У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 2 попи (отже, тоді були 2 церкви) і 10 ланів (близько 250 га) оброблюваної землі та ще 5 ланів в оренді Грицька[4].
Згадка про Сороки за 2 березня 1531 р. знаходиться у Словнику географічному Королівства Польського. У 1880 році у селі було 59 будинків, в яких мешкало 254 особи: 218 греко-католиків, 16 римо-католиків, 21 єврей та 9 осіб інших вірувань, 231 українець, 32 німці, 1 поляк.
За даними 1921 року у селі було 79 будинків на 416 мешканців: 373 греко - католики, 33 римо - католики, 10 євреїв, 366 українів, 50 поляків [5].
Під час німецько-радянської війни у селі було оточено і вбито невідомого вояка УПА, котрий похований на місцевому цвинтарі. 1 жовтня 1951 року в селі в одній із хат загинули смертю героїв уродженець села — надрайонний референт пропаганди ОУН Городоччини Михайло Мочурад (псевдо «Савур») і його бойовий побратим, уродженець села Лани — Дмитро Онищак (псевдо «Явір»). 14 жовтня 2019 р. на Личаківському кладовищі Львова відбулося перепоховання їх останків. Поховали Героїв на полі почесних поховань № 86-А.
↑Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 153 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s.