45—78. (рос.)
Абухоўскі В. С. Палеаліт Беларусі — сучасны стан і перспектыва даследаванняў // Wspólnota dziedzictwa kulturowego ziem Białorusi i Polski / red. t. A. Kośko, A. Kalečyc. — Warszawa—Kraków: Ośrodek Ochrony Dziedzictwa Archeologicznego—Przedsiębiorstwo Poligraficzne «Deka», 2004. — 359 s.: mapy (w tym kolor.), rys. — S. 67—79. — ISBN 83-89122-06-5.
Obuchowski W. Zabytki krzemienne i kamienne od paleolitu do wczesnej epoki żelaza z terenów Białorusi w zbiorach Państwowego Muzeum Archeologicznego w Warszawie / Wiktor Obuchowski; tł. W. Obuchowski; Ośrodek Ochrony Dziedzictwa Archeologicznego. — Warszawa: PMA, OODA, 2003. — 207 s. — ISBN 83-917894-4-6. (пол.)
Szymczak K. Epoka kamienia Polski północno-wschodniej na tle środkowoeuropejskim / Karol Szymczak. — Warszawa: Wydawnictwa Fundacji «Historia pro Futuro», 1995. — 191 s. (пол.)