Новиковський Володимир Огійович

Новиковський Володимир Огійович
Народження	21 вересня 1931(1931-09-21) (93 роки) Житомир
Країна	Україна
Навчання	Київський художній інститут Творчі майстерні Академії мистецтв СРСР
Вчитель	Іванов Михайло Інокентійович
Вчене звання
Член	Національна спілка художників України
Звання

Володимир Огійович Новиковський (нар. 21 вересня 1931, Житомир) — український живописець і графік; член Спілки художників України з 1960 року. Заслужений художник України з 2002 року^[1].

Народився 21 вересня 1931 року в місті Житомирі (тепер Україна). 1958 року закінчив Київський державний художній інститут. У 1963—1965 роках займався у творчих майстернях Академії мистецтв СРСР. Його навчали Микола Максименко, Михайло Шаронов, Олександр Пащенко, Сергій Єржиковський, Михайло Дерегус, Леонід Чичкан, Іларіон Плещинський, Олександр Данченко, Іван Селіванов, Михайло Іванов.

Жив у Києві в будинку на вулиці Госпітальній № 2, квартира 84, потім у будинку на вулиці Курганівській № 3, квартира 27^[2].

Працює в галузі живопису та станкової графіки, переважно в техніці літографії. Серед робіт:

серії літографій

• «Металурги Придніпров'я» (1957—1958);
• «На українських новобудовах семирічки» (1959—1960);
• «За мотивами Т. Г. Шевченка» (1960);
• «Про людей праці» (1961—1962);
• «Трудівники Чорномор'я» (1961—1965, офорт; 1969—1970, літографії);
• «Кораблебудівники» (1969—1970);
• «Пейзажі України» (1990—2001);
• «Портрети діячів України та Київської Русі» (1988—2001);
• «Цикл історичних битв за Україну» (1998—2001);

Учасник республіканських виставок з 1957 року, всесоюзних з 1958 року, зарубіжних з 1959 року.

• Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — 563 с., сторінка 329;
• Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 163.

• Новиковський Володимир Огійович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 582.
• Володимир Новиковський, його живопис, графіка і новаторство.