Різець (сузір'я)

Різець
Різець
	Різець
Латинська назва	Caelum
Род. відмінок	Caeli
Скорочення	Cae
Пряме піднесення	5год хв
межі	від 4год 16хв до 5год хв
Схилення	-40° '
межі	від -49° ' до -27° 15'
Площа	125 кв.град.(81)
Зорі	0 яскравіших від 3m; 4 яскравіших від 5,5m
Найяскравіша зоря	Альфа Різця 4,44m
Суміжні сузір'я	Голуб; Заєць; Ерідан; Годинник; Золота Риба (сузір'я); Живописець (сузір'я);
	Спостерігається в широтах між +41° i −90°; Увечері найкраще спостерігати протягом січня
	Існує з 17 століття. Запропоноване Лакайлем

Різе́ць (лат. Caelum) — бліде сузір'я південної півкулі неба, відкрите у 1750-х роках Ніколя-Луїсом де Лакайлем і зараховане до 88 сучасних сузір'їв. Його назва латиною означає «долото», а раніше воно було відоме як Caelum Sculptorium («долото гравера»). Це рідкісне слово не пов'язане з поширеним латинським caelum, яке означає «небо, небеса, атмосфера». Це восьме за величиною сузір'я, яке утворює тілесний кут близько 0,038 стередіана, трохи менше, ніж у Південної Корони. Містить 21 зорю, видиму неозброєним оком. З території України не видно.

Історія

Нове сузір'я. Вперше опубліковане без назви Лакаєм у 1754 році, у 1756 він запропонував сузір'ю назву Інструменти гравірувальника. Згодом в 1763 році у його каталозі сузір'ю була надана латинська назва Caelum Sculptoris («Різець Скульптора»).

Об'єкти

Різець є тьмяним сузір'ям, яскравих об'єктів у ньому немає. Найяскравіша зоря α Різця — 4,45 m.

У телескоп можна розрізнити подвійність зорі γ Різця, яка складається з червоного гіганта 4,5 m і білого гіганта 6,34 m.

З об'єктів далекого космосу в Різці присутні галактики NGC 1571, NGC 1679, IC 2106.

Література

Різець // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 406. — ISBN 966-613-263-X.