Список станцій Київського метрополітену Схема ліній Київського метрополітену
Це список станцій Київського метрополітену — системи ліній метрополітену в Києві (Україна ). Першу лінію було відкрито 6 листопада 1960 року. На момент відкриття вона мала п'ять станцій. Наразі метрополітен налічує три лінії з 52 діючими станціями.
Цей список станцій виконано із прив'язкою до ліній і поділено на діючі станції та такі, що перебувають у процесі будівництва, законсервовані чи запроєктовані.
Етимологія назв станцій
Станції Київського метрополітену названі:
1 станція на честь людини («Тараса Шевченка»);
1 станція від назви парку («Гідропарк»);
3 станції за напрямом руху автошляху, поблизу якого розташовані («Житомирська», «Чернігівська», «Бориспільська»);
5 станцій на честь гідронімів («Дніпро», «Славутич», «Либідська», «Вирлиця», «Почайна»);
4 станції від назв площ[ 1] («Контрактова площа», «Поштова площа», «Майдан Незалежності», «Площа Українських Героїв»);
4 станції від назв вулиць, проспектів, бульварів («Берестейська», «Хрещатик», «Героїв Дніпра», «Васильківська»);
11 станцій на честь наземних будівель, споруд, закладів;
23 станції від районів і місцевостей Києва, де вони розташовані.
Лінії та станції
Святошинсько-Броварська лінія
Назва станції
Дата відкриття
Попередні назви
Пасажиропотік, тис. осіб/добу[ 2]
Вигляд станції
Схема лінії
Академмістечко
24 травня 2003 року
—
56,6
Житомирська
24 травня 2003 року
—
36,2
Святошин
5 листопада 1971 року
Святошино (до 1993 року[ 3] [ 4] )
30,5
Нивки
5 листопада 1971 року
—
23,8
Берестейська
5 листопада 1971 року
Жовтнева (до 1993 року [ 5] )
21,0
Шулявська
5 листопада 1963 року
Завод «Більшовик» (до 1993 року [ 5] )
26,5
Політехнічний інститут
5 листопада 1963 року
—
29,8
Вокзальна
6 листопада 1960 року
—
54,0
Університет
6 листопада 1960 року
—
21,1
Театральна
6 листопада 1987 року
Ленінська (до 1993 року [ 5] )
15,0
Хрещатик
6 листопада 1960 року
—
33,9
Арсенальна
6 листопада 1960 року
—
22,3
Дніпро
6 листопада 1960 року
—
2,7
Гідропарк
5 листопада 1965 року
—
5,0
Лівобережна
5 листопада 1965 року
—
45,9
Дарниця
5 листопада 1965 року
—
47,4
Чернігівська
4 жовтня 1968 року
Комсомольська (до 1993 року [ 5] )
39,6
Лісова
5 грудня 1979 року
Піонерська (до 1993 року [ 5] )
58,8
Оболонсько-Теремківська лінія
Назва станції
Дата відкриття
Попередні назви
Пасажиропотік, тис. осіб/добу[ 2]
Вигляд станції
Схема лінії
Героїв Дніпра
6 листопада 1982 року
—
30,4
Мінська
6 листопада 1982 року
—
46,8
Оболонь
19 грудня 1980 року
Проспект Корнійчука (до 1990 року [ 6] )
33,9
Почайна
19 грудня 1980 року
Петрівка
(до 2018 року [ 7] )
44,4
Тараса Шевченка
19 грудня 1980 року
—
15,1
Контрактова площа
17 грудня 1976 року
Червона площа (до 1990 року [ 6] )
41,0
Поштова площа
17 грудня 1976 року
—
11,8
Майдан Незалежності
17 грудня 1976 року
Площа Калініна (до 1977 року [ 8] ) Площа Жовтневої Революції (до 1991 року[ 9] )
31,9
Площа Українських Героїв
19 грудня 1981 року
Площа Льва Толстого (до 2023 року [ 10] )
26,7
Олімпійська
19 грудня 1981 року
Республіканський стадіон (до 2011 року [ 11] [ 12] )
31,2
Палац «Україна»
30 грудня 1984 року
Червоноармійська (до 1993 року [ 5] )
18,9
Либідська
30 грудня 1984 року
Дзержинська (до 1993 року [ 5] )
30,2
Деміївська
15 грудня 2010 року
—
21,3
Голосіївська
15 грудня 2010 року
—
15,0
Васильківська
15 грудня 2010 року
—
20,2
Виставковий центр
27 грудня 2011 року
13,5
Іподром
25 жовтня 2012 року
—
12,8
Теремки
6 листопада 2013 року
—
27,9
Сирецько-Печерська лінія
Назва станції
Дата відкриття
Попередні назви
Пасажиропотік, тис. осіб/добу[ 2]
Вигляд станції
Схема лінії
Сирець
14 жовтня 2004 року
—
10,7
Дорогожичі
30 березня 2000 року
—
15,9
Лук'янівська
30 грудня 1996 року
—
40,0
Золоті ворота
31 грудня 1989 року
—
20,0
Палац спорту
31 грудня 1989 року
—
24,5
Кловська
31 грудня 1989 року
Мечнікова (до 1993 року [ 5] )
11,9
Печерська
27 грудня 1997 року
—
23,9
Звіринецька
30 грудня 1991 року
Дружби народів (до 2023 року [ 13] )
22,5
Видубичі
30 грудня 1991 року
—
33,0
Славутич
30 грудня 1992 року
—
6,8
Осокорки
30 грудня 1992 року
—
20,0
Позняки
28 грудня 1994 року
—
38,8
Харківська
28 грудня 1994 року
—
26,8
Вирлиця
4 березня 2006 року
—
6,6
Бориспільська
23 серпня 2005 року
—
16,6
Червоний Хутір
23 травня 2008 року
—
4,6
Споруджувані та проєктовані станції
Пересадні вузли
Проєктуються:
Див. також
Примітки
↑ Станції «Чернігівська», «Мінська» та «Васильківська» також розташовані поблизу однойменних площ, проте в цих випадках площі отримали назви від станцій, а не навпаки.
↑ а б в Станом на 2017 рік
↑ Схема Київського метрополітену 1978 р. з довідника «Вулиці Києва» . Архів оригіналу за 29 лютого 2008. Процитовано 23 вересня 2007 .
↑ Схема Київського метрополітену 1984 р. Архів оригіналу за 29 лютого 2008. Процитовано 23 вересня 2007 .
↑ а б в г д е ж и Розпорядження Київської міської ради народних депутатів та Київської міської державної адміністрації від 2 лютого 1993 року № 16/116 «Про повернення вулицям історичних назв, перейменування парків культури та відпочинку, станцій метро» // Державний архів м. Києва . Ф. 1689. Оп. 1. Спр. 119, Арк. 207–212. [Архівовано з першоджерела 12 липня 2013.]
↑ а б Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 19 жовтня 1990 року № 905 «Про повернення вулицям історичних назв, найменування та перейменування вулиць, станцій метро та нового мостового переходу в м. Києві» // Державний архів м. Києва . Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 3775. Арк. 75–77. (Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів. — 1990. — № 11. — С. 10–11. ) [Архівовано з першоджерела 8 березня 2013.]
↑ Рішення Київської міської ради від 8 лютого 2018 року № 3/4067 «Про перейменування станції та лінії Київського метрополітену» // Хрещатик. — 2018. — № 22 (5073). — 23 лютого. — С. 4. [Архівовано з першоджерела 15 квітня 2018.]
↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 17 жовтня 1977 року № 1538 «Про найменування станції метрополітену» // Державний архів м. Києва , ф. Р-1, оп. 8. Спр. 1744. Арк. 219. [Архівовано з першоджерела 26 липня 2013.]
↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 26 серпня 1991 року № 524 «Про перейменування площі Жовтневої революції і станції метро „Площа Жовтневої революції“» // Державний архів м. Києва . Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 3862. Арк. 90. (Хрещатик . — 1991. — № 50. — 30 серпня. — С. 2.) [Архівовано з першоджерела 10 березня 2013.]
↑ Рішення Київської міської ради від 18 травня 2023 року № 6420/6461 «Про перейменування станції Київського метрополітену „Площа Льва Толстого“» (дата публікації 26.05.2023) [Архівовано з першоджерела 27 травня 2023.]
↑ Рішення Київської міської ради від 25 травня 2011 року № 191/5578 «Про перейменування станції Київського метрополітену» // Хрещатик. — 2011. — № 80 (3905). — 3 червня. [Архівовано з першоджерела 17 червня 2016.]
↑ Про перейменування станції «Республіканський стадіон» [Архівовано 2 вересня 2018 у Wayback Machine .] [з 11 липня 2011 року станція «Республіканський стадіон» буде функціонувати з застосуванням нової назви станції — «Олімпійська»] // Офіційний вебсайт КП «Київський метрополітен». — 2011. — 7 липня.
↑ Рішення Київської міської ради від 18 травня 2023 року № 6419/6460 «Про перейменування станції Київського метрополітену „Дружби народів“» (дата публікації 26.05.2023) [Архівовано з першоджерела 26 травня 2023.]
↑ а б в г д е ж Перспектива розвитку . Архів оригіналу за 13 жовтня 2012. Процитовано 30 березня 2022 .
↑ Кличко пообіцяв відкрити станцію "Львівська брама" і побудувати метро на Троєщину . Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly . Архів оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 2 лютого 2017 .
↑ а б в г д е ж и к л м н п р Кличко розповів про будівництво метро на Виноградар та Троєщину (укр.) . Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 2 лютого 2017 .
Посилання