Пропіонова кислота

Пропіонова кислота
Структурна формула	Повна структурна формула
{{{ImageAltL2}}} Ball-and-stick model	Кулькова модель
Назва за IUPAC	propanoic acid
Інші назви	ethanecarboxylic acid, propionic acid
Ідентифікатори
Номер CAS	79-09-4
PubChem	1032
Номер EINECS	201-176-3
DrugBank	DB03766
KEGG	D02310 і C00163
ChEBI	30768
RTECS	UE5950000
SMILES	CCC(=O)O
InChI	InChI=1S/C3H6O2/c1-2-3(4)5/h2H2,1H3,(H,4,5)
Номер Бельштейна	506071
Номер Гмеліна	1821
Властивості
Молекулярна формула	C3H6O2
Молярна маса	74,08 г/моль
Зовнішній вигляд	безбарвна рідина
Запах	гіркуватий
Густина	0,99 г/см³
Тпл	−21 °C
Кислотність (pKa)	4,87
В'язкість	10 мПа·с
Структура
Дипольний момент	0,63 D
Небезпеки
MSDS	External MSDS
R-фрази	R34
S-фрази	(S1/2) S23 S36 S45
Головні небезпеки	Corrosive
NFPA 704	2 3 0
Температура спалаху	54 °C (129 °F)
Температура самозаймання	512 °C (954 °F)
Пов'язані речовини
Інші аніони	Пропіонати
Інші (карбонові кислоти)	Оцтова кислота; Молочна кислота; 3-гідроксипропіонова кислота; Tartronic acid; акрилова кислота; масляна кислота
Пов'язані речовини	1-пропанол; пропіоновий альдегід; пропіонат натрію; пропіоновий ангідрид
	Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
	Інструкція з використання шаблону
	Примітки картки

Пропіо́нова кислота́ (також пропанова кислота, метилоцтова кислота, консервант E280; від грец. προτος — «перший», πιον — «жир») — їдка рідина без кольору з різким запахом, з хімічною формулою — С₂Н₅-СООН.

Пропіонова кислота названа так, тому що вона є найменшою H(CH₂)_nCOOH кислотою, яка проявляє властивості жирних кислот.

Кислоту та її похідні застосовують у виробництві гербіцидів (пропанол), лікарських речовин (ібупрофен), ароматичних речовин, розчинників (бутилпропіонату), поверхнево-активних речовин. Завдяки здатності стримувати розвиток бактерій та плісняви найчастіше її застосовують як консервант у продуктах для людини та тварин.

У природі пропіонова кислота зустрічається у нафті, також може утворюватись внаслідок ферментації (пропіоновокисле бродіння). У промисловості її отримують окисненням вуглеводнів C₄—C₁₀ або пропіонового альдегіду, а також введенням карбонільної групи у молекулу етилену.