Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані Українською мовою. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
Важливість цієї статті для проєкту Українська мова: «найвища»
Чим допомогти:
Цей шаблон для статей з української мови. Додайте, будь ласка, шаблон «Вікіпроєкт:Українська мова» до всіх сторінок обговорення нових і старих статей, тематично пов'язаних з українською мовою.
Рік
2010
2011
2012
Переглядів
186743
193304
168536
Шаблон «Вікікнижка»
Найсвіжіший коментар: 19 років тому1 коментар1 особа в обговоренні
Найсвіжіший коментар: 12 років тому7 коментарів6 осіб в обговоренні
Справа в тому, що через невизначеність правонаписання цих літер, виникає проблема посилання на статтю. Можливо забудемо про літеру Ґ . Вона, ІМХО, не потрібна взагалі та створює незручності. Kamelot16:23, 4 травня 2006 (UTC)Відповісти
Я за дотримання чинного правопису. В той же час вважаю, що на статті, які містять «Ґ», бажано робити редиректи без такої літери.--Mykolal17:52, 4 травня 2006 (UTC)Відповісти
Літера Ґ не може бути відкинута, бо вона прописана правописом (чинним) і є питомою у нашій мові. Окрім того, для користування, вона є у панелі інструментів. Щодо викинення ще зазначу, що варто подивитися, які символи є у польській вікі й ніхто нічого не викидає! Щодо редиректів, вони мають бути обґрунтовані, зайві редиректи — непотріб, а в слові «ґзимс», приміром, редирект ні до чого. І таких слів (гасел) можна навести вдосталь.--Albedo@03:25, 6 травня 2006 (UTC)Відповісти
Окрім панелі, в системах з обмеженою функціональністю (таких як віндовози всіх версій), літеру ґ можна вставляти в текст одночасно натискаючи клавішу Alt та г (в українській розкладці клавіатури).--VictorAnyakin15:55, 3 липня 2006 (UTC)Відповісти
Можна використати у цьому плані досвід поляків. Хто див., то неодмінно помітив, що при пошуку статті в них вискакує спеціальна панель для спеціальних символів. --Tomahiv12:33, 22 лютого 2007 (UTC)Відповісти
Інше
Найсвіжіший коментар: 18 років тому1 коментар1 особа в обговоренні
Сербія і Чорногорія вже не існує, українська має офіційний статус лише в деяких Сербських регіонах.
В мене є пропозиція записувати все, що стосується граматики і морфології лише стосовно української мови. Не потрібно давати визначення для мовознавчих термінів. Це можна зробити у окремих стаття в рубриці "Мовознавство"
Відкат or not відкат
Найсвіжіший коментар: 18 років тому1 коментар1 особа в обговоренні
Найсвіжіший коментар: 18 років тому5 коментарів3 особи в обговоренні
Не може бути 41 млн, бо:
В Україні мешкає 47 млн. (майже всi вони вiвчали та розумiють мову, хоча б й не визнають за рiдну)
За межами України мешкає від 10 до 15 млн. українців.
Це дає 57 - 62 млн.!
I ще одне. У статтi Польська мова вказано, що ноiїв польскої > 50 млн., що протирiче тому, що українцiв бiльше нiж полякiв!
Справа в тому, що із 47 млн населення України, носіями укр. мови є в ліпшому випадку 30 млн. Статистичні дані дають, здається, порядку 49% --А106:33, 2 червня 2007 (UTC)Відповісти
Академік Віталій Русанівський в енциклопедії «Українська мова» (К., 2000) пише: «Українська мова входить до другого десятка найпоширеніших мов світу, нею розмовляє близько 45 мільйонів людей». Язик не повернеться сказати, що Азаров розмовляє українською мовою, є носієм української мови. Розуміє — так, але мовець — вибачте. А скільки таких в Україні немовців! --OlegB07:09, 2 червня 2007 (UTC)Відповісти
Так, так. Але Янукович мову вивчив))
У нiмецкої та англiйскої вiкiпедiях пишуть Native speakers (або primary language), та понизу - Non-native speakers (або secondary language).
Я зiбрав декiлька фактiв : (1) Згідно перепису населення 2001 року укр. мову вважають за рідну 67,5 % населення. Станом на 2002 р., українську як мову, якій надається перевага у спілкуванні (на відміну від української як рідної мови) було визначено лише 43,9 % населення держави (дані Києво-Могилянської академії).
Найсвіжіший коментар: 16 років тому2 коментарі2 особи в обговоренні
Латиниця, розміщена паралельно з кирилицею, вводить в оману читачів, у тому числі читачів-іноземців. Хоча й українська латиниця справді існує, використовується вона дуже обмежено (а не паралельно з кирилицею, як у сербській мові), крім того, частіше використовується не цей варіант з діакритиками, а трансліт на база англійської.--P.Y.10:24, 4 липня 2007 (UTC)Відповісти
Цікаво! Але ж на мобілках есемески як набираємо -латинкою ж!
Якщо на мобілці є навіть літери Š, Č, Ž, тоді що заважає перемкнутись на кириличний набір? Зараз не дев'яності, і мобілки з українською кирилицею — вже не рідкість.
Розміщений раніше варіант латиниці ніде офіційно не використовується, тому я вирішив за необхідне його видалити. Про цей варіант української латиниці (один із безлічі!) існує окрема стаття. Між іншим, алфавіт, описаний у ній і в її англомовному відповіднику, мають ряд розбіжностей (зокрема, позначення м'яких приголосних — додаванням апострофа чи за допомогою додаткових літер?). --P.Y.Python02:10, 6 квітня 2009 (UTC)Відповісти
Древнеукраiнська мова
Найсвіжіший коментар: 15 років тому1 коментар1 особа в обговоренні
Вiдколи це з'явився термiн «Древнеукраiнська мова»?
Найсвіжіший коментар: 17 років тому1 коментар1 особа в обговоренні
Є цікаві факти щодо поширення української мови на початку минулого століття на теренах сучасної Росії. Може десь це додати? В історію?
Згідно першого перепису Російської імперії 1987 року [1]
відсоток людей, що визнали українську мову як рідну:
Кубанська область - 47,4%
Ставропольска губернія - 36,6%
--pylyp23:14, 29 вересня 2007 (UTC)Відповісти
Мапа
Найсвіжіший коментар: 17 років тому2 коментарі2 особи в обговоренні
Найсвіжіший коментар: 17 років тому2 коментарі2 особи в обговоренні
Наскільки я знаю, зараз "ь" ставлять перед "ю". Крім того, така детальна табличка з алфавітом була б доречнішою у статті "Українська абетка". D.A.M.21:26, 17 лютого 2008 (UTC)Відповісти
Найсвіжіший коментар: 15 років тому2 коментарі2 особи в обговоренні
"Українська мова має чотири групи діалектів, серед яких одна група деякими зарубіжними мовознавцями вважається за окрему мову — це русинська мова." - це відколи в українській мові - 4 групи діалектів, їх завжди було 3 - південно-західна, південно-східна та північна. Т.зв. "русинська мова" - суміш кількох кодифікованих південно-західних діалектів.--Yevhen10:43, 29 вересня 2008 (UTC)Відповісти
«Так звана» русинська мова дійсно не має однозначного сприйняття серед мовознавців, чим вона є — діалектом, мовою чи мікромовою. Та може, всеж-таки не слід повністю видаляти з розділу «Лексика» відомості про спорідненість з русинською мовою, а просто додати пояснення про її невизначений статус? --Андрей Педько18:50, 29 вересня 2009 (UTC)Відповісти
Історія мови
Найсвіжіший коментар: 15 років тому1 коментар1 особа в обговоренні
Підтримую! Звичайно, дуже приємно бачити таку глибину і детальність статті але треба виділяти головні речі від другорядних. Мені здається неодхідним консолідувати підтеми в цій статті і розширити їх в окремих статтях. Окремо дякую за вашу роботу. Дуже класно. RonRodex15:04, 8 липня 2010 (UTC)Відповісти
Найсвіжіший коментар: 15 років тому1 коментар1 особа в обговоренні
Українська мова вживається також в Аргентині, Парагваї, Уругваї, Венесуелі, Австралії та Новій Зеландії, а також частково в Китаї.
Джерело: "Ukraine and Ukrainians throughout the world" edited by Ann Lencyk Pawliczko, University of Toronto Press, 1994 (англ.) Вітер12:37, 15 липня 2010 (UTC)Відповісти
Походження літер сучасної української мови
Найсвіжіший коментар: 14 років тому2 коментарі1 особа в обговоренні
Незрозуміло, що символізує собою колонка «літера латиниці» в цій таблиці — латиниця взагалі не має стосунку до походження українських літер. Натомість, колонка з коментарем про походження стає занадто вузькою.
Назви колонок. «Назва літери (український ізвод)» — що це взагалі таке? Виявляється, просто сучасна назва літери. Натомість, архаїчні назви подано в колонці з заголовком «Назва літери». Схоже, їх треба поміняти місцями?
--P.Y.Python15:46, 11 серпня 2010 (UTC)Відповісти
Колонка «Звук» містить хибні дані: в українській мові м'якими бувають лише зубні приголосні та р, решта ж може мати лише неповне пом'якшення — натомість у таблиці ми бачимо тверді й м'які варіанти губних, але лише твердий варіант шиплячих, хоча в обох випадках нормою є твердий варіант і напівпом'якшений. --P.Y.Python15:56, 11 серпня 2010 (UTC)Відповісти
м’які переноси
Найсвіжіший коментар: 14 років тому2 коментарі2 особи в обговоренні
Найсвіжіший коментар: 14 років тому2 коментарі2 особи в обговоренні
"Найдовшим словом в українській мові, що містить тридцять літер, є «дихлордифенілтрихлорметилметан»". Мабуть правильніше буде Найдовшим словом, зафіксованим словниками української мови, є... --AS14:08, 6 листопада 2010 (UTC)Відповісти
Найсвіжіший коментар: 14 років тому4 коментарі4 особи в обговоренні
Прабачце, што пішу на беларускай мове, не надта добра ведаю украінскую.
Такі цудоўны, нават унікальны артыкул! Пэўна, самы вялікі сярод Вікіпедый на ўсіх мовах разам! Мабыць, захаваць гэты цуд і не скарочваць яго? Бо неяк жалка... ГиМЦ-Д14:02, 22 листопада 2010 (UTC)Відповісти
Друзі, було б добре додати докладну інформацію про ў ў ўкраїнській моўі, якщо маєте таку інформацію, бо статті з фонетики якось обійшли її стороною…--Albedo17:11, 15 грудня 2010 (UTC)Відповісти
Рознесіть будь-ласка сторінку на кілька
Найсвіжіший коментар: 14 років тому14 коментарів5 осіб в обговоренні
Я спробував вивантажити її як книгу в .PDF... Отримав 75-сторінкову "брошуру". Чим не здається вам, користувачам, що стаття уже занадто велика і не підходить для "енциклопедії" оскільки сама є окремим томом? Інший вагомий аргумент - час завантаження.
Я точно не перевіряв, але здається це найбільша стаття про мову серед усіх вікіпедій. Чи не занадто українці самовпевнені, щоб ставити свою мову вище усіх інших?
Не занадто [самовпевнені]. Статтю буде скорочено - але у відповідний час. Наразі триває збір матеріалу і робота над статтею продовжується.--Yevhen04:50, 30 листопада 2010 (UTC)Відповісти
Я не про скорочення, а про розбиття на кілька сторінок. Матеріалу набралося, мабуть, уже на десяток добрих статтей.
Існує певна «розумна межа» розміру окремої статті, яка пов'язана із обсягом завантаження сторінки для користувачів із низькошвидкісним під'єднанням та з необхідністю забезпечити читабельність (див. Вікіпедія:Розмір статті). При досягнення такої межі, природним шляхом розвитку теми стає розбиття статті на кілька окремих статей і написання короткого резюме в основну статтю (див. Вікіпедія:Стиль резюме). Причому там, де друковані енциклопедії мають лише короткі статті, той факт, що вікі — не папір, також дозволяє нам застосовувати докладніший підхід.
Ну так все правильно - потрібно зробити резюме основної статті, а не розбивати на декілька, бо таких прикладів немає. Я хочу скоротити текст, зробивши резюме, але для цього потрібен час (щоб не повикидати те, що дійсно потрібне і цікаве), а у мене його зараз немає. Ти можеш взятися за це ? Можеш почати з історії української мови, це найбільший розділ - супутня стаття Історія української мови майже готова.--Yevhen13:29, 1 грудня 2010 (UTC)Відповісти
Справді, не все так просто як хотілось би. Інформації багато, і у більшій частині вона нелишня. Скорочення буде схожим на деградацію... Рознесення по сторінкам порушить зв'язність. Виходу немає, доведеться продовжувати грузити по півмегабайта тексту.--Danbst22:43, 2 грудня 2010 (UTC)Відповісти
Нормативне обмеження - 2 Мб, стаття зара' важить трохи менше 1 Мб. Все 'дно зрозуміло, що потрібно скорочувати, це потрібно робити розділ за розділом, пишучи "резюме". Я цим займусь протягом кількох наступних місяців, думаю, що в остаточній версії стаття важитиме бл. 400 Кб.--Yevhen09:28, 3 грудня 2010 (UTC)Відповісти
Як на мене, можна скоротити статтю за рахунок цитат про мову (перенести до Вікіцитат), новин (у тематичний портал або до Вікіновин) і викидання десь так 80% посилань, наприклад, я не розумію, яким чином статті стосується LJ-спільнота «Беларуская мова», нащо там реклама типу Уроки української мови у Білостоку, Польща — Кароліна Матейчук (тел. 509—197-877, електронна пошта karolinamatejczuk@tlen.pl), Портал національної скаутської організації України «Пласт» (зі статтею його об'єднує лише україномовний інтерфейс), група «Фільми з українським дубляжем — онлайн» на соціальній мережі «В Контакті.ru» (взагалі-то суцільне порушення авторських прав), Сайт Багаї України (суттєво), всі політичні партії (ті сайти про мову не пишуть, чому саме ці партії?). Словники, підручники, вимова та подібне доречні, але решту вилучити як посилання, які не додають нічого корисного до статті. Бо десяток екранів посилань — як на мене, занадто — NickK22:58, 2 грудня 2010 (UTC)Відповісти
Скажи мені, будь ласка, навіщо у Вікіпедії створювати статті, які нікому не потрібні ? У яких не буде зовнішніх посилань, у яких людина, зацікавлена у вивченні української мови не знайде де її вивчити, де людина, яка захоче порівняти українську мову з білоруською, не знайде ресурсій, які допоможуть їй зробити таке порівняння ? Я хочу, щоб ця стаття - і взагалі весь цей розділ - був конкретним, цікавим, повним і міг допомогти тим, хто шукає відповідну інформацію. Я не вважаю, що потрібно обмежуватися загальними фразами - таких статей є повно у Вікіпедії. І українська мова варта того, щоб надати по ній максимальну інформацію. Що я і роблю.
З приводу "української мови у Білостоку" - ну вже вибач, будь ласка, але якщо я допоможу комусь вийти на цих дівчат у Польщі, які допоможуть комусь вивчити мову, то це і буде конкретна користь від всього цього писання у Вікіпедії.
Суцільне порушення авторських прав ! Я "плакалъ" ! Я не можу знайти дисків з україномовними фільмами оффлайн ! І якщо це посилання допоможе тим, хто хоче дивитися україномовну продукцію, або якомусь україно-канадійцю, що шукає україномовні ресурси - я вважатиму, що Вікіпедія працює і дійсно допомагає.
Стаття чудова, тут питань немає, але настільки довга, що вантажиться лише за певних умов. Якщо людина захоче порівняти українську мову з білоруською, то їй можна дати кілька посиань на лінгвістичні дослідження цієї тематики і статтю Білоруська мова, далі користувач там знайде хоч словник, хоч що завгодно. Питання щодо дівчат: чому саме ці, чим вони так прославилися на весь світ? От просто заради інтересу перевір в Ґуґлі "nauczyciel jezyka ukrainskiego". 143 тисячі результатів, на перших двох сторінках випав викладач з Плонська, пані Мирослава з Ольштина, пані Ельвіра з Тарнова, пан Дмитро з Холма, пані Ірина, пан Вадим та ще один викладач з Кракова, пані Яна з Єленьої-Ґури, пані Марія та пані Світлана з Вроцлава, далі дивитися не став. І це за наявності в Польщі спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням української. І я ще зрозумів би, якби там були лише сайти мовної тематики, але, перепрошую, я не можу уявити, яким чином комусь допоможе вивчити українську сайт бахаї в Україні, україномовний сайт Севастополя чи сайт Партії регіонів. Врешті, є Ґуґл, яким зможуть скористатися всі зацікавлені в житті багаї в Україні, і є той же портал Українська мова, де можна створити окрему сторінку з необмеженою кількістю цих посилань (власне, я бачу, що так вже зроблено). На мою думку, все-таки чимало посилань можна прибрати, не завдавши істотної шкоди, переносячи їх у відповідні розділи порталу, так само цитати і новини можна перенести до братніх проектів без втрати якості статті. Я за якомога повнішу інформацію, але стаття не повинна намагатися розповісти про все, що є в Україні від віри багаї до Партії регіонів, а саме про українську мову. Успіхів у написанні найбільшої наразі статті! — NickK01:40, 4 грудня 2010 (UTC)Відповісти
Всього: {{formatnum:{{#expr:{{розмір|Портал:Українська мова/Україномовні ЗМІ. Регіональні та тематичні ресурси онлайн}}+{{розмір|Портал:Українська мова/Зовнішні посилання}}+{{розмір|Портал:Українська мова/Ресурси для вивчення мови}}}}}} байт одних посилань--К808:10, 14 грудня 2010 (UTC)Відповісти
Оригінальні риси граматики української мови
Найсвіжіший коментар: 14 років тому1 коментар1 особа в обговоренні
на відміну від української мови, в російській є лише три відміни іменника... Чому написано саме так? Чому порівняння лише з російською? Ненейтрально.
на відміну від більшості слов'янських мов... Можна порівняння з усіма слов’янськими, чи хоча б із більшістю, а не лише з польською й російською?
у родовому відмінку однини іменники чоловічого роду II відміни... У чому ориґінальність?
деякі іменники II відміни в орудному відмінку множини... У чому ориґінальність?
у давальному та місцевому відмінках однини іменників твердої групи кінцеві приголосні... А білоруська?
в орудному відмінку множини деякі іменники під впливом іменників третьої відміни... Третьої відміни?
Згідно з "Європейською хартією регіональних мов" захищати і розвивати українську погодилися : Боснія і Герцоговина , Хорватія , Польша , Сербія , Словакія ( ось повний список країн [3])--Artemis Dread11:33, 21 квітня 2011 (UTC)Відповісти
так, а чи можна це вважати офіційним статусом? Варто б мабуть змінити шаблон і ввести щось подібне як то статус "під захистом" чи "регіональна мова" або "міноритарна мова", а то дещо заплутано виходить, адже я так розумію що там не пишуть, що їм надається офіційний статус. Volodimirg14:08, 21 квітня 2011 (UTC)Відповісти
Посилання, розміщені посеред статті, я порозкидав у ті ж таки тематично дрібніші статті. В розділі Посилання варто розмістити найважливіші з них, як-то тлумачні та орфографічні словники тощо. На разі там порожньо.
Також треба коротко і якісно написати розділ Історія.
Найсвіжіший коментар: 13 років тому24 коментарі8 осіб в обговоренні
Що за дивне слово вказане в дужках. Протоукаїнська мова може й була руською, але сучасна мова формувалась серед носіїв що самоіндентифікують себе як українці, а не русичі чи русини. Виправіть це непедобство.--AlexusUkr08:02, 15 вересня 2011 (UTC)Відповісти
Не знаю, наскільки доречно подавати цей термін в дужках на початку статті, проте саме так називалася українська мова ще 120 років тому (в австрійській частині України).--Q1319:11, 15 вересня 2011 (UTC)Відповісти
Пане AlexusUkr, почитайте відому працю укр. львівського історика Є. Наконечного «Украдене ім'я». Там кілька розділів із багатьома десятками посилань присвячені етноніму «руський», «русичі», «русини», «Русь». Руський практично = український. І стосується не тільки часів Австро-Угорщини. Це також і стосується часів Київської Русі --MaryankoD19:15, 15 вересня 2011 (UTC)Відповісти
Очевидно, що так і називалась. Кому цікаво, той прочитає про це в окремому розділі. Але навіщо подавати цей термін в дужках на початку статті? Це нагадує історію з «гербатою» в статті про чай. Повний абсурд. --Елвіс07:38, 16 вересня 2011 (UTC)Відповісти
в такому випадку необхідно уточнювати назви й інших мов, скажімо, російська повинна іменуватися - московитский язык, який лише з 18 століття став називатися русским стараннями Петра 1 та його наступників. Факти, які не є обов язковими, а ще гірше не є доведеними остаточно ні лінгвістами, ні істориками, не варто вказувати, як загально визнані поняття. --Selim soft08:04, 16 вересня 2011 (UTC)Відповісти
Гербата - це діалектне слово, його вказувати необов'язково. Руська мова - це назва всієї української мови впродовж довшого періоду її існування. Цей факт є і обов'язковим і загально визнаним. Стосовно російської мови, то там так і стоїть в дужках "московська мова". --MaryankoD08:14, 16 вересня 2011 (UTC)Відповісти
дане уточнення повинне стояти не лише в українській вікіпедії, але і в усіх інших. Назва - руська мова є застарілою, тепер не вживається, а тому має з гадуватися--Selim soft09:09, 16 вересня 2011 (UTC) в розділі ісотрія української мови - і не більше.Відповісти
Панове, я знаю, чому ви всі так загаласували. В українському сучасному проторіччі руський означає російський. І це є велика проблема сучасного українського просторіччя, покаліченого росіянізацією. Якщо ми почнемо підлаштовувати свої статті, а особливо статтю про українську мову під інші Вікіпедії, то ми так далеко можемо зайти. --MaryankoD09:13, 16 вересня 2011 (UTC)Відповісти
Підтримую Користувач:MaryankoD. Руська мова і українська мова - це одна мова. Причому українську називали руською всього лише 80-70 років тому. Можна хіба що визначення скорегувати — написати як: Українська мова або руська мова; чи Українська мова - мова... Інша назва — руська мова.--天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命09:20, 16 вересня 2011 (UTC)Відповісти
українська мова називалася руська лише на території теперішньої Галичини, чому ви не вказали інший її варіант : рутенська або рутиненська. Факт залишається фактом - дана назва є застарілою. А, отже, має наводитися у розділі, присвяченому історії української мови. Не варто перевантажувати заголовок статті, що не сприяє позитивному зоровому сприйняттю інформації.--Selim soft09:55, 16 вересня 2011 (UTC)Відповісти
Не лише Галичини, а Волині, Поділля і Київщини. Саме тому питання про рутенську мову не стоїть; та й саме слово "рутенська" — не корінне, на відміну від "руська". Те, що назва стара — ніхто не сперечається. Про це написано у відповідному розділі. Але в заголовку згадати про "руську мову" варто. Теперішнє оформлення визначення цілком сприяє позитивному зоровому сприйняттю інформації.--天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命10:59, 16 вересня 2011 (UTC)Відповісти
Необхідно провести тестування серед відвідувачів української вікіпедії, аби з ясувати: чи дійсно нагромадження необов язкової інформації в місці, яке на це не відведене, сприяє правильному розумінню і належному охопленню даної інформації. Окрім цього, не бачу жодної вартості в наведені неперевірених даних, щодо яких досі ведуться дискусії в наукових колах.Чи, може, дехто хоче використати вікіпедію з метою лобіювання власних поглядів?--Selim soft07:54, 19 вересня 2011 (UTC)Відповісти
Термін руська вживаєтться у козацьких літописах, але там немає згадки що то є народна мова. Праці істориків спираються лише на теорії і в основному говорять про книжну мову, яка була староболгарською з часовими україномовними нашаруваннями. От щодо означення русинська, то ним дійсно послуговувалися галичани, щоб ідентифікувати українську мову, але складність в тому що російські імпералісти створили розділ русиньською мовою, яка є якимось приколом - у західні діалекти української мови вставляють російські слова.--AlexusUkr08:15, 19 вересня 2011 (UTC)Відповісти
Пане AlexusUkr, вибачте, але Ви погано орієнтуєтесь в історії української літературної мови. В Старій Україні (кінець 16 - 17 століття) було дві літературні мови: українізована церковнослов'янська («слов'яноруська») і т. зв. «проста» мова. Зразком першої є, зокрема, Пересопницьке Євангеліє. Зразком другої, серед інших, є літопис Самовидця. Зверніть увагу, це не стаття про сучасну українська літературну мову! --MaryankoD09:08, 19 вересня 2011 (UTC)Відповісти
Обидві літературні мови різною мірою перебували під впливом живої народної мови. Це не могла бути українська проста селянська мова в принципі, тому що це не було властиво для барокової літератури чи філософії. --MaryankoD09:15, 19 вересня 2011 (UTC)Відповісти
Шановний,MaryankoD, ваші погляди на генезу укоаїнської мови нам зрозумілі. Поясніть тепер, чому вони мають бути нав язані усім користувачам української вікіпеді? — Це написав, але не підписав, користувач Selim soft (обговорення • внесок).
1). Вибачте, але я нічого не говорив за генезу української мови. Звідки Вам зрозумілі мої погляди? Назва "руська" до генези не має ніякого відношення 2). Моїх поглядів у редагуваннях нуль. Усі редагування внесені з посиланнями на авторитерні джерела - це погляди видатних українських мовознавців --MaryankoD11:27, 19 вересня 2011 (UTC)Відповісти
Ваші вибачення будуть прийняті лише у тому випадку коли ви переконаєте нас і мене зокрема у доцільності розміщення терміну руська мова як історичної назви української мови саме в заголовку статті. --Selim soft11:38, 19 вересня 2011 (UTC)Відповісти
Якщо піти за посиланням до слів "руська мова", а саме: С. Я. Єрмоленко. Історія української літературної мови // Українська мова: Енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія, 2000. ISBN 966-7492-07-9, то в зазначеній статті зазначеної енциклопедії читаємо (наводжу абзац повністю): "Після монг.-татар. навали західні та більша частина пд.-зх. земель Давньої Русі підпали під панування Литви та Польщі. У Вел. князівстві Литовському як літературна використовувалася мова «руська», що в основі своїй була староукр. літ. мовою княжої доби, але з виразним впливом живих народнорозм. елементів, білоруських — у Зх. Русі, українських — у Пд. Русі (див. Західноруська писемна мова). Руська мова була визнана у Литві й в Молд. князівстві офіційною, про що свідчать грамоти 14—15 ст., Литовський статут, у якому записано: «А писар земьски мает поруску литерами и словы рускими вси листы, выписы и позвы писати, а не иншим языком и словы». Характерні ознаки цієї наддіал. мови: фонет. перехід г, к, х, в з, ц, с, сполучення ры, лы, почасти твердість р. Вона вироблялася як нормат. мова, якою користувалися у канцеляріях Києва та Волині, пн.-сх. Поділля, Галичини, Молдови. Староукр. мова ділових документів 14—15 ст. відбиває такі поняття народнорозм. практики, як вага, ва-жити, бачити, борзость (швидкість), братаник (син брата), буковина, вжиток, вольность, глинар (той, хто обмазує глиною хату), допомагати, дякувати, зброя, нащадок та ін." Для мене це означає, що руська мова була одним з етапів у розвитку української літературної мови. Але чи варто назву одного з етапів вставляти в заголовок статті? --Amatorov12:15, 19 вересня 2011 (UTC)Відповісти
Пане Amatorov, дякую, що втрутилися у цю безглузду дискусію. Як і вказано в преамбулі статті, це не сучасні, а історичні назви — руська, русинська. Проблема в тому, що це не був тільки етап розвитку мови, бо в Галичині назва руська вживалася поряд з русинською, тому що руський означало український. Відтак, маємо «Руську трійцю, Головну руську раду, Руську бесіду». Зрештою, кафедру руської словесності при Львівському університеті, «Граматику руської мови», «Замітки до науки руської мови в середніх школах» і т. д. Те, що мається на увазі українська мова, здається, ні в кого сумнівів не викликає. Це саме було і на Великій Україні, доки Петро І не змінив назву Московщини на Росію. До Петра І руський і український були синонімами. --MaryankoD12:28, 19 вересня 2011 (UTC)Відповісти
Оскільки, це не стаття про власне сучасну українську літературну мову (бо тут є розділи і про діалекти, і про історію, і про історію правопису і т. д.), а стаття про українську мову як «мову корінного народу України — українців», то вказати на головні історичні назви в преамбулі є дуже суттєвим. --MaryankoD12:30, 19 вересня 2011 (UTC)Відповісти
але ж в назву статті не входять і всі назви діалектів української мови, чому б замість нагромадження інформації в заголовку- не розкрити питання якомога повніше в окремому розділі? — Це написав, але не підписав, користувач Selim soft (обговорення • внесок).
Як на мене, ота фраза історичні назви - руська, русинська, має бути напочатку статті, бо це привід для роздумів, і так само вказати в англо, німецько, франко та іспаномовних розділах. Бо, як її не буде, то не кожен дочитає до історії, і не буде там копатися. Хай вони стоять напочатку, то як сигнальний знак. --ДмитрОст13:14, 19 вересня 2011 (UTC)Відповісти
Фонетика
Найсвіжіший коментар: 13 років тому2 коментарі2 особи в обговоренні
Мені не зовсім зрозуміло, а чому звук [м] позначається як м'який? Наскільки мені відомо, він може бути лише пом'якшеним. Так, ще забули написати, що буква щ передає два звуки: [шч].--Nature Protector22:23, 27 грудня 2011 (UTC)Відповісти
Найсвіжіший коментар: 12 років тому1 коментар1 особа в обговоренні
Цитую:“Згідно із нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI ст. внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення”. Я розумію, що Тищенко Відомий мовознавець, але може він декого забув? Не впевнений чи взагалі коректно згадувати такі давні часи, але якщо так, то потрібно було б також вписати сюди волинян, бужан і тиверців - саме ці три племені творили основу Галицько-Волинського князівства (від Уличів мало що лишилося, а Білі хорвати пішли з цих земель далі на захід. Я розумію, що літературна мова має за основу Полтавський діалект, але ж і ми тут не польською говоримо.
Тищенко це вказав для ілюстрації висновку про початок формування української мови, ще в часи Київської Русі. Цей тезис треба вірно опрацювати та оформити. А то і викинути шкода, але й він не зовсім вірно відображає суть сказанного.--Geohem17:26, 16 березня 2013 (UTC)Відповісти
«Регулювання» правил української мови
Найсвіжіший коментар: 10 років тому6 коментарів3 особи в обговоренні
Не зрозуміло, що мають на увазі в статті під: «Правила української мови регулює Національна академія наук України…» Можливо, не «регулює» (в значенні «керує»), а «визначає» чи «встановлює» (в значенні «знаходить») або «рекомендує»? У чому саме це виявляється? У будь-якому випадку не ясно, чому зазначено лише про НАН України, адже інші установи також можуть «регулювати» правила української мови. Наприклад, Міністерство аграрної політики та продовольства України може затвердити Правила написання українських географічних назв на картах та в інших виданнях.--Роман Рябенко (обговорення) 13:36, 22 травня 2015 (UTC)Відповісти
На щастя, вони тільки думають, що можуть але насправді вони також повинні керуватись українським правописом і не мають повноважень його змінювати. На жаль, багато постанов цього міністерства суперечать правопису і просто-напросто калічать мову. --yakudza17:00, 22 травня 2015 (UTC)Відповісти
Частина 4 статті 6 Закону України «Про засади державної мовної політики» визначає, зокрема, що: «Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі. Порядок затвердження словників української мови і довідників з українського правопису як загальнообов'язкових довідкових посібників при використанні української мови, а також порядок офіційного видання цих довідників визначаються Кабінетом Міністрів України.» Цей порядок затверджений Постановою від 22 квітня 2013 р. №298. Зокрема, він визначає, що «…автор, видавництво або видавнича організація, інша фізична чи юридична особа звертаються з листом-клопотанням до Міністерства освіти і науки. … в установленому порядку утворюється постійний допоміжний орган, до складу якого обов’язково входять фахівці з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів, для подання Міністерству рекомендацій щодо затвердження словників і довідників. … Міністерство освіти і науки … приймає рішення щодо затвердження словника чи довідника.»
А раніше міністерство екології затверджувало. Але там хоч якась логіка була: їм, наскільки я розумію, підпорядковувалася служба кадастру, а вони, як-не-як, карти роблять.--Анатолій (обг.) 18:15, 22 травня 2015 (UTC)Відповісти
Найсвіжіший коментар: 5 років тому3 коментарі3 особи в обговоренні
Для майбутніх редакторів — Костянтин Тищенко, на жаль, вийшов далеко за межі академічної лінгвістики. Не так далеко, як відверті фріки, але, тим не менше, наукою це назвати вже не можна. Захочете послатися на нього чи відредагувати текст, де посилаються на нього, — не полінуйтеся, поцікавтеся темою. --Тутовий (обговорення) 03:50, 9 жовтня 2015 (UTC)Відповісти
Так, сильно покоробило постійне згадка цього фріка! Я пропоную, вже коли деякі учасники вважають гідним згадування цієї невизнаної лінгвістами фантазера, зробити окремий розділ статті, де вказати, що "відповідно до роботам деяких авторів ..." Де, власне, і перерахувати його дослідження. А вставляти розсипом його думки під всю статтю - вводити читача в оману, нібито це мало невизнана всіма і офіційна думка. (Якщо поточна влада шанує когось із зручних поточного моменту авторів, то це не означає, що це повинно стати основою наукової / науково-популярної статті. Через років 5 знову будемо всю енциклопедію переписувати?)))) // APh (обговорення) 08:12, 23 липня 2016 (UTC)Відповісти
Найсвіжіший коментар: 9 років тому2 коментарі1 особа в обговоренні
Посилання на джерела у розділах «Класифікація» і «Відмінності від інших слов'янських мов» неробочі. Цитата «З погляду лексики найближчою до української є білоруська мова (84% спільної лексики), потім польська (70% спільної лексики), словацька (68% спільної лексики) та російська мова (62% спільної лексики)[47]. Для прикладу, за своїм лексичним складом англійська мова відрізняється від голландської на 37%, а шведська від норвезької на 16%» здається сумнівною. Тобто, голландська ближча до англійської, ніж російська до української? На основі яких сегментів лексики складали ці підрахунки? Якщо брати західноукраїнські діалекти — так, вони ближчі до польської, а якщо східноукраїнські — до російської. Суперечність? Усунемо! Якщо східноукраїнські діалекти не вважати українською, а звати абстрактним словом «суржик», все правильно. Тільки чи варто?
Вище ставиться під сумнів те, що українська мова — східнослов'янська і не наведено нічого, що спростовувало б подібну думку.
До тверджень Тищенка треба ставитися з обережністю: вони викликають сумнів (11% спільності між українською і російською? Українська — не східнослов'янська? А де ж спрощення груп *dl, повноголосся, перехід великого «юса» в «у», а малого в «я», та інші риси (слова «сорок», «дев'яносто», майбутній час з інфінітивом) що відрізнюють українську, російську й білоруську від інших слов'янських мов? Чи знайомий Тищенко з російськими діалектами півночі, які разюче нагадують за лексикою і вимовою українську? Яку українську брав за зразок Тищенко? Чи не львівський міський діалект?) Див. також його іншу сумнівну теорію Открытие профессора Тищенко: наши предки знали Заратустру.
Вже йде обговорення цього питання. Основний тезіс поки немає офіційного оприлюднення нічого не чіпати. А от далі вже чекати на офіційне використання нових слів, наприклад цікаво як назвуть столицю Греції в офіційних протоколах, якщо Афінами то ні про які Атени мови і йти не може і по інших так само. --Jphwra (обговорення) 11:46, 25 травня 2019 (UTC)Відповісти
Найсвіжіший коментар: 5 років тому4 коментарі3 особи в обговоренні
Пробачте за, мабуть, аматорське питання, але чому серед переліку фонем немає подвоєної нем'якшеної [n], адже маємо ж маємо слова: письменник, годинник, священник, Анна, панна, південний, незбагненний.Synyća Vusata (обговорення) 14:22, 17 вересня 2019 (UTC)Відповісти
Synyća Vusata. Ваша думка не нова. „О. Б. Курило (...) запропонувала вважати самостійними фонемами 32 неподовжені приголосні (ті самі, що в Є. К. Тимченка), /й/ та /р'/, окрім цього, ще 12 довгих, виявлених на морфемному шві, з них 10 м’яких – /д':/, /т':/, /н':/, /з':/, /с':/, /ц':/, /ж':/, /ч':/, /л':/ і 2 твердих – /с:/ та /н:/“ ([5]).
Найсвіжіший коментар: 2 роки тому2 коментарі2 особи в обговоренні
В заголовке написано "Але на сьогодні остаточно спростовані теорії про давньоруську мовну єдність". И тем не менее по ссылке на странице можно прочитать про различные теории на счёт происхождения. Версия безусловно популярна и имеет сторонников, но зачем утверждать окончательную доказанность теории, насчёт которой имеются серьёзные разногласия у лингвистов? Не энциклопедично получается. (За русский простите) --VerbaGleb (обговорення) 12:47, 19 січня 2023 (UTC)Відповісти
Будь ласка, скористайтесь гугл-перекладачем, не всі розуміють російську. Щодо "остаточно спростовані", то принаймні в українському мовознавстві це так, але Міхаель Мозир - досить відомий в світі австрійських мовознавець, тому я не думаю, що він озвучує лише українську точку зору. Та й джерело твердження досить авторитетне - впливова енциклопедія. --yakudza15:24, 19 січня 2023 (UTC)Відповісти