Застіноче

село Застіноче
	Церква Святого МиколаяЦерква Святого Миколая
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Тер. громада	Теребовлянська міська громада
Код КАТОТТГ	UA61040470090031797
Основні дані
Засноване	1471
Населення	464
Площа	1,273 км²
Густота населення	384.13 осіб/км²
Поштовий індекс	48175
Телефонний код	+380 3551
Географічні дані
Географічні координати	49°17′18″ пн. ш. 25°38′57″ сх. д. / 49.28833° пн. ш. 25.64917° сх. д.
Водойми	Серет
Відстань до; районного центру	6 км
Місцева влада
Адреса ради	48100, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Теребовля, вул. Князя Василька, буд. 104а
Карта
	Застіноче
	Застіноче
Мапа
	Застіноче у Вікісховищі

Застіно́че — село в Україні, у Теребовлянській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Від 2015 у складі Теребовлянської міської громади. Населення становить 464 особи (станом на 2015 рік).

Георгафія

Розташоване на річці Серет. На північно-східній околиці села розташоване Застіноцьке родовище пісковику.

Історія

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської культури.

Перша писемна згадка — 1471 рік.

Діяли товариства «Просвіта», «Сокіл», «Луг», «Рідна школа», «Сільський господар».

Вузькоколійкою Застіноче-Кровинка (розібрана під час 2-ї світової війни) із села вивозили червоний камінь-пісковик, в основному відомий як «теребовлянський».

1 серпня 1934 року в рамках реформи на підставі нового закону про самоуправління (23 березня 1933 року) увійшло до нової сільської гміни Трембовля (Теребовлянський повіт Тернопільського воєводства)^[1].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Теребовлянської міської громади^[2].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теребовлянського району, село увійшло до складу Тернопільського району^[3].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[4]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	486	99.39%
російська	3	0.61%
Усього	489	100%

Поширені прізвища

Витвицький, Красодембський, Куліковський, Чайковський.^[5]

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610854, розташована у приміщенні школи.

Результати

зареєстровано 356 виборців, явка 58,99%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 48,78%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 13,17%, за Радикальну партію Олега Ляшка — 9,76%.^[6] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Ігор Сопель (Слуга народу) — 37,38%, за Олега Вітвіцького (Голос) — 26,21%, за Аллу Стечишин (самовисування) — 9,22%^[7].

Пам'ятки

церква Святого Миколая (1894; від 1957 у храмі був склад крамниці, від 1978 р. — музей атеїзму; 1989 р. відновлено церкву УАПЦ);
церква Святого Миколая Чудотворця (2005, мурована, УГКЦ);
дзвіниця (1991 р. встановлено дзвони, що пролежали в землі від 1943).
старовинний костел — пам'ятка архітектури.

Пам'ятники

Насипана символічна могила УСС (1995).
пам'ятник Незалежності України.

Промисловість

Каменообробний кар'єр.

Відомі люди

Народилися

Володимир Краснодемський (нар. 1953) — український журналіст, публіцист.
Йосип Побережний (1941–1994) — український церковний діяч.
Остап Побережний (1941–1994) — український фізик.
Сирота Іван — український військовик, учасник російсько-української війни^[8].

Перебували

Андрій Куликівський (1925-2017) — український вчений-медик і громадський діяч.

Галерея

Центр села
Церква Святого Миколая (1894)
Церква Святого Миколая Чудотворця (2005)
Будинок колишньої канцелярії каменоломні.
Сільський краєвид

Примітки

↑ Dz.U. 1934 nr 68 poz. 635. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu trembowelskiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie. Архів оригіналу за 9 березня 2014. Процитовано 27 березня 2012.
↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
↑ Горбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини / Відбиток з. «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. Мюнхен, 1971. — С. 174.
↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
↑ На Теребовлянщині після важкої хвороби помер воїн Іван Сирота - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 26 червня 2024.

Джерела

Іваницький В. Застіноче: історичний нарис. — б.в., 1997.
Ониськів М., Уніят В. Застіноче // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 626–627. — ISBN 966-528-197-6.
Дика Г., Івахів Г., Мельничук Б., Ониськів М. Застіноче // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 266—267. — ISBN 978-966-457-246-7.
Андрій Куликівський (Відренко) [Текст] // З Україною в серці : Книга Пам'яті Теребовлянщини / ред.-упоряд. М. Ф. Ковальчук. — Тернопіль, 2019. — С. 729 : фот.
Zaścinocze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 439. (пол.)