Простір (математика)

Огляд типів абстрактних просторів. Стрілка вказує, що «є також різновидом»; наприклад, нормований векторний простір також є метричним простором.

Про́стором у математиці називають множину, елементи якої (часто звані точками) пов'язані відношеннями, подібними до звичайних зв'язків у евклідовому просторі (наприклад, можна визначити відстань між точками, рівність фігур тощо). Просторові структури є середовищем, у якому будують інші форми і конструкції; наприклад, у евклідовій геометрії вивчають властивості плоских або просторових фігур.

Розвиток поняття простору почався в XIX столітті, коли Понселе створив геометрію проєктивного простору, а Бояї та Лобачевський — неевклідову геометрію[1]. В середині XIX століття з'явилося поняття багатовимірного ріманового простору (1854); Ріман також першим почав досліджувати нескінченновимірний простір функцій[2].

Сучасна математика розглядає різноманітні узагальнені простори н априклад, комплексний проєктивний простір у геометрії, лінійний простір у лінійній алгебрі, простір подій у теорії ймовірностей, фазовий простір фізичної системи. Точками (елементами) цих просторів можуть бути геометричні фігури, функції, стани фізичної системи тощо.

Приклади

Примітки

  1. Бурбаки, 1963, с. 128—131.
  2. Бурбаки, 1963, с. 140.

Джерела


Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya