Римський метрополітен
.svg) Ри́мський метрополіте́н (італ. Metropolitana di Roma) — підземна транспортна система в Римі. Відкрився у 1955 році. Складається з 3 ліній — А, B (Бі) та C (Чі). Останнім часом тривають роботи з продовження ліній Бі та Чі. У перспективі — будівництво четвертої лінії Ді. Лінії А і B перетинають місто хрест-навхрест та мають один пересадочний вузол на станції «Терміні». Керуюча компанія метрополітену також контролює приміські залізничні сполучення. Перша лінія — Рим — Лідо — з'єднує місто з приморською Остією і є практично частиною метрополітену, використовуючи аналогічні потяги. Лінія Рим — Пантано вважається вузькоколійною залізницею, але фактично ближче до трамваю. Лінія Рим — Норд є приміською залізницяею Метрополітен у Римі розвинений значно слабше, ніж в інших європейських столицях. Загальна довжина шляхів становить усього 38 км. Для порівняння — в Берліні це 150 км, а в Лондоні 400 км. Лінія A Перетинає місто з північного заходу на південний схід і включає в себе 27 станцій. Кінцеві — «Баттістіні» та «Ананьїна». Лінія позначається помаранчевим кольором. Проектування розпочато у 1959 році, лінія планувалася перпендикулярною до вже існуючої лінії Бі. Роботи над лінією продовжилися в 1964 році в районі Тусколана, але слабка організація робіт викликала ряд затримок. Спочатку запропонований метод будівництва створив проблеми для руху наземного транспорту на південному сході міста. Робота відновилася знову через п'ять років вже з використанням тунелів, які дозволили вирішити транспортні проблеми, але викликали хвилю протестів, пов'язаних з коливаннями, викликаними роботою бурильних машин. Робота також часто переривалася в зв'язку з археологічними розкопками, особливо в районі Пьяцца делла Репуббліка. У лад лінія вступила в лютому 1980 р. Наприкінці 90-х років вона була продовжена до станції «Баттістіні». Дати завершення будівництва ділянок:
Станції
Лінія B Незважаючи на свою назву, лінія є першою в Римі. Вона перетинає місто з північного сходу на південний захід та має у своєму складі 22 станції. Кінцеві — «Ребіббіа» та «Лаурентіна» (розташована на схід від EUR). Вона позначається синім кольором. Проектування лінії почалося в 30-х роках, коли фашистський уряд шукав спосіб пов'язати між собою вокзал Терміні та новий район на півдні міста, де планувалося будівництво комплексу до всесвітньої виставки, яка повинна була пройти в місті в 1942 році, але не відбулася через вступ Італії в Другу світову війну. Роботи були перервані, але частина тунелів між станціями «Терміні» та «Піраміді» була закінчена та використовувалася як бомбосховища. Роботи поновилися у 1948 році, одночасно з перебудовою колишнього виставкового комплексу в комерційний квартал. Офіційне відкриття відбулося 9 лютого 1955 року, регулярний рух поїздів почався наступного дня. У 1990 році лінія була продовжена від «Терміні» до станції «Ребіббіа» на сході міста і була повністю модернізована. Лінія починає роботу о 05:30 ранку та закінчує о 23:30. З 18 січня 2008 року у ніч з п'ятниці на суботу лінія працює до 1:30. У день на лінії Бі відбувається 377 поїздок потягів. Інтервал руху поїздів — 4,5 хв у години пік, 6 хв в інший час і до 10 хв при мінімальному пасажиропотоці. Середньодобове перевезення пасажирів на лінії становить 300 тис. осіб. У рік лінією користуються 109,5 млн осіб. Станції
Лінія Рим — Лідо Спорудження лінії почалося після Першої світової війни і було завершено 1924. Функціонувати вона почала як парова залізниця, але вже через рік була електрифікована. Останнім часом вона є частиною метрополітену, хоча і не пов'язана з двома основними лініями. Лінія починається біля станції «Піраміді» лінії Бі і тягнеться уздовж неї до станції «EUR Малья», після чого повертає на захід до Остії. Лінія Чі Перші 3 станції лінії С — Annibaliano, Libia, Conca d'Oro відкриті у 2012 році, але будівництво лінії триває. При реалізації проекту Лінія Чі зв'яже «Гроттароссо» на півночі Ватикану з Пантано. Внаслідок цього лінія Чі першою вийде за межі міста. Перетин з лінією А буде на станції «Сан Джованні», а з лінією Бі на станції «Колізей». Перетин із запланованою лінією Ді буде на станції «Пьяцца Венеція». Перша частина лінії матиме у своєму складі 15 станцій від «Сенточелле» до «Пантано». Друга частина продовжить лінію до «Пьяцца Лоді» та міститиме ще 6 станцій. Всього на лінії заплановано 30 станцій. При цьому дати можуть бути скориговані. Рим — одне з найстаріших міст світу і при будівництві регулярно виникають перешкоди, пов'язані з численними археологічними знахідками. Якщо прокладка тунелів можлива нижче рівня розташування більшості розкопок, то будівництво вентиляційних шахт і виходів зі станцій викликає чимало складнощів. Розпочате наприкінці 2000-х років будівництво третьої лінії римського метро завдовжки 15 кілометрів, яка має розвантажити центр міста від наземного транспорту та пов'язати між собою головні пам'ятки столиці Італії, було фактично відразу ж призупинено: під час проведення попередніх екскаваторних робіт будівельники виявили археологічні об'єкти, що потенційно мають велику історичну і культурну цінність. Зокрема, віднайдено фрагменти стародавньої забудови. Викликані спеціально археологи продовжили розкопки і встановили, що йдеться про велику несподіванку — ще один римський амфітеатр, імовірно, збудований в часи правління імператора Адріана у ІІ столітті нашої ери. Відтак, роботи зі зведення 3-ї лінії метрополітену в Римі, відтерміновано принаймні на 2 роки[2]. Оплата проїздуВартість проїзду в метро Риму складає € 1.50, квиток дійсний протягом 100 хвилин з моменту активації та може використовуватись на інших видах громадського транспорту. У продажу також є проїзні квитки на 24 години вартістю € 7,00, на 48 годин - € 12,50, на 72 години - € 18,00. Діти до 10 років можуть користуватися будь-яким громадським транспортом безкоштовно, за умови, що вони супроводжуються дорослим пасажиром із сплаченим квитком Див. такожПримітки
Посилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Римський метрополітен
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
