Ромува (литовська організація)
![]() Ромува (лит. romuva) — литовська неоязичницька організація, що ставить собі за мету відродження балтських язичницьких вірувань. Світогляд, обряди та свята запозичуються з литовських народних традицій, деякі обряди реконструюються на основі живих етнографічних та письмових історичних джерел. Лідер громади — Йонас Тринкунас (лит. Jonas Trinkūnas[lt]), обраний у жовтні 2002 року верховним жерцем (лит. krivis). За даними загального перепису населення 2001 року, послідовників традиційних вірувань балтів у Литві налічується 1270 осіб. До цього числа крім членів Ромуви входять і учасники інших язичницьких громад. ІсторіяУ 1967 році студентами Вільнюського університету була утворена перша неоязичницька громада. У той час відкрито сповідувати будь-яку релігію було складно, тому назву було змінено на ramuva, а громада позиціонувала себе як група, що займається фольклорною традицією. Народні литовські пісні були й залишаються головною складовою будь-якого неоязичницького обряду. Для їх збору учасники проводили краєзнавчі експедиції по усій республіці, відвідували стародавні городища та святилища. Проведення свята Расос на Кернавському городищі в 1967 році вважається датою народження Рамуви. Громада швидко набирала популярності. У 1971 році Ромува була заборонена, декілька активістів були ув'язнені за антирадянську діяльність. Йонас Тринкунас був виключений з університету із забороною займатися викладацькою роботою. Був посилений контроль за краєзнавчою діяльністю. 18 жовтня 1988 року Ромува була відновлена, у 1991 — зареєстрована як релігійна організація. У 1998 році у Вільнюсі відбувся перший Всесвітній конгрес етнічних релігій (англ. World Congress of Ethnic Religions). У 2001 році було подано прохання до Сейму Литовської Республіки надати Ромуві статус традиційної релігійної організації Литви, однак не вдалося зібрати потрібної кількості підписів (50 000), тому в статусі було відмовлено. У тому ж році мер Вільнюса дозволив влаштувати кам'яний жертовник та проводити обряди в центрі міста — у парку біля Замкової гори. У 2002 році відкрито постійний обрядовий комплекс у селі Дворцишкес. Ромуву охоче запрошують на етнографічні фестивалі в Литві та за кордоном, на проведення весіль, хрестин, поховань, часто разом з католицькими священиками. Підрозділи громади діють у США та Канаді, ведеться співпраця з неоязичниками інших країн, як західних так і східних, проводяться спільні обряди. Принципи РомувиОсобливі риси Ромуви
Основні боги та духи РомувиБоги
Див. такожПримітки
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia