Обговорення:Українська мова

Ця стаття належить до числа добрих. статус доброї не надано 29 жовтня 2010 року статус доброї не надано 25 лютого 2011 року статус доброї надано 23 вересня 2011 року

Ця стаття є частиною Проєкту:Українська мова (рівень: ДС, важливість: найвища)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані Українською мовою. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
ДС (добра)	Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Українська мова має рівень «повна стаття: добра».
Найвища	Важливість цієї статті для проєкту Українська мова: «найвища»
	Чим допомогти: Цей шаблон для статей з української мови. Додайте, будь ласка, шаблон «Вікіпроєкт:Українська мова» до всіх сторінок обговорення нових і старих статей, тематично пов'язаних з українською мовою.

ШАблон Вікікнижка в нас є? Якщо є тут треба поставити, якщо ні - зробити і поставити:)--Albedo 13:28, 13 січня 2006 (UTC)Відповісти

Справа в тому, що через невизначеність правонаписання цих літер, виникає проблема посилання на статтю. Можливо забудемо про літеру Ґ . Вона, ІМХО, не потрібна взагалі та створює незручності. Kamelot 16:23, 4 травня 2006 (UTC)Відповісти

Я за дотримання чинного правопису. В той же час вважаю, що на статті, які містять «Ґ», бажано робити редиректи без такої літери.--Mykolal 17:52, 4 травня 2006 (UTC)Відповісти

Літера Ґ не може бути відкинута, бо вона прописана правописом (чинним) і є питомою у нашій мові. Окрім того, для користування, вона є у панелі інструментів. Щодо викинення ще зазначу, що варто подивитися, які символи є у польській вікі й ніхто нічого не викидає! Щодо редиректів, вони мають бути обґрунтовані, зайві редиректи — непотріб, а в слові «ґзимс», приміром, редирект ні до чого. І таких слів (гасел) можна навести вдосталь.--Albedo ^@ 03:25, 6 травня 2006 (UTC)Відповісти

Окрім панелі, в системах з обмеженою функціональністю (таких як віндовози всіх версій), літеру ґ можна вставляти в текст одночасно натискаючи клавішу Alt та г (в українській розкладці клавіатури).--VictorAnyakin 15:55, 3 липня 2006 (UTC)Відповісти

Ух ти, працює! Ще знати, як вставляти нормальний апостроф та тире без автозаміни й спотворення знаків!--A l b e d o ^® 11:50, 28 жовтня 2006 (UTC)Відповісти

Для тих, хто використовує убунту ґ, тире, апостроф, на́голос і т.і. вмонтовані у стандартну розкладку. Потрібно так само використовувати клавішу Alt --Lazyden (обговорення) 22:24, 21 серпня 2012 (UTC)Відповісти

Можна використати у цьому плані досвід поляків. Хто див., то неодмінно помітив, що при пошуку статті в них вискакує спеціальна панель для спеціальних символів. --Tomahiv 12:33, 22 лютого 2007 (UTC)Відповісти

Сербія і Чорногорія вже не існує, українська має офіційний статус лише в деяких Сербських регіонах.

можна посиланньа? чи таки маје офіціјниј статус? --рівноденник 07:38, 4 липня 2007 (UTC)Відповісти

В мене є пропозиція записувати все, що стосується граматики і морфології лише стосовно української мови. Не потрібно давати визначення для мовознавчих термінів. Це можна зробити у окремих стаття в рубриці "Мовознавство"

Хто пояснить ці зміни? Без з'ясування, вони підлягають відкату, чи не так?--A l b e d o ^® 21:46, 4 березня 2007 (UTC)Відповісти

Не може бути 41 млн, бо:

• В Україні мешкає 47 млн. (майже всi вони вiвчали та розумiють мову, хоча б й не визнають за рiдну)
• За межами України мешкає від 10 до 15 млн. українців.

Це дає 57 - 62 млн.!

I ще одне. У статтi Польська мова вказано, що ноiїв польскої > 50 млн., що протирiче тому, що українцiв бiльше нiж полякiв!

Справа в тому, що із 47 млн населення України, носіями укр. мови є в ліпшому випадку 30 млн. Статистичні дані дають, здається, порядку 49% --^А1 06:33, 2 червня 2007 (UTC)Відповісти

Тобто половина України не розумiє укр. мову хоча б на середньому рiвнi?--RoteArmee 07:00, 2 червня 2007 (UTC)Відповісти

Академік Віталій Русанівський в енциклопедії «Українська мова» (К., 2000) пише: «Українська мова входить до другого десятка найпоширеніших мов світу, нею розмовляє близько 45 мільйонів людей». Язик не повернеться сказати, що Азаров розмовляє українською мовою, є носієм української мови. Розуміє — так, але мовець — вибачте. А скільки таких в Україні немовців! --OlegB 07:09, 2 червня 2007 (UTC)Відповісти

Так, так. Але Янукович мову вивчив))

У нiмецкої та англiйскої вiкiпедiях пишуть Native speakers (або primary language), та понизу - Non-native speakers (або secondary language).

Я зiбрав декiлька фактiв : (1) Згідно перепису населення 2001 року укр. мову вважають за рідну 67,5 % населення. Станом на 2002 р., українську як мову, якій надається перевага у спілкуванні (на відміну від української як рідної мови) було визначено лише 43,9 % населення держави (дані Києво-Могилянської академії).

Пропоную ввести теж: Мова спiлкування - 45 млн (надати посилання). Друга мова - 15 млн. --RoteArmee 08:07, 2 червня 2007 (UTC)Відповісти

Ще зверну увагу на те, що 26 мiсце (у статтi) - це не другий (цiтована енциклопедія), а третий десяток))))--RoteArmee 13:08, 2 червня 2007 (UTC)Відповісти

Латиниця, розміщена паралельно з кирилицею, вводить в оману читачів, у тому числі читачів-іноземців. Хоча й українська латиниця справді існує, використовується вона дуже обмежено (а не паралельно з кирилицею, як у сербській мові), крім того, частіше використовується не цей варіант з діакритиками, а трансліт на база англійської.--P.Y. 10:24, 4 липня 2007 (UTC)Відповісти

Цікаво! Але ж на мобілках есемески як набираємо -латинкою ж!

• Якщо на мобілці є навіть літери Š, Č, Ž, тоді що заважає перемкнутись на кириличний набір? Зараз не дев'яності, і мобілки з українською кирилицею — вже не рідкість.

Розміщений раніше варіант латиниці ніде офіційно не використовується, тому я вирішив за необхідне його видалити. Про цей варіант української латиниці (один із безлічі!) існує окрема стаття. Між іншим, алфавіт, описаний у ній і в її англомовному відповіднику, мають ряд розбіжностей (зокрема, позначення м'яких приголосних — додаванням апострофа чи за допомогою додаткових літер?). --P.Y.Python 02:10, 6 квітня 2009 (UTC)Відповісти

Вiдколи це з'явився термiн «Древнеукраiнська мова»?

• Мабуть, він пішов іздрєвлє ))) --Андрей Педько 18:50, 29 вересня 2009 (UTC)Відповісти

Є цікаві факти щодо поширення української мови на початку минулого століття на теренах сучасної Росії. Може десь це додати? В історію? Згідно першого перепису Російської імперії 1987 року [1] відсоток людей, що визнали українську мову як рідну: Кубанська область - 47,4% Ставропольска губернія - 36,6% --pylyp 23:14, 29 вересня 2007 (UTC)Відповісти

Є цікава мапа: Используемый язык. Варто б додати--A® 15:55, 21 жовтня 2007 (UTC)Відповісти

Я там побачив дві мапи: друга взята з Вікіпедії, а першу варто перекласти.--Ahonc (обг.) 16:13, 21 жовтня 2007 (UTC)Відповісти

Наскільки я знаю, зараз "ь" ставлять перед "ю". Крім того, така детальна табличка з алфавітом була б доречнішою у статті "Українська абетка". D.A.M. 21:26, 17 лютого 2008 (UTC)Відповісти

Там є ще детальніша.--Leonst 18:04, 18 лютого 2008 (UTC)Відповісти

Дієприкметник і дієприслівник є особливими формами дієслова, а не окремими частинами мови —Справжній заліщанин 08:50, 2 липня 2008 (UTC)Відповісти

Щось замало Вікіпедій містять статтю Неособові форми дієслова (англ.) - російська містить слабеньку, українська ні :( Неособові форми здебільшого описані у _окремих_ статтях, та й латиною мають _окремі_ назви. A194 44 217 5 16:43, 21 лютого 2010 (UTC)Відповісти

"Українська мова має чотири групи діалектів, серед яких одна група деякими зарубіжними мовознавцями вважається за окрему мову — це русинська мова." - це відколи в українській мові - 4 групи діалектів, їх завжди було 3 - південно-західна, південно-східна та північна. Т.зв. "русинська мова" - суміш кількох кодифікованих південно-західних діалектів.--Yevhen 10:43, 29 вересня 2008 (UTC)Відповісти

• «Так звана» русинська мова дійсно не має однозначного сприйняття серед мовознавців, чим вона є — діалектом, мовою чи мікромовою. Та може, всеж-таки не слід повністю видаляти з розділу «Лексика» відомості про спорідненість з русинською мовою, а просто додати пояснення про її невизначений статус? --Андрей Педько 18:50, 29 вересня 2009 (UTC)Відповісти

Більшу частину матеріалу треба перенести до відповідної статті - розділ у цій статті більше за основну статтю! A194 44 217 5 16:16, 21 лютого 2010 (UTC)Відповісти

Великий шматок (два абзаці) доданий тут [2] є копією з статті у газеті «День». Дано посилання на цю статтю, але це не є виправданням на використання матеріалів що мають копірайт. Цитата —Матеріали, надруковані у газеті «День», є власністю видавця, захищені міжнародним і українським законодавством і не можуть бути відтворені у будь-якій формі без письмового дозволу видавця. При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © "День" --Tigga 04:07, 22 лютого 2010 (UTC)Відповісти

Панове, чи не здається вам, що розмір статті надто важкий для більшості читачів та, мабуть, і користувачів? --Erud 10:22, 16 червня 2010 (UTC)Відповісти

Безсумнівно. Все приведу у порядок, тільки на це потрібен час.--Yevhen 08:49, 17 червня 2010 (UTC)Відповісти

Просто я мала на увазі, що деякі розділи, можливо, ліпше перенести в окремі статті? --Erud 09:54, 17 червня 2010 (UTC)Відповісти

Підтримую! Звичайно, дуже приємно бачити таку глибину і детальність статті але треба виділяти головні речі від другорядних. Мені здається неодхідним консолідувати підтеми в цій статті і розширити їх в окремих статтях. Окремо дякую за вашу роботу. Дуже класно. RonRodex 15:04, 8 липня 2010 (UTC)Відповісти

1 Мб. Можна вже видавати цю статтю як окрему методичку --Α.Μακυχα 12:31, 9 листопада 2010 (UTC)Відповісти

Власне ) от яка вона багата, наша мова ) Вже почав зменшувати обсяг + виділяти текст в окремі статті (Нягівські повчання, Русинська мова на Пряшівщині, Українська мова на Пряшівщині‎, Українська мова на Закарпатті). --Yevhen 14:24, 9 листопада 2010 (UTC)Відповісти

Українська мова вживається також в Аргентині, Парагваї, Уругваї, Венесуелі, Австралії та Новій Зеландії, а також частково в Китаї. Джерело: "Ukraine and Ukrainians throughout the world" edited by Ann Lencyk Pawliczko, University of Toronto Press, 1994 (англ.) Вітер 12:37, 15 липня 2010 (UTC)Відповісти

Незрозуміло, що символізує собою колонка «літера латиниці» в цій таблиці — латиниця взагалі не має стосунку до походження українських літер. Натомість, колонка з коментарем про походження стає занадто вузькою.

Назви колонок. «Назва літери (український ізвод)» — що це взагалі таке? Виявляється, просто сучасна назва літери. Натомість, архаїчні назви подано в колонці з заголовком «Назва літери». Схоже, їх треба поміняти місцями? --P.Y.Python 15:46, 11 серпня 2010 (UTC)Відповісти

Колонка «Звук» містить хибні дані: в українській мові м'якими бувають лише зубні приголосні та р, решта ж може мати лише неповне пом'якшення — натомість у таблиці ми бачимо тверді й м'які варіанти губних, але лише твердий варіант шиплячих, хоча в обох випадках нормою є твердий варіант і напівпом'якшений. --P.Y.Python 15:56, 11 серпня 2010 (UTC)Відповісти

Текст рясніє м’якими преносами--Albedo 11:06, 25 жовтня 2010 (UTC)Відповісти

Що саме мається на увазі ? У мене в браузері вони не відображаються - переносів складів немає. --Yevhen 16:50, 25 жовтня 2010 (UTC)Відповісти

"Найдовшим словом в українській мові, що містить тридцять літер, є «дихлордифенілтрихлорметилметан»". Мабуть правильніше буде Найдовшим словом, зафіксованим словниками української мови, є... --AS 14:08, 6 листопада 2010 (UTC)Відповісти

Зроблено, дякую.--Yevhen 16:22, 6 листопада 2010 (UTC)Відповісти

Прабачце, што пішу на беларускай мове, не надта добра ведаю украінскую.

Такі цудоўны, нават унікальны артыкул! Пэўна, самы вялікі сярод Вікіпедый на ўсіх мовах разам! Мабыць, захаваць гэты цуд і не скарочваць яго? Бо неяк жалка... ГиМЦ-Д 14:02, 22 листопада 2010 (UTC)Відповісти

Дякую ! :) Можете подивитися розділ щодо мовних зв'язків між білоруською та українською мовою ? Може щось цікаве додасте ? З повагою ! --Yevhen 15:42, 22 листопада 2010 (UTC)Відповісти

ГиМЦ-Д, спасибо за статью.--К8 19:29, 14 грудня 2010 (UTC)Відповісти

Друзі, було б добре додати докладну інформацію про ў ў ўкраїнській моўі, якщо маєте таку інформацію, бо статті з фонетики якось обійшли її стороною…--Albedo 17:11, 15 грудня 2010 (UTC)Відповісти

Поточний розмір статті Українська мова 267 998 байт.--К8 20:32, 13 грудня 2010 (UTC)Відповісти

Див. нижче.--Yevhen 22:28, 13 грудня 2010 (UTC)Відповісти

Я спробував вивантажити її як книгу в .PDF... Отримав 75-сторінкову "брошуру". Чим не здається вам, користувачам, що стаття уже занадто велика і не підходить для "енциклопедії" оскільки сама є окремим томом? Інший вагомий аргумент - час завантаження.

Я точно не перевіряв, але здається це найбільша стаття про мову серед усіх вікіпедій. Чи не занадто українці самовпевнені, щоб ставити свою мову вище усіх інших?

Будь-ласка, розбийте статтю! --Danbst 01:55, 30 листопада 2010 (UTC)  Відповісти

Не занадто [самовпевнені]. Статтю буде скорочено - але у відповідний час. Наразі триває збір матеріалу і робота над статтею продовжується.--Yevhen 04:50, 30 листопада 2010 (UTC)Відповісти

Я не про скорочення, а про розбиття на кілька сторінок. Матеріалу набралося, мабуть, уже на десяток добрих статтей.

Чи є такі приклади, коли велика стаття розбивається на декілька?--Yevhen 08:56, 30 листопада 2010 (UTC)Відповісти

Не в курсі про приклади... Мені один знайомий сказав, що так правильно. І справді, Вікіпедія:Чим_не_є_Вікіпедія перший пункт:--Danbst 12:29, 30 листопада 2010 (UTC)Відповісти

Існує певна «розумна межа» розміру окремої статті, яка пов'язана із обсягом завантаження сторінки для користувачів із низькошвидкісним під'єднанням та з необхідністю забезпечити читабельність (див. Вікіпедія:Розмір статті). При досягнення такої межі, природним шляхом розвитку теми стає розбиття статті на кілька окремих статей і написання короткого резюме в основну статтю (див. Вікіпедія:Стиль резюме). Причому там, де друковані енциклопедії мають лише короткі статті, той факт, що вікі — не папір, також дозволяє нам застосовувати докладніший підхід.

Ну так все правильно - потрібно зробити резюме основної статті, а не розбивати на декілька, бо таких прикладів немає. Я хочу скоротити текст, зробивши резюме, але для цього потрібен час (щоб не повикидати те, що дійсно потрібне і цікаве), а у мене його зараз немає. Ти можеш взятися за це ? Можеш почати з історії української мови, це найбільший розділ - супутня стаття Історія української мови майже готова.--Yevhen 13:29, 1 грудня 2010 (UTC)Відповісти

Справді, не все так просто як хотілось би. Інформації багато, і у більшій частині вона нелишня. Скорочення буде схожим на деградацію... Рознесення по сторінкам порушить зв'язність. Виходу немає, доведеться продовжувати грузити по півмегабайта тексту.--Danbst 22:43, 2 грудня 2010 (UTC)Відповісти

• Підтримую скорочення статті і перенесення деяких розділів в окремі статті. Є якісь нормативні обмеження?--К8 20:59, 2 грудня 2010 (UTC)Відповісти

Нормативне обмеження - 2 Мб, стаття зара' важить трохи менше 1 Мб. Все 'дно зрозуміло, що потрібно скорочувати, це потрібно робити розділ за розділом, пишучи "резюме". Я цим займусь протягом кількох наступних місяців, думаю, що в остаточній версії стаття важитиме бл. 400 Кб.--Yevhen 09:28, 3 грудня 2010 (UTC)Відповісти

• Як на мене, можна скоротити статтю за рахунок цитат про мову (перенести до Вікіцитат), новин (у тематичний портал або до Вікіновин) і викидання десь так 80% посилань, наприклад, я не розумію, яким чином статті стосується LJ-спільнота «Беларуская мова», нащо там реклама типу Уроки української мови у Білостоку, Польща — Кароліна Матейчук (тел. 509—197-877, електронна пошта karolinamatejczuk@tlen.pl), Портал національної скаутської організації України «Пласт» (зі статтею його об'єднує лише україномовний інтерфейс), група «Фільми з українським дубляжем — онлайн» на соціальній мережі «В Контакті.ru» (взагалі-то суцільне порушення авторських прав), Сайт Багаї України (суттєво), всі політичні партії (ті сайти про мову не пишуть, чому саме ці партії?). Словники, підручники, вимова та подібне доречні, але решту вилучити як посилання, які не додають нічого корисного до статті. Бо десяток екранів посилань — як на мене, занадто — NickK 22:58, 2 грудня 2010 (UTC)Відповісти

Скажи мені, будь ласка, навіщо у Вікіпедії створювати статті, які нікому не потрібні ? У яких не буде зовнішніх посилань, у яких людина, зацікавлена у вивченні української мови не знайде де її вивчити, де людина, яка захоче порівняти українську мову з білоруською, не знайде ресурсій, які допоможуть їй зробити таке порівняння ? Я хочу, щоб ця стаття - і взагалі весь цей розділ - був конкретним, цікавим, повним і міг допомогти тим, хто шукає відповідну інформацію. Я не вважаю, що потрібно обмежуватися загальними фразами - таких статей є повно у Вікіпедії. І українська мова варта того, щоб надати по ній максимальну інформацію. Що я і роблю.

З приводу "української мови у Білостоку" - ну вже вибач, будь ласка, але якщо я допоможу комусь вийти на цих дівчат у Польщі, які допоможуть комусь вивчити мову, то це і буде конкретна користь від всього цього писання у Вікіпедії.

Суцільне порушення авторських прав ! Я "плакалъ" ! Я не можу знайти дисків з україномовними фільмами оффлайн ! І якщо це посилання допоможе тим, хто хоче дивитися україномовну продукцію, або якомусь україно-канадійцю, що шукає україномовні ресурси - я вважатиму, що Вікіпедія працює і дійсно допомагає.

Прошу не вилучати того, чого не потрібно - направте свої сили краще на вдосконалення самої статті та інших статей про українську мову. Підключіться до Проекту «Українська мова» зрештою!--Yevhen 09:12, 3 грудня 2010 (UTC)Відповісти

Стаття чудова, тут питань немає, але настільки довга, що вантажиться лише за певних умов. Якщо людина захоче порівняти українську мову з білоруською, то їй можна дати кілька посиань на лінгвістичні дослідження цієї тематики і статтю Білоруська мова, далі користувач там знайде хоч словник, хоч що завгодно. Питання щодо дівчат: чому саме ці, чим вони так прославилися на весь світ? От просто заради інтересу перевір в Ґуґлі "nauczyciel jezyka ukrainskiego". 143 тисячі результатів, на перших двох сторінках випав викладач з Плонська, пані Мирослава з Ольштина, пані Ельвіра з Тарнова, пан Дмитро з Холма, пані Ірина, пан Вадим та ще один викладач з Кракова, пані Яна з Єленьої-Ґури, пані Марія та пані Світлана з Вроцлава, далі дивитися не став. І це за наявності в Польщі спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням української. І я ще зрозумів би, якби там були лише сайти мовної тематики, але, перепрошую, я не можу уявити, яким чином комусь допоможе вивчити українську сайт бахаї в Україні, україномовний сайт Севастополя чи сайт Партії регіонів. Врешті, є Ґуґл, яким зможуть скористатися всі зацікавлені в житті багаї в Україні, і є той же портал Українська мова, де можна створити окрему сторінку з необмеженою кількістю цих посилань (власне, я бачу, що так вже зроблено). На мою думку, все-таки чимало посилань можна прибрати, не завдавши істотної шкоди, переносячи їх у відповідні розділи порталу, так само цитати і новини можна перенести до братніх проектів без втрати якості статті. Я за якомога повнішу інформацію, але стаття не повинна намагатися розповісти про все, що є в Україні від віри багаї до Партії регіонів, а саме про українську мову. Успіхів у написанні найбільшої наразі статті! — NickK 01:40, 4 грудня 2010 (UTC)Відповісти

Може нам скинутися і купити для статті окремий сервер?) --AS 00:14, 5 грудня 2010 (UTC)Відповісти

Підтримую ініціативу пана AS і пропоную розпочати збирання коштів для утримання цієї статті. --Friend 01:01, 14 грудня 2010 (UTC)Відповісти

Поточний розмір статті Українська мова 267 998 байт. (історія сторінки "Українська мова") редагувати Виключено:

• Портал:Українська мова/Україномовні ЗМІ. Регіональні та тематичні ресурси онлайн Портал:Українська мова/Україномовні ЗМІ. Регіональні та тематичні ресурси онлайн - 30 965
• Портал:Українська мова/Зовнішні посилання Портал:Українська мова/Зовнішні посилання - 63 679
• Портал:Українська мова/Ресурси для вивчення мови Портал:Українська мова/Ресурси для вивчення мови - 26 211
• Всього: {{formatnum:{{#expr:{{розмір|Портал:Українська мова/Україномовні ЗМІ. Регіональні та тематичні ресурси онлайн}}+{{розмір|Портал:Українська мова/Зовнішні посилання}}+{{розмір|Портал:Українська мова/Ресурси для вивчення мови}}}}}} байт одних посилань--К8 08:10, 14 грудня 2010 (UTC)Відповісти

• на відміну від української мови, в російській є лише три відміни іменника... Чому написано саме так? Чому порівняння лише з російською? Ненейтрально.
• на відміну від більшості слов'янських мов... Можна порівняння з усіма слов’янськими, чи хоча б із більшістю, а не лише з польською й російською?
• у родовому відмінку однини іменники чоловічого роду II відміни... У чому ориґінальність?
• деякі іменники II відміни в орудному відмінку множини... У чому ориґінальність?
• у давальному та місцевому відмінках однини іменників твердої групи кінцеві приголосні... А білоруська?
• в орудному відмінку множини деякі іменники під впливом іменників третьої відміни... Третьої відміни?

Ще є кілька чергувань як особливостей української фонетики, наскільки правильно їх відносити до граматики, сказати не можу. Але треба щось робити. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 05:57, 22 лютого 2011 (UTC)Відповісти

Що це за плутанина з офіційним статусом української мови в Європейських країнах в картці???? -- Volodimirg 11:16, 21 квітня 2011 (UTC)Відповісти

Згідно з "Європейською хартією регіональних мов" захищати і розвивати українську погодилися : Боснія і Герцоговина , Хорватія , Польша , Сербія , Словакія ( ось повний список країн [3])--Artemis Dread 11:33, 21 квітня 2011 (UTC)Відповісти

так, а чи можна це вважати офіційним статусом? Варто б мабуть змінити шаблон і ввести щось подібне як то статус "під захистом" чи "регіональна мова" або "міноритарна мова", а то дещо заплутано виходить, адже я так розумію що там не пишуть, що їм надається офіційний статус. Volodimirg 14:08, 21 квітня 2011 (UTC)Відповісти

Ось точніша класифікація [4]--Artemis Dread 14:25, 21 квітня 2011 (UTC)Відповісти

Офіційнм вважати можна , так як ця хартія дає змогу застосовувати мову у таких сферах як : юстиція , освіта , ЗМІ і тд.--Artemis Dread 14:25, 21 квітня 2011 (UTC)Відповісти

• Стаття величезна і містить багато «надто детальної» інформації. Частина цієї інформації повторюється в «дрібніших» статтях, частину я переніс до нових статей (Сучасна українська мова, Українська мова в СРСР, Назва української мови, Українська морфеміка).
• Посилання, розміщені посеред статті, я порозкидав у ті ж таки тематично дрібніші статті. В розділі Посилання варто розмістити найважливіші з них, як-то тлумачні та орфографічні словники тощо. На разі там порожньо.
• Також треба коротко і якісно написати розділ Історія.
• Тут збережено «величезну» версію статті. --Q13 22:37, 2 червня 2011 (UTC)Відповісти

Що за дивне слово вказане в дужках. Протоукаїнська мова може й була руською, але сучасна мова формувалась серед носіїв що самоіндентифікують себе як українці, а не русичі чи русини. Виправіть це непедобство.--AlexusUkr 08:02, 15 вересня 2011 (UTC)Відповісти

Не знаю, наскільки доречно подавати цей термін в дужках на початку статті, проте саме так називалася українська мова ще 120 років тому (в австрійській частині України).--Q13 19:11, 15 вересня 2011 (UTC)Відповісти

Пане AlexusUkr, почитайте відому працю укр. львівського історика Є. Наконечного «Украдене ім'я». Там кілька розділів із багатьома десятками посилань присвячені етноніму «руський», «русичі», «русини», «Русь». Руський практично = український. І стосується не тільки часів Австро-Угорщини. Це також і стосується часів Київської Русі --MaryankoD 19:15, 15 вересня 2011 (UTC)Відповісти

Також раджу почитати направду цікаву працю про історію української мови Іван Огієнко. Історія української літературної мови --MaryankoD 19:17, 15 вересня 2011 (UTC)Відповісти

Очевидно, що так і називалась. Кому цікаво, той прочитає про це в окремому розділі. Але навіщо подавати цей термін в дужках на початку статті? Це нагадує історію з «гербатою» в статті про чай. Повний абсурд. --Елвіс 07:38, 16 вересня 2011 (UTC)Відповісти

в такому випадку необхідно уточнювати назви й інших мов, скажімо, російська повинна іменуватися - московитский язык, який лише з 18 століття став називатися русским стараннями Петра 1 та його наступників. Факти, які не є обов язковими, а ще гірше не є доведеними остаточно ні лінгвістами, ні істориками, не варто вказувати, як загально визнані поняття. --Selim soft 08:04, 16 вересня 2011 (UTC)Відповісти

Гербата - це діалектне слово, його вказувати необов'язково. Руська мова - це назва всієї української мови впродовж довшого періоду її існування. Цей факт є і обов'язковим і загально визнаним. Стосовно російської мови, то там так і стоїть в дужках "московська мова". --MaryankoD 08:14, 16 вересня 2011 (UTC)Відповісти

дане уточнення повинне стояти не лише в українській вікіпедії, але і в усіх інших. Назва - руська мова є застарілою, тепер не вживається, а тому має з гадуватися--Selim soft 09:09, 16 вересня 2011 (UTC) в розділі ісотрія української мови - і не більше.Відповісти

Панове, я знаю, чому ви всі так загаласували. В українському сучасному проторіччі руський означає російський. І це є велика проблема сучасного українського просторіччя, покаліченого росіянізацією. Якщо ми почнемо підлаштовувати свої статті, а особливо статтю про українську мову під інші Вікіпедії, то ми так далеко можемо зайти. --MaryankoD 09:13, 16 вересня 2011 (UTC)Відповісти

• Підтримую Користувач:MaryankoD. Руська мова і українська мова - це одна мова. Причому українську називали руською всього лише 80-70 років тому. Можна хіба що визначення скорегувати — написати як: Українська мова або руська мова; чи Українська мова - мова... Інша назва — руська мова.--天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 09:20, 16 вересня 2011 (UTC)Відповісти

українська мова називалася руська лише на території теперішньої Галичини, чому ви не вказали інший її варіант : рутенська або рутиненська. Факт залишається фактом - дана назва є застарілою. А, отже, має наводитися у розділі, присвяченому історії української мови. Не варто перевантажувати заголовок статті, що не сприяє позитивному зоровому сприйняттю інформації.--Selim soft 09:55, 16 вересня 2011 (UTC)Відповісти

Не лише Галичини, а Волині, Поділля і Київщини. Саме тому питання про рутенську мову не стоїть; та й саме слово "рутенська" — не корінне, на відміну від "руська". Те, що назва стара — ніхто не сперечається. Про це написано у відповідному розділі. Але в заголовку згадати про "руську мову" варто. Теперішнє оформлення визначення цілком сприяє позитивному зоровому сприйняттю інформації.--天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 10:59, 16 вересня 2011 (UTC)Відповісти

Необхідно провести тестування серед відвідувачів української вікіпедії, аби з ясувати: чи дійсно нагромадження необов язкової інформації в місці, яке на це не відведене, сприяє правильному розумінню і належному охопленню даної інформації. Окрім цього, не бачу жодної вартості в наведені неперевірених даних, щодо яких досі ведуться дискусії в наукових колах.Чи, може, дехто хоче використати вікіпедію з метою лобіювання власних поглядів?--Selim soft 07:54, 19 вересня 2011 (UTC)Відповісти

Яких саме неперевірених даних? --MaryankoD 07:57, 19 вересня 2011 (UTC)Відповісти

Термін руська вживаєтться у козацьких літописах, але там немає згадки що то є народна мова. Праці істориків спираються лише на теорії і в основному говорять про книжну мову, яка була староболгарською з часовими україномовними нашаруваннями. От щодо означення русинська, то ним дійсно послуговувалися галичани, щоб ідентифікувати українську мову, але складність в тому що російські імпералісти створили розділ русиньською мовою, яка є якимось приколом - у західні діалекти української мови вставляють російські слова.--AlexusUkr 08:15, 19 вересня 2011 (UTC)Відповісти

Пане AlexusUkr, вибачте, але Ви погано орієнтуєтесь в історії української літературної мови. В Старій Україні (кінець 16 - 17 століття) було дві літературні мови: українізована церковнослов'янська («слов'яноруська») і т. зв. «проста» мова. Зразком першої є, зокрема, Пересопницьке Євангеліє. Зразком другої, серед інших, є літопис Самовидця. Зверніть увагу, це не стаття про сучасну українська літературну мову! --MaryankoD 09:08, 19 вересня 2011 (UTC)Відповісти

Обидві літературні мови різною мірою перебували під впливом живої народної мови. Це не могла бути українська проста селянська мова в принципі, тому що це не було властиво для барокової літератури чи філософії. --MaryankoD 09:15, 19 вересня 2011 (UTC)Відповісти

Мова літописа Самовидця була найбільш наближеною до народної мови, але аж ніяк не нею.--AlexusUkr 10:59, 19 вересня 2011 (UTC)Відповісти

Шановний,MaryankoD, ваші погляди на генезу укоаїнської мови нам зрозумілі. Поясніть тепер, чому вони мають бути нав язані усім користувачам української вікіпеді? — Це написав, але не підписав, користувач Selim soft (обговорення • внесок).

1). Вибачте, але я нічого не говорив за генезу української мови. Звідки Вам зрозумілі мої погляди? Назва "руська" до генези не має ніякого відношення 2). Моїх поглядів у редагуваннях нуль. Усі редагування внесені з посиланнями на авторитерні джерела - це погляди видатних українських мовознавців --MaryankoD 11:27, 19 вересня 2011 (UTC)Відповісти

Ваші вибачення будуть прийняті лише у тому випадку коли ви переконаєте нас і мене зокрема у доцільності розміщення терміну руська мова як історичної назви української мови саме в заголовку статті. --Selim soft 11:38, 19 вересня 2011 (UTC)Відповісти

Якщо піти за посиланням до слів "руська мова", а саме: С. Я. Єрмоленко. Історія української літературної мови // Українська мова: Енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія, 2000. ISBN 966-7492-07-9, то в зазначеній статті зазначеної енциклопедії читаємо (наводжу абзац повністю): "Після монг.-татар. навали західні та більша частина пд.-зх. земель Давньої Русі підпали під панування Литви та Польщі. У Вел. князівстві Литовському як літературна використовувалася мова «руська», що в основі своїй була староукр. літ. мовою княжої доби, але з виразним впливом живих народнорозм. елементів, білоруських — у Зх. Русі, українських — у Пд. Русі (див. Західноруська писемна мова). Руська мова була визнана у Литві й в Молд. князівстві офіційною, про що свідчать грамоти 14—15 ст., Литовський статут, у якому записано: «А писар земьски мает поруску литерами и словы рускими вси листы, выписы и позвы писати, а не иншим языком и словы». Характерні ознаки цієї наддіал. мови: фонет. перехід г, к, х, в з, ц, с, сполучення ры, лы, почасти твердість р. Вона вироблялася як нормат. мова, якою користувалися у канцеляріях Києва та Волині, пн.-сх. Поділля, Галичини, Молдови. Староукр. мова ділових документів 14—15 ст. відбиває такі поняття народнорозм. практики, як вага, ва-жити, бачити, борзость (швидкість), братаник (син брата), буковина, вжиток, вольность, глинар (той, хто обмазує глиною хату), допомагати, дякувати, зброя, нащадок та ін." Для мене це означає, що руська мова була одним з етапів у розвитку української літературної мови. Але чи варто назву одного з етапів вставляти в заголовок статті? --Amatorov 12:15, 19 вересня 2011 (UTC)Відповісти

Пане Amatorov, дякую, що втрутилися у цю безглузду дискусію. Як і вказано в преамбулі статті, це не сучасні, а історичні назви — руська, русинська. Проблема в тому, що це не був тільки етап розвитку мови, бо в Галичині назва руська вживалася поряд з русинською, тому що руський означало український. Відтак, маємо «Руську трійцю, Головну руську раду, Руську бесіду». Зрештою, кафедру руської словесності при Львівському університеті, «Граматику руської мови», «Замітки до науки руської мови в середніх школах» і т. д. Те, що мається на увазі українська мова, здається, ні в кого сумнівів не викликає. Це саме було і на Великій Україні, доки Петро І не змінив назву Московщини на Росію. До Петра І руський і український були синонімами. --MaryankoD 12:28, 19 вересня 2011 (UTC)Відповісти

Оскільки, це не стаття про власне сучасну українську літературну мову (бо тут є розділи і про діалекти, і про історію, і про історію правопису і т. д.), а стаття про українську мову як «мову корінного народу України — українців», то вказати на головні історичні назви в преамбулі є дуже суттєвим. --MaryankoD 12:30, 19 вересня 2011 (UTC)Відповісти

але ж в назву статті не входять і всі назви діалектів української мови, чому б замість нагромадження інформації в заголовку- не розкрити питання якомога повніше в окремому розділі? — Це написав, але не підписав, користувач Selim soft (обговорення • внесок).

Як на мене, ота фраза історичні назви - руська, русинська, має бути напочатку статті, бо це привід для роздумів, і так само вказати в англо, німецько, франко та іспаномовних розділах. Бо, як її не буде, то не кожен дочитає до історії, і не буде там копатися. Хай вони стоять напочатку, то як сигнальний знак. --ДмитрОст 13:14, 19 вересня 2011 (UTC)Відповісти

Мені не зовсім зрозуміло, а чому звук [м] позначається як м'який? Наскільки мені відомо, він може бути лише пом'якшеним. Так, ще забули написати, що буква щ передає два звуки: [шч].--Nature Protector 22:23, 27 грудня 2011 (UTC)Відповісти

Ви праві щодо властивостей [m], але де саме у статті його позначено як м'який?--Q13 13:54, 3 січня 2012 (UTC)Відповісти

Цитую:“Згідно із нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI ст. внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення”. Я розумію, що Тищенко Відомий мовознавець, але може він декого забув? Не впевнений чи взагалі коректно згадувати такі давні часи, але якщо так, то потрібно було б також вписати сюди волинян, бужан і тиверців - саме ці три племені творили основу Галицько-Волинського князівства (від Уличів мало що лишилося, а Білі хорвати пішли з цих земель далі на захід. Я розумію, що літературна мова має за основу Полтавський діалект, але ж і ми тут не польською говоримо.

Тищенко це вказав для ілюстрації висновку про початок формування української мови, ще в часи Київської Русі. Цей тезис треба вірно опрацювати та оформити. А то і викинути шкода, але й він не зовсім вірно відображає суть сказанного.--Geohem 17:26, 16 березня 2013 (UTC)Відповісти

Не зрозуміло, що мають на увазі в статті під: «Правила української мови регулює Національна академія наук України…» Можливо, не «регулює» (в значенні «керує»), а «визначає» чи «встановлює» (в значенні «знаходить») або «рекомендує»? У чому саме це виявляється? У будь-якому випадку не ясно, чому зазначено лише про НАН України, адже інші установи також можуть «регулювати» правила української мови. Наприклад, Міністерство аграрної політики та продовольства України може затвердити Правила написання українських географічних назв на картах та в інших виданнях.--Роман Рябенко (обговорення) 13:36, 22 травня 2015 (UTC)Відповісти

На щастя, вони тільки думають, що можуть але насправді вони також повинні керуватись українським правописом і не мають повноважень його змінювати. На жаль, багато постанов цього міністерства суперечать правопису і просто-напросто калічать мову. --yakudza 17:00, 22 травня 2015 (UTC)Відповісти

Тобто, фрагмент, який викликав запитання, можна викласти так: «Правила української мови (український правопис) визначає Національна академія наук України…»? Але в статті «український правопис» про НАН України не згадується. Натомість з неї можна зробити висновок, що його затверджує Кабінет Міністрів України (див. останнє речення вступу).--Роман Рябенко (обговорення) 10:27, 23 травня 2015 (UTC)Відповісти

Частина 4 статті 6 Закону України «Про засади державної мовної політики» визначає, зокрема, що: «Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі. Порядок затвердження словників української мови і довідників з українського правопису як загальнообов'язкових довідкових посібників при використанні української мови, а також порядок офіційного видання цих довідників визначаються Кабінетом Міністрів України.» Цей порядок затверджений Постановою від 22 квітня 2013 р. №298. Зокрема, він визначає, що «…автор, видавництво або видавнича організація, інша фізична чи юридична особа звертаються з листом-клопотанням до Міністерства освіти і науки. … в установленому порядку утворюється постійний допоміжний орган, до складу якого обов’язково входять фахівці з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів, для подання Міністерству рекомендацій щодо затвердження словників і довідників. … Міністерство освіти і науки … приймає рішення щодо затвердження словника чи довідника.»

Тобто, друге речення останнього абзацу вступу статті має бути приблизно таким: «Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі^[1], які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів^[2].--Роман Рябенко (обговорення) 21:04, 23 травня 2015 (UTC)Відповісти

Так Зроблено, за умови, що зміни на сторінці відпатрулюють.--Роман Рябенко (обговорення) 07:02, 21 червня 2015 (UTC)Відповісти

А раніше міністерство екології затверджувало. Але там хоч якась логіка була: їм, наскільки я розумію, підпорядковувалася служба кадастру, а вони, як-не-як, карти роблять.--Анатолій (обг.) 18:15, 22 травня 2015 (UTC)Відповісти

Примітки

Для майбутніх редакторів — Костянтин Тищенко, на жаль, вийшов далеко за межі академічної лінгвістики. Не так далеко, як відверті фріки, але, тим не менше, наукою це назвати вже не можна. Захочете послатися на нього чи відредагувати текст, де посилаються на нього, — не полінуйтеся, поцікавтеся темою. --Тутовий (обговорення) 03:50, 9 жовтня 2015 (UTC)Відповісти

Так, сильно покоробило постійне згадка цього фріка! Я пропоную, вже коли деякі учасники вважають гідним згадування цієї невизнаної лінгвістами фантазера, зробити окремий розділ статті, де вказати, що "відповідно до роботам деяких авторів ..." Де, власне, і перерахувати його дослідження.
А вставляти розсипом його думки під всю статтю - вводити читача в оману, нібито це мало невизнана всіма і офіційна думка.
(Якщо поточна влада шанує когось із зручних поточного моменту авторів, то це не означає, що це повинно стати основою наукової / науково-популярної статті. Через років 5 знову будемо всю енциклопедію переписувати?)))) // APh (обговорення) 08:12, 23 липня 2016 (UTC)Відповісти

Тутовий, APh, а що саме такого ненаукового у Тищенка, дозвольте поцікавитись? Synyća Vusata (обговорення) 14:34, 17 вересня 2019 (UTC)Відповісти

Посилання на джерела у розділах «Класифікація» і «Відмінності від інших слов'янських мов» неробочі. Цитата «З погляду лексики найближчою до української є білоруська мова (84% спільної лексики), потім польська (70% спільної лексики), словацька (68% спільної лексики) та російська мова (62% спільної лексики)[47]. Для прикладу, за своїм лексичним складом англійська мова відрізняється від голландської на 37%, а шведська від норвезької на 16%» здається сумнівною. Тобто, голландська ближча до англійської, ніж російська до української? На основі яких сегментів лексики складали ці підрахунки? Якщо брати західноукраїнські діалекти — так, вони ближчі до польської, а якщо східноукраїнські — до російської. Суперечність? Усунемо! Якщо східноукраїнські діалекти не вважати українською, а звати абстрактним словом «суржик», все правильно. Тільки чи варто?

Вище ставиться під сумнів те, що українська мова — східнослов'янська і не наведено нічого, що спростовувало б подібну думку.

--В.Галушко (обговорення) 21:59, 7 березня 2016 (UTC)Відповісти

До тверджень Тищенка треба ставитися з обережністю: вони викликають сумнів (11% спільності між українською і російською? Українська — не східнослов'янська? А де ж спрощення груп *dl, повноголосся, перехід великого «юса» в «у», а малого в «я», та інші риси (слова «сорок», «дев'яносто», майбутній час з інфінітивом) що відрізнюють українську, російську й білоруську від інших слов'янських мов? Чи знайомий Тищенко з російськими діалектами півночі, які разюче нагадують за лексикою і вимовою українську? Яку українську брав за зразок Тищенко? Чи не львівський міський діалект?) Див. також його іншу сумнівну теорію Открытие профессора Тищенко: наши предки знали Заратустру.

--В.Галушко (обговорення) 23:59, 7 березня 2016 (UTC)Відповісти

Джерело 39, "Українська володіє древніми рисами, неповторними в інших слов'янських мовах | Новини на Gazeta.ua" https://gazeta.ua/articles/istoriya-movi/_oznaki-scho-svidchat-pro-unikalnist-ukrayinskoyi-movi/592310

Виглядає взагалі підозріло, посилання на першоджерело ніде немає, інформацію перевірити не зміг. Прошу додати першоджерело або джерело, що посилається на нього. Linguiloce (обговорення) 13:45, 21 липня 2017 (UTC)Відповісти

Тобто, «посилання на першоджерело ніде немає»? Є таке, навіть у формі .pdf. --Fessor (обговорення) 14:50, 22 липня 2017 (UTC)Відповісти

22 травня 2019 року, Кабінет Міністрів України на своєму засіданні схвалив нову редакцію Українського правопису, яку розробила Українська національна комісія з питань правопису. Також повідомляється, що попередня версія правопису була затверджена ще в 1992 році. Пропоную, окрім викладу у базовій статті Український правопис 2019 року, також внести відповідні доповнення до розділу "Правопис" і цієї статті. Джерело: ^[1].--Easy Wind (обговорення) 14:25, 25 липня 2019 (UTC)Відповісти

Вже йде обговорення цього питання. Основний тезіс поки немає офіційного оприлюднення нічого не чіпати. А от далі вже чекати на офіційне використання нових слів, наприклад цікаво як назвуть столицю Греції в офіційних протоколах, якщо Афінами то ні про які Атени мови і йти не може і по інших так само. --Jphwra (обговорення) 11:46, 25 травня 2019 (UTC)Відповісти

Пробачте за, мабуть, аматорське питання, але чому серед переліку фонем немає подвоєної нем'якшеної [n], адже маємо ж маємо слова: письменник, годинник, священник, Анна, панна, південний, незбагненний.Synyća Vusata (обговорення) 14:22, 17 вересня 2019 (UTC)Відповісти

@Synyća Vusata: очевидно, що такої фонеми насправді нема, а написання подвійного н чи релікт давніх правописних норм, чи необхідність розрізнення омографів, чи стик морфем. --В.Галушко (обговорення) 21:14, 4 жовтня 2019 (UTC)Відповісти

Synyća Vusata. Ваша думка не нова. „О. Б. Курило (...) запропонувала вважати самостійними фонемами 32 неподовжені приголосні (ті самі, що в Є. К. Тимченка), /й/ та /р'/, окрім цього, ще 12 довгих, виявлених на морфемному шві, з них 10 м’яких – /д':/, /т':/, /н':/, /з':/, /с':/, /ц':/, /ж':/, /ч':/, /л':/ і 2 твердих – /с:/ та /н:/“ ([5]).

Тепер переважає думка, що фонем /с:/ та /н:/ нема. --Микола Івкі (обговорення) 13:10, 7 жовтня 2019 (UTC)Відповісти

Дякую за відповідь. Хоч все ще кортіло би прочитати аргументацію, чому /с:/ та /н:/ не є окремими фонемами. Що ж, буду шукати лінгвістичні статті на це. Synyća Vusata (обговорення) 16:21, 5 листопада 2019 (UTC)Відповісти

Не знаю, чи має цей абзац стосунок саме до класифікації? Може його перенести у інший розділ? "Доктор філологічних наук Костянтин Тищенко вважає, що українська мова у фонетиці та граматиці має більше спільних рис із верхньолужицькою та білоруською мовами (29 спільних рис), нижньолужицькою мовою (27 спільних рис), чеською та словацькою мовами (23 спільні риси), польською мовою (22 спільні риси), хорватською та болгарською мовами (21 спільна риса), сербською та македонською мовами (20 спільних рис), мертвою полабською мовою (19 спільних рис), словенською мовою (18 спільних рис), ніж із російською (лише 11 спільних рис)." --yakudza 13:49, 4 червня 2021 (UTC)Відповісти

Peace! --Markus Bärlocher (обговорення) 13:49, 1 березня 2022 (UTC) --Markus Bärlocher (обговорення) 13:49, 1 березня 2022 (UTC)Відповісти

В заголовке написано "Але на сьогодні остаточно спростовані теорії про давньоруську мовну єдність". И тем не менее по ссылке на странице можно прочитать про различные теории на счёт происхождения. Версия безусловно популярна и имеет сторонников, но зачем утверждать окончательную доказанность теории, насчёт которой имеются серьёзные разногласия у лингвистов? Не энциклопедично получается. (За русский простите) --VerbaGleb (обговорення) 12:47, 19 січня 2023 (UTC)Відповісти

Будь ласка, скористайтесь гугл-перекладачем, не всі розуміють російську. Щодо "остаточно спростовані", то принаймні в українському мовознавстві це так, але Міхаель Мозир - досить відомий в світі австрійських мовознавець, тому я не думаю, що він озвучує лише українську точку зору. Та й джерело твердження досить авторитетне - впливова енциклопедія. --yakudza 15:24, 19 січня 2023 (UTC)Відповісти