Рязанов Федір Федорович

Рязанов Федір Федорович
Рязанов Федір Федорович
Народився	1900 ; село Павловка Обоянського повіту Курської губернії, тепер Курської області, Російська Федерація
Помер	11 квітня 1981 ; Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство	СРСР
Alma mater	Всесоюзна промислова академіяd і Національна металургійна академія України
Партія	КПРС
Діти	Q109487989?
Нагороди	Медаль «За трудову доблесть»
	; ; ;

Федір Федорович Рязанов (1900(1900), село Павловка Обоянського повіту Курської губернії, тепер Курської області, Російська Федерація — 11 квітня 1981, місто Київ) — радянський державний діяч, голова Дніпропетровської міської ради, директор Криворізького металургійного заводу Дніпропетровської області. Герой Соціалістичної Праці (19.07.1958).

Біографія

Народився в бідній селянській родині. З 1910 року наймитував у заможних господарствах на Північному Кавказі та в Курській губернії.

У 1915 році переїхав у Катеринослав, працював робітником Брянського, а потім трубного заводів.

Член РСДРП(б) з 1916 року.

У кінці 1917 року брав участь в захопленні більшовиками влади у Катеринославі, був секретарем революційного комітету залізничної станції Катеринослава. Вступив до Червоної гвардії, воював на Донбасі. У 1918 році був делегатом І-го з'їзду КП(б)У в Москві.

З липня 1918 року — начальник політичного відділу 47-ї стрілецької дивізії Червоної армії. Учасник Громадянської війни в Росії.

У 1921 році закінчив курси лекторів Вищої школи профруху у Катеринославі, працював на профспілковій роботі. З 1925 року — голова об'єднаного завкому заводів імені Петровського і імені Леніна у Катеринославі.

У 1927—1929 роках — голова міської ради Дніпропетровська.

З 1929 по 1932 рік — слухач Всесоюзної Промислової академії у Москві і одночасно студент металургійного інституту.

Після закінчення інституту з 1932 року працював заступником директора заводу «Запоріжсталь», заступником начальника доменного цеху металургійного комбінату імені Дзержинського в місті Дніпродзержинську.

У 1937—1938 роках — директор Сталінського металургійного заводу імені Сталіна Донецької області.

У листопаді 1938—1940 роках — директор Краматорського металургійного заводу Сталінської області.

У 1940—1941 роках — директор Криворізького металургійного заводу імені Леніна Дніпропетровської області. Під час німецько-радянської війни евакуював завод на Урал. У 1941—1942 роках — директор Нижньотагільского металургійного заводу Свердловської області.

З 1942 року — директор Узбецького (Бекабатського) металургійного заводу.

У 1947—1959 роках — директор Криворізького металургійного заводу «Криворіжсталь» імені Леніна Дніпропетровської області.

До жовтня 1960 року — член Державного науково-технічного комітету Ради міністрів Української РСР.

У жовтні 1960 — березні 1963 року — начальник Головного управління металургійної та гірничодобувної промисловості Ради народного господарства УРСР (Українського раднаргоспу). Працював на відповідальній роботі у Міністерстві чорної металургії Української РСР.

Потім — на пенсії в місті Києві.