Перша письмова згадка про Рясне зустрічається в привілеї короля Владислава Ягайла, датованим 1430 роком. Цим документом дозволялося в різних маєтностях львівського римо-католицького архієпископства, серед яких згадувалося і Рясне, перевести судочинство з руського та польського права на магдебурзьке.
У 1433 р. львівський архієпископ заснував нове поселення, назване Рясне.
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується млин і 7 1/4 ланів (близько 180 га) оброблюваної землі[2].
Римо-католицька парафія знаходилася у Рясній-Польській, а греко-католицька парафія знаходилася в Рудному. В селі функціонувала початкова однокласна школа.
Станом на 1910 рік до греко-католицької парафії у Рудному належав 631 мешканець Рясної-Руської, а дочірньою церквою в селі була церква Святого Димитрія, збудована у 1858 році[3].
Населення
За даними 1880 року в селі (при селищній громаді — гміні) налічувався 69 будинків з загальною чисельністю населення у 473 особи, а на околиці села (хуторі) відповідно 4 будинки та 29 осіб:
На північному заході село межує з селом Кожичі, на заході — з селом Вороців Яворівського району, на сході — зі Львовом, на півдні — з смт. Рудно, на заході — з селом Підрясне. Через південно-західну частину села протікає один з рукавів Білогорського потоку. Сільська забудова знаходиться на півночі села. Через північну частину села проходить закинута недіюча залізнична колія Львів - Янів-Львівський. Одна з частин села має назву Тузяки.
[Шематизмъ Всего Клира греко-католицкой митрополичой архіепархіи Львовской на рокъ] 1910. Львовъ-Жовква: Накладомъ Архіепархіяльного Клира. Печатня оо. Василіянъ, 1910. 500 с. (рос.)(укр.)
Sulimierski F., Walewski W. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich: t. X: Rukszenice — Sochaczew / Warszawa: 1889. — 960 s. (пол.)
Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s. (пол.)
.jpg)
