Рахнівка (Кам'янець-Подільський район)
Рахні́вка — село в Україні, у Дунаєвецькій міській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. НазваПерше поселення мало назву «Почапинці», знищене татарами, далі село Рахнівка засноване вихідцями із села Рахни-Лісові Ямпільського повіту, від якого і бере своє походження назви. ГеографіяПодільське село Рахнівка розкинулось на подільській височині в південно-західній частині України. У селі річка Безіменна впадає у річку Тернаву. Поблизу Рахнівки проходить автошлях національного значення Н03 Житомир — Чернівці. КліматРахнівка знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Історія  Початково поблизу Рахнівки існувало село Почапинці, воно знищене нападом татар. 1662 року перші документальні згадки про село Рахнівка (раніше Почапинці). До 1807 року в Рахнівці існувала дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці, яка згоріла саме цього року. В 1813 році на кошти парафіян збудовано мурований храм на честь Боголюбської ікони Божої Матері. В 1859 році зусиллями священика Феодора Курчинського та парафіян до церкви прибудовано кам'яну дзвіницю. Будівля постала невеликою будівлею, у вигляді човна, вкритим частково залізом, частково гонтою, вибілене. Іконостас оздоблено в 1871—1872 рр. — чотириярусних, пофарбований в зелений колір під мармур. Також в храмі зберігається ікона Божої Матері, шанована серед вірян як чудотворна. У 1888 році маєток в Рахнівці отримав колишній генерал-майор Олександр Корф (1841—1898, Варшава). Барони Корфи — рід на Дунаєвеччині знаний з XVIII століття. Були меценатами і просвітниками — у Рахнівці та Пільному Мукарові звели своїм коштом школи. 1910 року родина Корф будує новий палац. Господаркою на момент побудови палацу була Єлизавета-Софія Корф. До цього часу в Дунаївцях розповідають про її званий обід з фаршированими раками влітку 1915 року на честь вдалого завершення навчального року в рахнівецькій трикласній школі — учнів у ній на той час було аж дев'ятеро. Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками. Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. В 1932–1933 селяни села пережили сталінський голодомор[1]. У роки Великого терору 1936-1937 засуджено до сметної кари або на тривалі терміни у колоніях багато жителів села за звинуваченнями у антирадянській агітації, деякі були навіть визнані шпигунами[2]; багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу». З 1991 року в складі незалежної України. 13 серпня 2015 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Дунаєвецької міської громади[3]. НаселенняНаселення становить 726 осіб. МоваУ селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя. Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
Пам'ятки
Відомі людиНародились
Див. також
Примітки
Джерела
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg)
Portal di Ensiklopedia Dunia
