Маргуліс Григорій Олександрович

Григорій Олександрович Маргуліс
рос. Григо́рий Алекса́ндрович Маргу́лис
Народився	21 квітня 1951(1951-04-21) (74 роки) Москва,  СРСР
Країна	СРСР,  США
Діяльність	математик, викладач університету
Alma mater	Московський державний університет
Галузь	Математика
Заклад	Єльський університет
Науковий керівник	Синай Яків Григорович
Вчителі	Синай Яків Григорович
Аспіранти, докторанти	Emmanuel Breuillardd Хі О Aaram Yund Yan Gaod[1] Azer Akhmedovd[1] Tai-Hing Dennis Huid[1] Lucy Lifschitzd[1] Dmitry Yanovich Kleinbockd[1] Mikhail V. Ershovd[1] Bengt Anders Karlssond[1] Roman Muchnikd[1] Seonhee Limd[1] Keivan Mallahi-Karaid[1] Tal Poznanskyd[1] Alireza Salehi-Golsefidyd[1] Gregory Alexandrovich Soiferd[1] Igor Rapinchukd[1] Amir Mohammadid[1] Han Lid[1] Thomas Dietmar Hilled[1]
Членство	Національна академія наук США Американська академія мистецтв і наук[2] Американське математичне товариство[3][4]
Відомий завдяки:	фахівець в області теорії чисел, комбінаторики, теорії інформації
Нагороди	Премія Вольфа (2005) Абелівська премія (2020)
Маргуліс Григорій Олександрович у Вікісховищі

Григорій Олександрович Маргуліс (24 лютого 1946, Москва) — російський і американський математик, доктор фізико-математичних наук, науковий співробітник Інституту проблем передачі інформації ім. А. А. Харкевича РАН, професор Єльського університету (США).

Закінчив Московський державний університет в 1967 році. Розпочав наукову роботу під керівництвом Я. Г. Синая по ергодичній теорії. Надалі інтереси змістилися в галузь теорії груп Лі (теорія ґраток у напівпростих групах Лі), яку він зумів застосувати в тій же ергодичній теорії, теорії представлення груп, теорії чисел, комбінаториці і теорії міри. Мають значення роботи по теорії інформації. Золота медаль і премія Дж. Філдса (1978), на церемонії вручення не був присутній, тому що йому було відмовлено у виїзній візі.

У 1979 році він відвідав Бонн і з цього часу отримав можливість вільного виїзду за кордон, але продовжував працювати науковим співробітником в Москві в Інституті проблем передачі інформації РАН. У 1991 році Г. О. Маргуліс був запрошений на постійну роботу в США до Єльського університету.

У 2005 він став лауреатом Премії Вольфа за ряд своїх робіт з математики.

2020 року спільно з Хіллелем Фурстенберґом одержав Абелівську премію.

• Маргулис Г. А. Дискретные подгруппы групп Ли -М:МЦНМО, 2007