Столова Гора (сузір'я)

Столова Гора
Столова Гора
	Столова Гора
Латинська назва	Mensa
Род. відмінок	Mensae
Скорочення	Men
Пряме піднесення	5год хв
межі	від 3год 30хв до 7год 40хв
Схилення	-80° '
межі	від -85° ' до -70° '
Площа	153 кв.град.(75)
Зорі	0 яскравіших від 3m; 6 яскравіших від 5,5m
Найяскравіша зоря	Альфа Столової Гори 5,08m
Суміжні сузір'я	Хамелеон; Золота Риба; Південна Гідра; Октант; Летюча Риба;
	Спостерігається в широтах між +5° i −90°
	Існує з 1754. Запропоноване Лакайлем

Столо́ва Гора́ (лат. Mensa) — навколополярне сузір'я південної півкулі зоряного неба. Містить 24 зорі, видимих неозброєним оком. З території України не видно.

Історія

Нове сузір'я. Запропоновано Нікола Лакайлем 1754 року. У 1756 році Лакайль запропонував французьку назву на честь Столової гори на Капському півострові у Південній Африці, де він проводив астрономічні спостереження під час експедиції по проєкту Паризької академії наук. У 1763 році, після смерті Лакайля, вийшла його робота «Coelum Australe Stelliferum» з латинським варіантом назви сузір'я Mons Mensae. У міжнародній астрономічній номенклатурі утвердився скорочений варіант назви — Mensa.

Значимі об'єкти

Найяскравіша зоря Столової Гори — α Столової Гори лише 5,08 m, що робить це сузір'я найменш яскравим на небі. Α Столової Гори є подібною до Сонця зорею класу G5 V, розташована на відстані 33 світлових роки.

Також у Столовій Горі частково міститься галактика Велика Магелланова Хмара.

Література

Столова Гора // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 456. — ISBN 966-613-263-X.