Публіцистичний стиль мовлення

Публіцистичний стиль мовлення використовується найчастіше в політичній, суспільній, освітній сферах та характеризується точністю та послідовністю викладення провідних тез. У сучасній науковій літературі дедалі частіше вживається термін «стиль масової інформації»^[1] ^[2] ^[3] ^[4], що пояснюється глобалізованими процесами в суспільстві, зміною медійних ресурсів у світі та європейською традицією до класифікації функціональних стилів^[5].

Використання

Сфера використання публіцистичного стилю — громадсько-політична, суспільно-виробнича, культурно-освітня діяльність, навчання.

Основне призначення:

розв'язання актуальних суспільно-політичних проблем суспільства,
вплив на читача (слухача), спонукання до діяльності, формування певної громадянської позиції чи зміна поглядів,
донесення певних думок, переконань, ідей та теорій.

Особливості публіцистичного стилю

Основні ознаки:

доступність мови й формулювань (орієнтація на широкий загал),
поєднання логічності доводів і полемічності викладу,
поєднання точних найменувань, дат, подій, місцевості, учасників, виклад наукових положень і фактів з емоційно-експресивною образністю,
наявність низки яскравих засобів позитивного чи негативного авторського тлумачення, яке має здебільшого тенденційну ознаку,
наявність художніх засобів (епітетів, порівнянь, метафор, гіпербол).

Основні мовні засоби:

синтез складників наукового, офіційно-ділового, художнього й розмовного стилів,
насичення лексики суспільно-політичними й соціально-економічними термінами, закликами, гаслами,
використання багатозначної образної лексики, емоційно-оцінних слів, експресивних сталих словосполук, перифраз,
уживання в переносному значенні наукових, спортивних, музичних, військових та інших термінів,
використання чужомовних суфіксів -іст (-ист), -атор, -ація тощо, префіксів псевдо-, нео-, супер-, інтер- тощо,
різні типи питальних, окличних та спонукальних речень, зворотний порядок слів, складні речення ускладненого типу з повторюваними сполучниками та інше,
влучні афористичні, інтригуючі заголовки.

Публіцистичний стиль щодо жанрів, мовних особливостей і способів подання інформації поділяють на такі підстилі:

стиль засобів масової інформації (часописи, листівки, радіо, телебачення, інтернет-видання тощо), наприклад:

Тож як тільки комуністичний режим зрозумів, що ситуація вийшла з-під контролю, кампанію українізації в 1932—1933 роках було брутально припинено, а національне відродження умертвлено й розстріляно. Істинне ставлення більшовизму до українізації цілком однозначно виявилося вже на її початку на деяких заселених українцями теренах, що увійшли до складу Російської Федерації.

художньо-публіцистичний стиль (памфлети, фейлетони, політичні доповіді, нариси тощо), наприклад:

Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова. Тільки той може осягти своїм розумом і серцем красу, велич і могутність Батьківщини, той збагнув відтінки і пахощі рідного слова, хто дорожить ним, як честю рідної матері, як колискою, як добрим ім'ям своєї родини. Людина, яка не любить мови рідної матері, якій нічого не промовляє рідне слово, — це людина без роду й племені.

есе (короткий нарис вишуканої форми),
науково-публіцистичний стиль (літературно-критичні статті, огляди, рецензії тощо).

Примітки

↑ Штельмах, М. Л. (2005). Жанрова Диференціація Стилю Масової Інформації: Сучасна Аспектологія. Актуальні Проблеми Української Лінгвістики: Теорія І Практика. № 12. с. 133—143. ISSN 2311-2697. Процитовано 9 вересня 2017.
↑ Стилі сучасної української літературної мови - Украинский язык - Каталог для студента - Каталог статей - Школьный и студенчиский сайт. helpstudenty.at.ua. Процитовано 9 вересня 2017.
↑ Грицина, Валентина (2012). ОСОБЛИВОСТІ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО МОВЛЕННЯ ПОРІВНЯНО З ІНФОРМАЦІЙНИМ (українська) . Херсон: Херсонський державний університет. с. 32—38.
↑ EdEra. Стилі сучасної української літературної мови · Лайфхаки з української мови. ukr-lifehacks.ed-era.com (англ.). Архів оригіналу за 9 вересня 2017. Процитовано 9 вересня 2017.
↑ Шевченко, Лариса (2002). КОНЦЕПТИ ТЕОРІЇ ІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ СТИЛЮ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ (українська) . Київ: Київський університет. с. 8—16.

Література

Алєксєєва Л. О. Виражальні засоби мови у текстах розмовного, художнього та публіцистичного стилів. — Донецьк: Юго-Восток, 2009. — 202 с.
Богатько В. В. Явища еліпсису в мові сучасної української публіцистики: Автореф. дис… канд. філол. наук: 10.02.01. — К., 2005. — 24 с.
Взаємодія художнього і публіцистичного стилів української мови. — К.: Наук. думка, 1990. — 213 с.
Коваленко Б. О. Стилістично знижена лексика в мові сучасної української публіцистики. — Кам'янець-Поділ., 2010. — 159 с.
Мінкова О. Ф. Експресивний потенціал засобів вторинної номінації в мові новітньої української публіцистики. — Мелітополь: Вид. будинок ММД, 2012. — 175 с.
Різун В. В., Непийвода Н. Ф., Корнєєв В. М. Лінгвістика впливу. — К.: ВПЦ «Київський університет», 2005. — 148 с.
Різун В. В., Непийвода Н. Ф., Корнєєв В. М. Лінгвістика впливу. — К.: ВПЦ «Київський університет», 2005. — 148 с.
Селігей П. О. Як полонити читача з першого рядка // Стиль і текст. — Вип. 4. — 2003. — С. 150—189.