Саймон Дональдсон

Саймон Кіруон Дональдсон
англ. Simon Kirwan Donaldson
Ім'я при народженні	англ. Simon Kirwan Donaldson
Народився	20 серпня 1957(1957-08-20)[1][2] (67 років)  Кембридж, Англія, Велика Британія[1]
Країна	Велика Британія
Діяльність	математик, викладач університету, дослідник
Alma mater	Вустер коледж Пемброк-Коледжd Університет Оксфорда[3]
Галузь	математика
Заклад	Імперський коледж Лондона
Науковий ступінь	докторський ступінь[1]
Науковий керівник	Майкл Атія[3] і Найджел Гітчин[3]
Аспіранти, докторанти	Paul Seideld Richard Thomasd Dieter Kotschickd[3] Graham Nelsond[3] Antony Maciociad[3] Ivan Smithd[3] Gábor Székelyhidid[3] Vicente Muñozd[3] Oscar Garcia-Pradad[3] Marcos Jardimd[3] Michael Thaddeusd[3] Darren Banfieldd[3] Michael Buttlerd[3] S.-H. Choyd[3] Vin de Silvad[3] Joel Fined[3] Kim Frøyshovd[3] Christian Gantzd[3] Partha Guhad[3] G.-Y. Guod[3] Ying-Ji Hongd[3] Stuart Jarvisd[3] Alastair Kingd[3] Alexei Kovalevd[3] Raymond Leungd[3] Shaun Martind[3] Kai-Cheung Mongd[3] Timothy Perutzd[3] Daniel Ponsd[3] Aleksis Razad[3] Pavle Saksidad[3] Matthew Selbyd[3] Alan Sheppardd[3] Shuguang Wangd[3] Julius Rossd[3] Thomas Hodged[3] Emile Ben Nasatyrd[3] Dominic Wrightd[3] Henrique N. Sá Earpd[3] Cristiano Spottid[3] Stuart James Halld[3] Thomas Walpuskid[3] Goncalo Oliveirad[3] Martin de Borbond[3] Aleksander Doand[3] Lars Martin Sektnand[3]
Членство	Лондонське королівське товариство Шведська королівська академія наук Національна академія наук США[4] Французька академія наук[5] Європейська академія[6] Американське математичне товариство[7][8] European Academy of Sciencesd[9]
Відомий завдяки:	топологія гладких (диференційованих) чотиривимірних многовидів
Нагороди	медаль Філдса (1986) Королівська медаль (1992) King Faisal International Prize in Scienced (2006) премія Пої (1999) Почесний доктор Мадридського університету Комплутенсеd (2017) Премія за прорив у математиці (2014) The Shaw Prize in Mathematical Sciencesd (2009) Премія Крафорда з математикиd (1994) премія Фредеріка Ессера Неммерса з математики (2008) Премія Освальда Веблена з геометрії (2019) премія Вольфа у математиці (2020) премія Вайтгеда (1984) член Американського математичного товаристваd (2013) honorary doctorate from Joseph Fourier Universityd (1 січня 2014)
Особ. сторінка	www2.imperial.ac.uk/~skdona/
Саймон Дональдсон у Вікісховищі

Са́ймон Кіруон До́нальдсон (англ. Simon Kirwan Donaldson; нар. 20 серпня 1957(19570820), Кембридж, Англія), — англійський математик відомий роботою над топологією гладких (диференційовних) чотиривимірних многовидів. В наш час^[коли?] він — член Лондонського наукового королівського товариства, професор чистої математики і президент Інституту математичних наук Імперського коледжу в Лондоні. У 2010 році він був обраний іноземним членом Королівської шведської академії наук.^[10]

Дональдсон отримав ступінь бакалавра з математики в Пемброк-коледжі у Кембриджі в 1979 році, а у 1980 почав роботу в аспірантурі Вустер-коледжу, Оксфорд, спочатку під керівництвом Найджела Гітчіна, а потім під керівництвом Майкла Атія. Ще аспірантом Дональдсон одержав у 1982 році результат, який приніс йому славу. Цей результат був опублікований у 1983 році у статті Самодуальні з'єднання і топологія гладких 4-многовидів. За словами Атія, стаття «приголомшила математичний світ» (Атія 1986).

У той час як Майкл Фрідман класифікував топологічні чотиривимірні многовиди, робота Дональдсона сфокусувалась на 4-многовидах, що допускають диференційовану структуру, використовуючи інстантони, часткове рішення рівняння Янга-Міллса калібрувальної теорії, яка бере свій початок в квантовій теорії поля. Одні з перших результатів Дональдсона дали жорсткі обмеження на форму перетину гладкого чотиривимірному многовиду. Як наслідок, широкий клас топологічних чотиривимірних многовидів зовсім не допускають будь-якої гладкої структури. Дональдсон також одержав поліноміальні інваріанти в калібрувальній теорії. Це були нові топологічні інваріанти чутливі до основної гладкої структури чотиривимірних многовидів. Вони дозволили вивести існування «екзотичних» гладких структур — деякі топологічні 4-многовиди можуть нести нескінченне сімейство різних гладких структур.

Після отримання ним DPhil ступеня в Оксфордському університеті в 1983 році, Дональдсон був призначений молодшим науковим співробітником в Коледж Олл Соулз, Оксфорд, він провів навчальний рік 1983-84 в Інституті перспективних досліджень в Прінстоні, і повернувся в Оксфорд як Волліс професор математики в 1985 році. У 1999 році він переїхав в Імперського коледжу в Лондоні.

• 1998: запрошений доповідач Міжнародного конгресу математиків у Варшаві (Gauge theory and topology)
• 1985: Премія Вайтгеда Лондонського математичного товариства
• 1986: член Лондонського наукового королівського товариства^[11]
• 1986: Медаль Філдса
• 1992: пленарний доповідач на Європейському конгресі математиків у Парижі (Gauge theory and four manifold topology)
• 1994: премія Крафорда
• 1998: запрошений доповідач Міжнародного конгресу математиків у Берліні (Lefschetz fibrations in symplectic geometry)
• 2000: член Американської академії наук^[12]
• 2006: Міжнародна премія короля Фейсала в галузі науки за його роботу в суто математичній теорії, пов'язаній з фізикою, які допомогли у формуванні розуміння законів матерії на суб'ядерних рівнях.
• 2008: премія Неммерса з математики
• 2009: премія Шао з математики (спільно з Кліффордом Таубсом) за їх численні блискучі внески в геометрію в 3 і 4-х вимірів.
• 2010: Іноземний член Королівської шведської академії наук.^[10]
• 2012: Дійсний член Американського математичного товариства^[13]
• 2012: Лицар-бакалавр New Year Honours^[en][14]
• 2014: Премія за прорив у математиці
• 2014: "Doctor Honoris Causa" Університету Гренобль 1^[en]
• 2017: "Doctor Honoris Causa" Мадридського університету
• 2018: пленарний доповідач Міжнародного конгресу математиків в Ріо (Some recent developments in Kähler geometry and exceptional holonomy)
• 2019: Премія Веблена з геометрії
• 2020: премія Вольфа з математики (спільно з Яків Еліашберг)^[15]

• Simon Donaldson: 2015 Breakthrough Prize in Mathematics Symposium (англ.)
• Simon Donaldson - The Ding functional, Berndtsson convexity and moment maps (англ.)
• Informal Talk on Kahler-Einstein Geometry, Pt. 1 (англ.)
• Informal Talk on Kahler-Einstein Geometry, Pt. 2 (англ.)
• Informal Talk on Kahler-Einstein Geometry, Pt. 3 (англ.)
• Informal Talk on Kahler-Einstein Geometry, Pt. 4 (англ.)
• Simon Donaldson, Kähler-Einstein Metrics and Geometric Quantization (англ.)
• Volume estimates, Chow invariants and moduli of Kahler-Einstein metrics (англ.)
• Kahler-Einstein Metrics, Extremal Metrics and Stability (англ.)

• Atiyah, M. (1986). On the work of Simon Donaldson. Proceedings of the International Congress of Mathematicians.
• Donaldson, S. K. (1983). An application of gauge theory to four-dimensional topology. J. Differential Geom. 18: 279—315.
• ——— (1983). Self-dual connections and the topology of smooth 4-manifolds. Bull. Amer. Math. Soc. 8 (1): 81—83. doi:10.1090/S0273-0979-1983-15090-5.
• ——— (1987). Irrationality and the h-cobordism conjecture. J. Differential Geom. 26 (1): 141—168.
• ——— (1987). Infinite determinants, stable bundles and curvature. Duke Math. J. 54 (1): 231—247. doi:10.1215/S0012-7094-87-05414-7.
• ——— (1990). Polynomial invariants for smooth four-manifolds. Topology (journal). 29 (3): 257—315. doi:10.1016/0040-9383(90)90001-Z. {{cite journal}}: Текст «Topology» проігноровано (довідка)
• ——— (1999). Lefschetz pencils on symplectic manifolds. J. Differential Geom. 53 (2): 205—236.
• ——— (2001). Scalar curvature and projective embeddings. I. J. Differential Geom. 59 (3): 479—522.
• ——— & Kronheimer, P. B. (1990). The geometry of four-manifolds. Oxford Mathematical Monographs. New York: Oxford University Press. ISBN 0198535538.
• Uhlenbeck, K. & Yau, S.-T. (1986). On the existence of Hermitian-Yang-Mills connections in stable vector bundles. Communications on Pure and Applied Mathematics. 39 (S, suppl.): S257—S293. doi:10.1002/cpa.3160390714. {{cite journal}}: Текст «Comm. Pure Appl. Math.» проігноровано (довідка)

• Головна сторінка на сайті Імперського коледжу