Вітаємо Вас як нового учасника україномовного розділу Вікіпедії. Сподіваємось на плідну співпрацю з Вами над спільним відкритим проєктом.
Зверніть увагу на наріжні принципи участі: сміливо редагуйте, а в конфліктних ситуаціях, якщо такі виникнуть, завжди розраховуйте на добрі наміри опонента.
Якщо виникли запитання щодо проєкту або потрібні якісь підказки, пошукайте відповідь на сторінці Довідки. Якщо відповіді на Ваше питання там немає, поставте його у нашій Кнайпі чи комусь із постійних дописувачів.
Кнопка вставки підпису у вікні редагування
На сторінках обговорень бажано ставити автоматичний підпис за допомогою чотирьох тильд (~~~~) або за допомогою позначки підпису у вікні редагування (зображено на малюнку). У статтях, написаних або редагованих Вами, підпис не ставиться.
Ви також можете розповісти про свої інтереси на сторінці інтересів користувачів. Якщо у Вас виникнуть додаткові питання, можете звернутися за порадою до будь-якого користувача з цієї категорії.
Бажаємо успіхів та якнайбільше творчого задоволення!
Irrespective of your language skills, you are welcome to create your own user page, add interwiki links, upload images, correct data, discuss problems, communicate & cooperate with the community. Please, use language templates from Вікіпедія:Вавилон or create your own ones. You can ask for our help on the Community Portal (help).
Найсвіжіший коментар: 10 років тому4 коментарі3 особи в обговоренні
Це повідомлення відсилається користувачам, що завантажують до Вікіпедії вільні файли
Якщо Ви завантажуєте файл з вільною ліцензією (не добропорядне використання!), рекомендуємо завантажувати нові зображення у Вікісховище. Таким чином, інші користувачі з інших мовних розділів Вікіпедії, а також інших проєктів Фонду Вікімедіа зможуть використовувати наші зображення, відповідно не буде потреби перезавантажувати файли з однієї мовної версії Вікіпедії до іншої. Радимо відразу категоризувати файли, а також ставити відповідну ліцензію. Файли без зазначеної ліцензії будуть вилучені. (Наприклад, для українських державних символів, знаків це {{PD-UA-exempt}}).
Велика колекція зображень, пов'язаних з Україною, є в галереї Ukraine та в категорії Ukraine.
Мета — Створення та поліпшення статей, присвячених народам та регіонам Росії, їх культурі, національно-визвольному руху. Просимо Вас ознайомитися з запропонованим списком статей до створення та покращення і долучатись, якщо знайдете це цікавим!
1. Не лінкувати слово "Росія" на статтю про неї. Треба якось акцентувати на "народах Росії", а не на "Росії". Наприклад, можна "Вітаю! Запрошуємо Вас взяти участь у тижні, присвяченому" зробити курсивом, але не жирним. А "народам Росії" залишити жирним, і при цьому прибрати посилання на статтю про Росію. Якщо доречно - можна залінкувати "народам Росії" прямо на сторінку тижня.
2. Картинка з оленями вписується у російський шовіністичний підхід до народів Росії як до дикунів, які самі по собі ні на що не спроможні. Подивився, які картинки є на сторінці тижня. Ось ці непогані: [1], [2], [3], [4], [5], [6], [7]. Остання з Тундутовим, наприклад, непогана. На Ваш смак можете замінити картинку з оленями на одну з цих, якщо, звісно, погоджуєтесь. --Тутовий (обговорення) 16:37, 2 червня 2015 (UTC)Відповісти
Привіт, ну, я витратив багато часу на написання тієї статті, міжмовних посилань там десь п’ять, шаблон "не перекладено" був мені малозрозумілий, потрібен був би час на його вивчення, а попередження не було категоричним - за текстом не здавалося, що це зовсім заборонено. Ось чому. Як гадаєте, скільки в мене часу є на виправлення, і що станеться, якщо я не виправлю?
В попередженні ж подано зразок шаблону ({{не перекладено|Назва статті українською|Як показуватиметься у статті|Код мови|Стаття у іншому розділі}}). Це справа хвилини - замінити ті посилання. Це не обманюватиме читача, не створюватиме ілюзію існуючої статті та стимулюватиме написання україномовного аналогу. Якщо посилання не виправите ви, цим ви просто забере час у інших волонтерів, які будуть вимушені зробити це. Тож, якщо вам не важко, підставте шаблон краще самі. --Максим Підліснюк (обговорення) 01:30, 6 червня 2015 (UTC)Відповісти
Дякую за пояснення! У попередженні текст шаблону був трохи іншим. Якщо це я не єдиний, хто зробив таку помилку, можна у тексті попередження явно вказати що це заборонено, або заборонити редагування із такими посиланнями. --Тутовий (обговорення) 01:37, 6 червня 2015 (UTC)Відповісти
Запрошуємо Вас долучатися до написання та покращення статей в рамках тижня народів Росії, що відбудеться 1 - 15 липня 2015 року.
Чи знаєте Ви про те, що башкирські емігранти після визвольних змагань заснували першу мечеть в Японії, калмицькі - перший буддійський храм у Західній Європі, а татарські у Шанхаї збиралися у приміщенні української Громади? Чи чули щось про такі писемності народів Росії, як анбур, аджам, тодо бічіґ, вагіндра, юкагірське ідеографічне письмо?.. Чи знаєте, що Сибір проголосив незалежність від Росії у липні 1918 року, а зараз більше десяти активістів національних рухів народів Росії є політв’язнями, і декілька з них сидить за підтримку України?
Дізнавайтеся та допоможіть дізнатися іншим! Беріть участь у тижні народів Росії!
Запрошуємо Вас долучатися до написання та покращення статей в рамках тижня народів Росії, що відбудеться 1 - 15 липня 2015 року.
Чи знаєте Ви про те, що башкирські емігранти після визвольних змагань заснували першу мечеть в Японії, калмицькі - перший буддійський храм у Західній Європі, а татарські у Шанхаї збиралися у приміщенні української Громади? Чи чули щось про такі писемності народів Росії, як анбур, аджам, тодо бічіґ, вагіндра, юкагірське ідеографічне письмо?.. Чи знаєте, що Сибір проголосив незалежність від Росії у липні 1918 року, а зараз більше десяти активістів національних рухів народів Росії є політв’язнями, і декілька з них сидить за підтримку України?
Дізнавайтеся та допоможіть дізнатися іншим! Беріть участь у тижні народів Росії!
Привіт. Не можна говорити, що храм у сербськомуБелграді був одним із перших у Західній Європі, оскільки це місто, як і власне вся країна, не належить до Західної Європи (дивіться статтю Центральна Європа). Будьте уважні, будь ласка, перед тим, як відкочувати чужі зміни. З повагою, Yevhen Avramov (обговорення)
Коли я писав ту фразу - я думав, як це сформулювати, і вирішив не писати так, як Ви, оскільки Калмикія і сама у Європі, і там були дацани вже доволі давно. Відтак те, що він "один з перших в Європі" - це не правда. Та я не заперечую, якщо Ви повернете своє формулювання. --Тутовий (обговорення) 14:20, 29 червня 2015 (UTC)Відповісти
Їх було забагато - дані перепису, статті щодо розселення кожного з народів, кілька книжок з діалектології. За достовірність я відповідаю (за винятком кількох незначних моментів - наприклад, не знаю точних кордонів між тоджинцями та іншими тувинцями і т.п.). А чому Ви про це просите? --Тутовий (обговорення) 12:39, 29 червня 2015 (UTC)Відповісти
м-мм, вікіпедія — енциклопедія. і повинна спиратися на авторитетні джерела. файли, що ілюструють енциклопедію не є винятками. тому бажано у файлах вказати хоча б головні джерела даних (якщо їх дійсно багато). тоді допитливий зможе перевірити інформацію, яку йому дає вікіпедія як неавторитетне джерело --アンタナナ22:14, 29 червня 2015 (UTC)Відповісти
А Ви могли би пояснити, це вимога чи прохання? Просто у більшості карт, зроблених для вікіпедії, таких посилань я не бачив, а у мене вказані посилання на дані переписів 1989 та 2010 (хоч і не на конкретні видання). ПС Обов’язкове підтвердження фактів посиланнями на АД - це особливість саме вікіпедії, а не енциклопедій взагалі. В енциклопедіях може даватися ключова література з теми статті, але виноски, як у вікі - це для друкованих енциклопедій рідкість. Ну, зрозуміло, чому так, - у друкованих енциклопедіях достовірність забезпечується підбором авторів (та тим, що автори дбають про свою репутацію у науковій спільноті), а тут за умови рівноправності та анонімності авторів достовірність можна забезпечити тільки такими посиланнями. --Тутовий (обговорення) 23:12, 29 червня 2015 (UTC)Відповісти
Посилання на дані переписів 1989 та 2010 на карті вже є. В принципі, можна додати дані конкретних видань з їхніми результатами. До речі, при написанні статей для друкованих енциклопедій, як на мене, можливі такі узагальнення, які би тут не пройшли би - за умови якщо стаття достатньо популярна. --Тутовий (обговорення) 23:41, 29 червня 2015 (UTC)Відповісти
так. щодо цього паперові енциклопедії дуже сильно програють. ніхто не може знати звідки вони беруть дані. і поставити їх під сумнів :) це зображення не дуже практичне. навіть при 400пкс нічого не видно. треба залишати тільки саме зображення, а легенду виносити як текст (опис файлу) --アンタナナ23:52, 29 червня 2015 (UTC)Відповісти
А я мав на увазі перевагу друкованих енциклопедій: коли пишеш, то можна викласти своє розуміння якоїсь теми, дати об’ємну картину, яка тут не пройшла би. Так, ця карта є зручною тільки у повному розмірі. Знову ж таки, таких карт - які треба дивитися у повному розмірі - у вікіпедії достатньо. Легенду виносити окремо не варто, бо багато хто зберігає файли карт. Не знаю, чи багато людей так роблять - але я майже ніколи не дивлюся зображення у вікі на сторінці зображення - відкриваю зображення в окремій вкладці та дивлюсь там. Таким як я зручніше мати легенду на самому зображенні. Хоча, в принципі, її можна додати і до опису файлу для тих, хто так не робить. --Тутовий (обговорення) 00:13, 30 червня 2015 (UTC)Відповісти
Мабуть найвідоміша енциклопедична стаття - це стаття Гуссерля про феноменологію для Британіки [8]. Це крайній випадок того, що у вікі неможливо. Я ніяк не зможу зрозуміти, коли мені пишуть у вікі - це вимога (за невиконання є санкції), порада ("так буде краще") чи прохання. Все виглядає як вимоги, а потім виявляється чи то порадами чи то проханнями. --Тутовий (обговорення) 00:44, 30 червня 2015 (UTC)Відповісти
для Вікісховища файли є основним. як для Вікіпедії — статті. статті у Вікіпедії потребують категорій. файли у Вікісховищі — теж потребують категорій. інакше комусь доводиться із волонтерів те розгрібати. елементарне прохання не залишати за собою «сміття» (що навіть у реальному житті актуально) — це прохання чи вимога? я б вважала, що це — вихованість, чемність, здоровий глузд. певно, що можна ще низку позитивних речей перелічити --アンタナナ00:53, 30 червня 2015 (UTC)Відповісти
Саме так. Я ж не критикую, просто пишу про різницю між специфікою друкованих енц. та вікі. Я написав, що у друкованих можливе подання свого бачення повної картини якоїсь теми, яке тут не пройшло би. Ви перепитали про "своє бачення", і я навів приклад, у якому різниця очевидна. Ладно, дякую за розмову, успіхів Вам! Про файли нижче подивлюся. --Тутовий (обговорення) 01:05, 30 червня 2015 (UTC)Відповісти
Найсвіжіший коментар: 10 років тому2 коментарі1 особа в обговоренні
Дякуємо за те, що ви завантажили на сервер Вікіпедії файл Файл:Roerich Oirot.jpg. Однак на сторінці опису файлу немає супровідної інформації щодо джерела, авторства та ліцензії або ця інформація неповна чи недостовірна. Якщо ви не є автором даного файлу, ви повинні якимось чином обґрунтувати свої права завантажувати його у Вікіпедію. Також у цьому випадку необхідно вказати джерело файлу, тобто дати посилання на сайт (або інше джерело), з якого ви взяли цей файл, а також умови використання файлів із вказаного сайту.
На сторінці опису файлу завжди вказуйте шаблон з ліцензією, під якою опубліковано цю роботу. Якщо ви є його автором, ви можете використати шаблон {{Cc-by-sa-3.0}} для того, щоб ліцензувати файл під CC-BY-SA, або {{PD-self}}. Щоб довідатись про те, які ще існують шаблони з ліцензіями, дивіться статтю Вікіпедія:Шаблони:Авторські права або Короткий довідник.
Якщо ви завантажили й інші файли, будь ласка, перевірте, скориставшись цим сервісом, чи зазначено на їхніх сторінках опису джерело, а також шаблон з ліцензією. Якщо статус завантажених вами файлів не з'ясується протягом 7 днів, адміністратори Вікіпедії будуть змушені вилучити завантажений вами файл із сервера.
Там я мав на увазі, що ті писемності можна до того списку додати. Та я радий, що Ви зацікавилися! За бажання можете не копіювати російську статтю про марійське тісте, а зробити загальну про давні писемності (?) чи тамги (?) чи ще якось фінських народів - мабуть, є джерела, де вони розглядаються разом. Про пас у комі українська стаття є. У удмуртів це пус, у ерзя - тєшкс, про інших не знаю. --Тутовий (обговорення) 14:34, 5 липня 2015 (UTC)Відповісти
завеликий розмір — роздільність не має перевищувати ту, яка використовується у статті. Як це зробити описано тут;
зображення не ілюструє основний предмет статті, а виконує декоративну роль (обкладинка для книжки може використовуватися у статті про саму книжку, а не у галереї статті про видавництво чи автора);
зображене можна сфотографувати (наприклад, будівля зараз існує, але поки нема вільного її фото).
Найсвіжіший коментар: 9 років тому2 коментарі2 особи в обговоренні
Вітаю! Незабаром стартуватиме двосторонній українсько-білоруський тематичний тиждень, який буде проводитися у новому форматі. Прошу ознайомитися з правилами та долучатися! Орієнтовні дати проведення: кінець серпня - початок вересня. Також прошу не не забувати формувати сторінку у білоруській Вікіпедії. Якщо будуть питання, прохання звертатися до мене. --visem (обговорення) 18:21, 21 серпня 2015 (UTC)Відповісти
Найсвіжіший коментар: 9 років тому18 коментарів5 осіб в обговоренні
привіт. перепрошую, що турбую. 24 жовтня 2015 року виповниться 10 рочків Удмуртській Вікіпедії. оскільки Ви цікавитеся цією темою, і, мабуть, могли б написати більше і цікавіше за тих, які цією темою взагалі не цікавляться… хочу Вам запропонувати написати допис на блог ВМУА про це. потрібно:
Слухайте, наскільки я розумію, Ваша діяльність дотична до взаємодії держави з ІТ, у т.ч. в освітній сфері. Не знаєте, ніхто не намагався організувати масове сканування українських наукових видань, зокрема радянських часів? Якби це все було би у відкритому доступі в електронній формі - це було б однозначне покращення :) Там ще є питання авторських прав, але якесь рішення для нього також можна знайти. --Тутовий (обговорення) 20:02, 21 жовтня 2015 (UTC)Відповісти
Пам'ятаю Бібліотека Вернадського депонувала електронні версії наукової періодики. Спеціальних державних програм не зустрічав. Але не певен що таке є в світі саме через авторське право. Можливо помиляюся. --Perohanych (обговорення) 05:19, 22 жовтня 2015 (UTC)Відповісти
У світі наукова періодика доступна в електронному виді за підписками університетів та бібліотек, які платять за неї видавництвам. Це не відкритий доступ, звісно. Шкода, що в Україні ніхто не організував масове сканування та публікацію в інтернеті старих видань. З одного боку, якщо права на публікацію - у видавництв, то державі легко їх переконати. З другого, тут авторське право жодної користі не приносить, тільки шкоду: ці тексти не тільки ніколи не принесуть авторам грошей, але і перевидаватися не будуть. Але це вже не до державних, а до якихось неформальних ініціатив. З третього боку, для тих, хто таке організує, будуть очевидні вигоди - їх будуть ще довго згадувати добрим (без іронії) словом. --Тутовий (обговорення) 05:43, 22 жовтня 2015 (UTC)Відповісти
В ідеалі було б добре пролобіювати переведення до відкритого доступу та розміщення в інтернеті українських наукових публікацій усіх часів, у першу чергу - періодики. За винятком сучасних монографій, опублікованих у приватних видавництвах, - це не така вже нереальна задача. Груп, які були б проти цього, немає: авторам це скоріше вигідно, а держава та державні видавництва можуть опиратися хіба що через неприйняття нововведень. До речі, з нинішнім керівництвом Міносвіти це найлегше: з іншими керівництвами буде важче, скоріш за все. Якщо тільки радянські видання, чи тільки видання, строк авторських прав на які вийшов, то це теж непогано. Але навіть план-максимум, здається, є здійсненним, якби була група, яка б це лобіювала. --Тутовий (обговорення) 08:24, 22 жовтня 2015 (UTC)Відповісти
ідеял хороший але до нього ще багато сходинок іти. і певно, що багато дверей так і залишаться зачиненими. чи є ідеї (конкретні) з чого б таке можна було почати? теперішнє міносвіти змогло продублювати заклик попередників, що не є погано саме по собі звісно, але заклики/заяви тощо не завжди додають. особливо такі… м-мм, формальні. але (можливо) якщо їм написать конкретні пропозиції, то вони дослухаються --アンタナナ15:57, 22 жовтня 2015 (UTC)Відповісти
Найпростіший шлях, мабуть, - з одного боку, зацікавити комерційну компанію, яка могла би заради власної вигоди організувати сканування, з іншого - зацікавити безпосередньо Квіта, щоби він допоміг подолати бюрократичний спротив щодо дозволів та організації сканування (точніше, делегував би цю роботу комусь з достатнім статусом). Тобто у цьому роботи немало - треба підготувати і пропозицію компанії, і аналіз правового статусу публікацій, і презентацію для Квіта/заступників, і орієнтовний план робіт і т.д. З тих компаній, кому це могло би бути цікаво, першою на думку спадає PocketBook International. Щоправда, я не знаю, в якому вони зараз стані, але колись в них ресурсів на подібний проект було достатньо. Інший варіант - робити це виключно на ресурсах міносвіти, але для цього потрібен інший рівень їхньої зацікавленості. --Тутовий (обговорення) 16:41, 22 жовтня 2015 (UTC)Відповісти
Ще один варіант - це західні грантові гроші, тут потрібна організація з менеджментом, яка вже виконувала проекти подібного рівня. Якщо буде згода з боку міністерства та пропрацьований юридичний бік справи - то гроші на такий проект мають знайтись. Проконсультувати щодо цього може, наприклад, Ірина Кучма (її мають знати ті, хто займався тематикою вільних ліцензій в Україні). ПС Я тут виступаю в не дуже красивій ролі - розповідаю іншим, як втілити задуману мною справу. Але хай там як, я цим займатися не зможу, а ідея є і здійсненною і дуже корисною, тому намагаюся підкинути тим, хто міг би зацікавитись. --Тутовий (обговорення) 18:24, 22 жовтня 2015 (UTC)Відповісти
@Тутовий, перепрошую, ви так пишете, наче в Україні жодного журналу не виклали в Інтернет.
Ресурси відкритого доступу:
Інститут історії України НАН України — на порталі розміщені електронні версії досліджень та монографій сучасних українських істориків, українська історична періодика.
Діаспоріана — електронна бібліотека «Diasporiana» є проектом зі збереження інтелектуальної спадщини української еміграції. Містить рідкісні видання різного спрямування, в тому числі періодичні.
Наукова періодика України — відкритий доступ до наукових журналів та збірників наукових праць, виданих в Україні, в основному за останні роки, але є і з глибоким архівом (від першого числа). Найбільше у Європі сховище безкоштовних повних текстів наукових статей. Поточний стан: 2375 — журналів ; 16582 — випусків ; 440596 — повних текстів статей. Офіційний сайт Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського також пропонує онлайн відносно невелику частину своїх унікальних фондів періодики. На цей момент доступні оцифровані версії газет «Буковина» (Чернівці, 1892, 1893, 1894, 1897), «Громадська думка» (Київ, 1905, 1906), «Діло» (Львів, 1880, 1881, 1882, 1883, 1884, 1885, 1886), «Киевлянин» (Київ, 1917, 1918, 1919), «Рада» (Київ, 1906, 1907, 1908, 1909, 1910, 1911) та «Харьковские известия» (Харків, 1818) (тільки перегляд онлайн, завантажити не вийде на відміну від Наукової періодики).
Електронна бібліотека української діяспори (ukrbiblioteka.org) — колекція друкованих видань в електронному форматі‚ створена для збереження‚ популяризації і розповсюдження інтелектуальної спадщини поколінь українців‚ які проживали і проживають в Америці.
Бібліотека Херсонеського музею — Bibliotheca Chersonessitana містить оцифровані рідкісні видання ХІХ-початку ХХ ст.: Записки Одесского Общества Истории и Древностей, Известия Императорской Археологической Комиссии, Известия Русского Археологического Института в Константинополе, Известия Таврической Ученой Архивной Комиссии, Материалы по Археологии России, Отчеты Археологической Комиссии, а також видання Херсонеського музею та інше.
Центр досліджень визвольного руху виклав у вільному доступі підбірку газет часів Української революції 1917–1920 років.
Архів української періодики он-лайн. В зародковому стані, але мета — зробити онлайн-версію однойменного цифрового повнотекстового архіву періодики за 1919–1998 роки з фондів Наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. І. Франка!!!
Харківськоа державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка розмістила у вільному доступі цифрові копії харківських газет «Вісті ВУЦВК» (1921, 1922, 1923, 1929, 1930, 1931, 1932, 1933, 1934, 1935, 1936, 1937, 1938, 1939), «Земля и воля» (1917, 1918) та «Южный край» (1893).
це найбільші проекти, перелік за бажанням звісно можна розширити. Тому я б на початок ставила питання (до вас та всіх позначених Наною), як зробити так, щоб все це (точніше те, що без АП) оперативно перекочувалося у ВП і в якій формі?--Anntinomyобг10:43, 23 жовтня 2015 (UTC)Відповісти
Вікімарафон-2019: напишіть статтю до 15-річчя Вікіпедії й отримайте пам'ятний сувенір!
Найсвіжіший коментар: 6 років тому1 коментар1 особа в обговоренні
Святковий логотип ВікіпедіїАфіша Вікімарафону
Шановний(а) дописувачу(ко) української Вікіпедії Тутовий!
Запрошуємо долучитися вас до Вікімарафону-2019, присвяченого 15-річчю української Вікіпедії!
Протягом п'яти днів (26—30 січня 2019) сотні дописувачів створюватимуть нові статті у Вікіпедії, адже саме поповнення Вікіпедії новими статтями — найкращий спосіб привітати Вікіпедію з днем народження! Усі охочі учасники Вікімарафону, які напишуть у ці дні хоча б одну статтю, отримають пам'ятні сувеніри.
Ви зробили значний і дуже цінний внесок до Вікіпедії, здійснивши вже тисячі редагувань, однак протягом останнього місяця, на жаль, ви зовсім не редагували Вікіпедію. Можливо, ви напишете свою наступну статтю саме до дня народження Вікіпедії, долучившись до Вікімарафону? Тоді і ви привітаєте Вікіпедію новою статтею чи новими статтями, і Вікіпедія віддячить вам пам'ятним сувеніром
Ви можете також долучитися до однієї з вікізустрічей. Вони проводяться по всій Україні від Ужгорода до Старобільська, тож, можливо, якась із цих зустрічей саме у вашому місті чи селищі? У гарній компанії приємніше писати статті, тож будемо раді бачити вас на зустрічі!
Вікімарафон-2020: напишіть статтю до 16-річчя Вікіпедії й отримайте пам'ятний сувенір!
Найсвіжіший коментар: 5 років тому1 коментар1 особа в обговоренні
Святковий логотип ВікіпедіїАфіша Вікімарафону
Шановний(а) дописувачу(ко) української Вікіпедії Тутовий!
Запрошуємо долучитися вас до Вікімарафону-2020, присвяченого 16-річчю української Вікіпедії!
Протягом тижня (26 січня—2 лютого 2020) сотні дописувачів створюють нові статті у Вікіпедії, адже саме поповнення Вікіпедії новими статтями — найкращий спосіб привітати Вікіпедію з днем народження! Усі охочі учасники Вікімарафону, які напишуть у ці дні хоча б одну статтю, отримають пам'ятні сувеніри.
Ви зробили значний і дуже цінний внесок до Вікіпедії, здійснивши тисячі редагувань, однак протягом останнього місяця, на жаль, ви зовсім не редагували Вікіпедію. Можливо, ви напишете свою наступну статтю саме до дня народження Вікіпедії, долучившись до Вікімарафону? Тоді і ви привітаєте Вікіпедію новою статтею чи новими статтями, і Вікіпедія віддячить вам пам'ятним сувеніром
Ви можете також долучитися до однієї з вікізустрічей. Вони проводяться по всій Україні від Володимира-Волинського до Сєвєродонецька, тож, можливо, якась із цих зустрічей саме у вашому місті чи селищі? У гарній компанії приємніше писати статті, тож будемо раді бачити вас на зустрічі! Немає вікізустрічі у вашому місті? Ще маєте час встигнути й запропонувати організувати!
Зважаючи на Ваш інтерес до індіанців, запрошуємо долучитися до проведення тематичного тижня «Тижні корінних народів Америки», що проходитиме з 28 лютого - 14 березня 2021 року. За бажанням додавайте будь ласка ваше ім'я до таблиці учасників та статті до написання.
Вікімарафон 2025 — подаруйте Вікіпедії статтю до дня народження і отримайте сувеніри
Найсвіжіший коментар: 5 місяців тому1 коментар1 особа в обговоренні
Вітаю! Завтра українська Вікіпедія відзначатиме своє 21-річчя. Традиційно ми проводимо щорічний Вікімарафон — масштабну кампанію, в межах якої запрошуємо усіх створити хоча б одну статтю у Вікіпедії до її дня народження.
Долучитися до Вікімарафону можна двома способами:
Онлайн до неділі 2 лютого включно — просто створіть статтю на будь-яку тему згідно з правилами Вікіпедії => поставте на її сторінку обговорення шаблон {{Вікімарафон 2025}} => запишіться на цій сторінці, щоб отримати сувенір поштою за ваш внесок.
До офлайн-вікізустрічі, якщо вона буде проходити у вашому місті. Ми підтримуємо десятки подій по всій Україні і для українців за кордоном. За списком можна стежити на цій сторінці (вона постійно оновлюється) та в соцмережах «Вікімедіа Україна» (Телеграм • Фейсбук • інші)
Долучайтеся самі та запрошуйте друзів! Якщо потрібно освіжити в пам’яті основи редагування Вікіпедії, можна зареєструватися на вебінар (о 19:00 в четвер 30 січня або о 14:00 в суботу 1 лютого) або переглянути наш відеокурс.
Також ми вітаємо допомогу від досвідчених вікіпедистів з перевіркою статей новачків. Реєстрація патрульних — в анкеті за посиланням.
Детальну інформацію та умови кампанії ви можете подивитися на її сторінці Вікіпедія:Вікімарафон 2025. Дякую за ваш внесок і сподіваюся, що зможемо помарафонити разом
.svg){kind=small}
_-_Prometheus_-_KMSK_Brussel_25-02-2011_12-45-49.jpg)
![[1]](https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Eduard_Mochalov_and_Ille_Ivanov.jpg){kind=link}
![[2]](https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Mongolian_Script_Animation.gif){kind=link}
![[3]](https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Firinat_xalikov_war.jpg){kind=link}
![[4]](https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Alfabeto_di_san_Stefano_%28Komi%29.png){kind=link}
![[5]](https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Roerich_Oirot.jpg){kind=link}
![[6]](https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%22%D0%A5%D0%B0%D0%B0%D0%BD_%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D0%B5_%D0%9A%D0%B0%D0%B4%D1%8B%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D2%A3_%D0%B0%D2%A3%D0%BD%D0%B0%D0%BF_%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%80%D1%8B%22-%D0%9A%D1%8B%D0%B7%D1%8B%D0%BB.2014.jpg){kind=link}
![[7]](https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Danzan_Davidovitch.jpg){kind=link}
