Світовий конгрес українських молодіжних організацій
Світовий Конґрес Українських Молодіжних Організацій (СКУМО) (англ. World Congress of Ukrainian Youth Organization) — громадська надбудова молоді української діаспори. Загальна інформаціяСКУМО представляє інтереси української молоді діаспори, об'єднує закордонні українські молодіжні громадські організації, співпрацює з урядовими та неурядовими структурами в Україні та світі. З моменту заснування Світового конґресу (вільних) українців у 1967 році, при СКУ традиційно існувала молодіжна комісія, яка у свій останній період називалася «Конференція українських молодечих організацій» (КУМО). У 2013 році, КУМО припинила свою діяльність у зв'язку із заснуванням окремої організації — Світовий конгрес українських молодіжних організацій (СКУМО). Останнім очільником КУМО та першим президентом СКУМО став Мирослав Гочак[1]. Відтак СКУМО є незалежною, неприбутковою та неполітичною громадською надбудовою української молоді, яка проживає за межами України. СКУМО входить до складу СКУ та, на рівні з такими структурами як СФУЖО, має свого представника в Раді директорів СКУ. З метою відстоювання прав закордонної української молоді, в тому числі передбачених статтею 12 Конституції України, сприяння особистісного розвитку та активної участі молоді діаспори в суспільно-політичному житті України та в країнах свого перебування, передусім протидіючи російській інформаційній агресії, підсилення вітчизняного молодіжного руху загалом, СКУМО має укладені меморандуми про співпрацю з Міністерством молоді та спорту України (від 2014 року)[2], Міністерством інформаційної політики України (від 2015 року)[3], тернопільськими[4] та хмельницькими[5] органами влади; активно співпрацює з МІОК, провадить комунікативні, волонтерські, соціальні та освітні ініціативи. За каденції перших двох президій СКУМО, започаткована програма стажування молоді України та діаспори у Верховній Раді України[6][7], підтримано серію міжнародних благодійних заходів «Діти просять миру»[8], а на реалізацію європейських проєктів організовано молодіжні тренінги у 16 містах ЄС. У 2014 та 2019 роках, СКУМО направляв значну кількість офіційних спостерігачів за виборами в Україні в рамках міжнародної місії СКУ[9]. Також була розгорнута кампанія на підтримку запуску UA|TV[10], ініційовані такі популярні флешмоби як «#ТризубЦеУкраїна»[11] та «#UnitedUkraine»[12]. СКУМО та організації-члени спрямовували гуманітарну допомогу до зони АТО, а також, на початку пандемії коронавірусу, медичним закладам в Україні. Під час III Президії, президент СКУМО Олександр Греченюк залучений до складу Ради з молодіжних питань при Президентові України[13]. У 2022 році, на відміну від пропозиції СКУ вважати 9 травня «Днем ганьби Росії», СКУМО запропонувало цю дату для відзначення в Україні Дня Європи[14], що й знайшло схвалення Президента України. 12 серпня 2022 року, від імені закордонного українства, перший віце-презилдент СКУМО Андрій Якубув звернувся до Володимира Зеленського на урочистості з нагоди нової дати відзначення Дня молоді[15]. СтруктураСвітовий конґрес українських молодіжних організацій має таку структуру:
Форум української молоді діаспориУ середовищі світового українства, перший з'їзд до України закордонної української молоді відбувся 3-4 серпня 1991 року в Києві, коли в умовах СРСР зібралося 180 делегатів, які представляли більш ніж 30 організацій з України та закордону[16]. Серед інших передтечій, у 2010 році, за підтримки Європейського Конґресу Українців, відбувалася «Зустріч української молоді Європи» в Болгарії, яка зібрала 30 учасників з діаспори та України, які представили українську молодь 10 країн[17]. До 20-річчя Незалежності України, «Конференцією українських молодечих організацій» (КУМО) при СКУ було започатковано організацію щорічної події — «Форуму української молоді діаспори» (ФУМД). З 2013 року, коли на основі КУМО було утворено Світовий конгрес українських молодіжних організацій, ФУМД складається з офіційної та неофіційної частин. Таким чином, в рамках форумів урочисто проводяться Річні загальні збори СКУМО, якщо хіба на той рік не передбачено проведення Конгресу СКУМО. Форуми є нагодою для взаємодії СКУМО з місцевими українськими молодіжними радами. Досі проведено десять таких міжнародних заходів у різних містах України, зазвичай у датах довкола святкування Дня незалежності, — все завдяки підтримці Мінмолодьспорту, обласних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування та інших партнерів:
У 2020 році ФУМД не організовувався, а Річні загальні збори СКУМО проведено онлайн[29]. У кілька попередніх років, неофіційна частина ФУМД (тренінги, зустрічі й екскурсії) складалася зі спеціальних програм заходів — «Табір молоді діаспори» та «Діаспора-фест». ПровідУ різні періоди, Президія СКУМО, яка складається із семи членів, виглядала наступним чином:
Полеміка навколо організаціїПід час першої каденції президії СКУМО (2013—2018), до президента Мирослава Гочака виникли питання щодо якості його діяльності та публічності статуту і фінансової звітності, які досягли свого апогею під час з'їзду СКУМО в Одесі у 2015 році та були пов'язані відмовою президента СКУМО Мирослава Гочака оприлюднити Статут організації і список делегатів зборів. Та викриттям інформації щодо того, що організація на той час не була зареєстрована.[30] У підсумку, збори в Одесі не були офіційно закриті, а більшість проводу СКУ, включаючи президента Мирослава Гочака, віцепрезидента Дмитра Лєкарцева та Олександра Греченюка, який на той час де-факто виконував обов'язки секретаря, втекли від учасників форуму, залишивши їх самих у будівлі Одеської ОДА[31]. Втім, наприклад, ті ж українські ЗМІ за підсумками форуму 2015 року в Одесі відзначали:
За підсумками з'їзду в Одесі були створені дві петиції до СКУ від делегатів та учасників з'їзду, проте конструктивного діалогу не вийшло[33]. До Мирослава Гочака також виникали питання щодо відсутності реєстрації (яка, з іншого боку, в праві західних країн вважається лише декларативною, а не конститутивною), а згодом щодо того, що у 2016-му СКУМО було офіційно зареєстроване у будівлі у будівлі міністерства молоді та спорту України, при цьому номінально очолила організацію працівниця міністерства культури Юлія Нечипоренко[34], до того ж відношення до заснування СКУМО мав керівник одного з департаментів НАЗК Ігор Степанов[35]. Наступними очільниками СКУМО повідомлялося про реєстрацію в Грузії, а автором тексту нового статуту став експрезидент СКУ Евген Чолій. Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
