Ременів
Реме́нів — село в Україні, у Жовтанецькій сільській громаді, Львівського району, Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Жовтанецька сільська громада, до 2020 року с. Ременів підпорядковувалося Жовтанецькій сільській раді. Населення становить 2953 особи[1]. ГеографіяСело Неслухів розташоване по обидва береги річки Думниця, за 21 км від обласного центру, 21 км від районного центру та 6 км від адміністративного центру сільської громади. За 10 км знаходиться найближча залізнична станція Запитів[6].
У Ременові налічується 29 вулиць[7].
НаселенняЗгідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1357 осіб, з яких 625 чоловіків та 732 жінки[8], за переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1370 осіб[9]. На 2022 рік населення становить 2953 особи[1].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним[9]:
ІсторіяПерші документальні згадки про село Ременів походять з 1399 року. У податковому реєстрі 1515 року в селі документується піп (отже, уже тоді була церква) і 1 лан (близько 25 га) оброблюваної землі, в оренді Тустановського 3 лани (близько 75 га) оброблюваної землі та ще 3 лани тимчасово вільної і в оренді Кухарського 3 лани (близько 75 га) оброблюваної землі та млин[10]. Біля нього йшла дорога зі Львова на Волинь, яку селяни називали Лебедючкою. Люди в селі пояснювали, що пішла ця назва від того, що татари гнали по ній людей в полон і ті по дорозі плакали-лебеділи. 1649 — в селі було 4 лани землі, а село належало Теофілі Данилович та Якову Собєському (батькам польського короля Яна III Собєського). 22 лютого 1671 — король Ян III Собеський передав село в оренду коронному гетьманові Домініку Гумовському. Від Яна Собєського село перейшло до його сина Констянтина, а від того — до князя Михайла-Казимира Радзивілла. 1776 — Ременів купив Теофіль Щука. 1783 — Щука продав село львівському адвокатові Павлові Нетребському. Нетребський утискав громаду, за що селяни спалили його маєток. Після пожежі маєтку Нетребський в 1813 році продав Ременів Луці Августиновичу. Августинович теж не зміг знайти порозуміння з громадою і маєток далі терпів від пожеж. Тому в 1817 році він продав непокірне село графові Еразму Коморовському. У того у 1819 році Ременів купив Петро Ромашкан. У 1838 році у Ромашкана село купив Йосиф Древицький. У 1880-х роках в селі налічувалося 179 хат та мешкало 1020 осіб. В селі також мали маєтки Чеслав Лекцинський та німець Кінці, який мав у своїй власності млин, що ще донедавна зберігався. На західній околиці села на горбочку у 1908 році за проєктом Казимира Річицького збудували муровану церкву Собору Пресвятої Богородиці поряд із старою дерев'яною одноверхою церквою Втечі до Єгипту Пресвятої Богородиці, збудованою у 1726 році. Стару церкву остаточно розібрали у 1910 році. Теперішній храм Собору Пресвятої Богородиці — хрещатий в плані з цибулястою банею на восьмибічному барабані середхрестя. Чільний фасад його фланкований двома восьмибічниками з аналогічними банями[11]. Церква перебуває в користуванні релігійної громади Львівсько-Сокальської єпархії ПЦУ парафії Собору Пресвятої Богородиці села Ременів. В селі діяла польова цегельня, де виготовляли бетонні кільця для криниць, плити для вимощування доріжок, бетонні блоки для будівництва. Економіка
Відомі люди
Примітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia