Дельфін (сузір'я)

Дельфін
Дельфін
	Дельфін
Латинська назва	Delphinus
Род. відмінок	Delphini
Скорочення	Del
Пряме піднесення	21год хв
межі	від 20год 08хв до 21год 03хв
Схилення	10° '
межі	від 2° ' до 20° 30'
Площа	189 кв.град.(69)
Зорі	0 яскравіших від 3m; 12 яскравіших від 5,5m
Найяскравіша зоря	Бета Дельфіна 3,64m
Метеорні потоки	немає
Суміжні сузір'я	Лисичка; Стріла; Водолій; Малий Кінь; Пегас;
	Спостерігається в широтах між +90° i −69°; Увечері найкраще спостерігати протягом червня-серпня
	Існує з античності. Запропоноване

Дельфі́н (лат. Delphinus) — невелике за площею сузір'я північної півкулі неба, розташоване поблизу небесного екватора.

Найкращі умови для спостережень — у червні-серпні. Видно на всій території України. Стародавня українська назва цього сузір'я — Криниця^[1]^[2].

Сузір'я Дельфіна відоме з античності, включене до каталогу зоряного неба Клавдія Птолемея «Альмагест». У Стародавній Греції сузір'я асоціювали із історією про поета Аріона, який рятуючись від розбійників, стрибнув із корабля в море та був врятований дельфінами.

Зорі та інші цікаві об'єкти

Дві найяскравіші зорі отримали власні назви не в стародавні часи, як більшість зір, що їх мають, а лише 1814 року. У другому виданні зоряного каталога обсерваторії Палермо зорю α Дельфіна було названо Суалоцін (лат. Sualocin), а β Дельфіна — Ротанев (лат. Rotanev). Згодом було з'ясовано, що ці назви утворено від імені та прізвища помічника директора обсерваторії Нікколо Каччіаторе (італ. Niccolo Cacciatore) у їх латинізованому варіанті — Nicolaus Venator (італ. «cacciatore» і лат. «venator» означають «мисливець») якщо записати їх задом наперед^[3].

У сузір'ї містяться кулясті скупчення — NGC 6934 і NGC 7006.

Див. також

Список зірок сузір'я Дельфіна

Література

Дельфін // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 126. — ISBN 966-613-263-X.