Салонікський метрополітен
Сало́нікський метрополітен або Солу́нське метро (грец. Μετρό Θεσσαλονίκης, болг. і мак. Солунско метро) — метрополітен міста Салоніки. Має одну лінію з 13 станціями; друга лінія та ще 5 станцій, що будуються, мають бути введені в експлуатацію наприкінці 2025 року. Це повністю автоматизована система без водіїв, перша система такого роду в Греції, і експлуатується франко-італійською компанією. Сполучає залізничний вокзал Салоніки із передмістям Неа-Ельветія. Вартість мегапроекту оцінюється в 3 мільярди євро, включно з 600 мільйонів євро у вигляді майбутніх виплат відсотків. Проект в основному фінансується за рахунок кредитів Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) та Європейського фонду регіонального розвитку (ЄФРР), а також коштів уряду Греції. Будівництвом греко-італійського консорціуму керувало Elliniko Metro[en], грецька державна компанія, яка контролювала будівництво афінського метро та афінського трамвая. Запропонована в 1910-х роках і вперше серйозно запланована в 1980-х роках, будівництво розпочато у 2006 році, а розширення Каламарії у 2013 році. Мережа, що будується, складається з 18 станцій і 14,4 км (8,9 миль) тунелів. Після багатьох років затримок через археологічні відкриття та фінансову кризу в Греції першу лінію відкрито 30 листопада 2024 року. [2] ІсторіяІдея розпочати будівництво метрополітену в Салоніках належить тодішньому номарху Салонік Константіносу Піларіносу. Ще 1976 року він вніс до бюджету статтю відносно метро Салоник. Будівництво велося з 1986 по 1989 роки в період перебування на посту мера Салонік Сотіріса Кувеласа. На час будівництва рух міського та автотранспорту було обмежено центральною вулицею Егнатія, оскільки будівництво тунелю велося відкритим способом із монтажем металевих конструкцій і балок. Будівництво призвело до структурних змін у ґрунтах і скупчення води в основі Університету Аристотеля, хоча головною перешкодою для продовження будівництва були численні археологічні знахідки, історична оцінка яких потребує тривалого часу та фінансів і навіть на сучасному етапі значно гальмує просування робіт[3]. Зрештою на більше ніж 15 років будівництво було зупинене та водночас вирішено, що деякі станції, як і в Афінах, являтимуть собою підземні археологічні музеї[4]. Новий етап будівництва розпочався 2006 року. Проект включає будівництво тунелю загальною протяжністю 9,6 км із 13 станціями. Бюджет проекту 1,1 млрд євро, який частково фінансується Європейським інвестиційним банком[5]. Салонікський метрополітен схожий за конструкцією до Копенгагенського та Доклендского легкого метро в Лондоні. Буде прокладено 2 незалежних тунелі для кожного напрямку, якими рухатимуться 18 автоматичних безкеровних (без машиністів) поїздів виробництва компанії AnsaldoBreda. Для додаткової безпеки пасажирів на кожній станції буде встановлено скляна стіна на краю платформи, в яких автоматично відкриватимуться двері. Лінія 1 На споруджуваній лінії 1 заплановане відкриття 13 станцій, які сполучать залізничний вокзал Салоніки із передмістям Неа-Ельветія:
РозширенняЛінія 2 Після запуску лінії 1 планується розширення метрополітену 2 гілками: на південь — до Каламарії, і на північ — до муніципалітету Ставруполі. Загальна протяжність розширення становитиме 10,8 км з 10 додатковими станціями. Можливе також розширення Салонікського метрополітену на заді до муніципалітету Елефтеріо-Корделіо, для цього необхідне додаткове розширення на 5 км і 5 станції, а також до міжнародного аеропорту «Македонія», що потребує розширення на 4,8 км і 5 станції.
Лінія 3Існує також перспективний план розширення метрополітену у напрямку міста Евосмос, для чого необхідне спорудження 4 станцій[6]: Примітки
Посилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Салонікський метрополітен
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.png)
Portal di Ensiklopedia Dunia
