Сельська Марія Іванівна
 Марґіт Сельська або ж Марія Іванівна Сельска (до шлюбу Марґіт Райх), 26 травня 1903, Коломия — 3 лютого 1980, Львів) — українська художниця та фотографка єврейського походження родом з Коломиї (Галичина).  ЖиттєписНародилась в єврейській родині інженера Ісаака і Лаури Райх (до шлюбу Шарф). Після закінчення Коломийської гімназії початкову художню освіту отримала в приватній «Вільній академії», заснованій архітектором Л. Підгородецьким у Львові (на той час вся родина Райх вже мешкала у Львові), куди вступила в 1918 році. Два роки навчається під керівництвом Фелікса Вигживальського. У 1919 з батьком відвідує Париж. У 1920 році знайомиться з Романом Сельським.[2] В 1920–1921 роках навчалась у Львівській художньо-промисловій школі (нині коледж декоративно-прикладного мистецтва імені Івана Труша). В 1923–1924 роках навчається у Краківській академії мистецтв в класі Войцеха Вайса, в 1924–1925 роках — у Віденській академії, а в 1925–1927 продовжує вдосконалювати свою майстерність в «Académie Moderne» в Парижі (майстерня професора Фернана Леже) і у Амеде Озанфана. Копіює Мілле у Луврі, відвідує виставки модерністів, захоплюється кінематографом Ейзенштейна та сучасною фотографією. В майстерні Фернана Леже того часу ґуртуються корифеї світового модернізму — Амеде Озанфан, Ле Корбюзьє, Піт Мондріан, Соня Делоне, Олександра Екстер.  Дебютом Райх стала виставка робіт в паризькому «Салоні незалежних» в 1926 році. У цей період вона творила під впливом Ренуара і створювала картини в стилі поміж імпресіонізмом, кубізмом і конструктивізмом. Наступного року дебютує з персональною виставкою у Львові, після чого вирушає у подорож на Корсику, а згодом до Ніцци.  У 1931 році поєдналась цивільним шлюбом з художником Романом Сельським і стала Маргаритою Райх-Сельською. У 1930-х роках працювала як незалежна художниця, була однією із засновниць і членкинею молодіжного об'єднання художників «Artes» і львівського професійного союзу художників-пластиків (1933–1939), входила в Асоціацію незалежних українських митців (АНУМ). З 1940 року — член Спілки радянських художників України (СРХУ). У роки Другої світової війни з 1942 року — ув'язнена Янівського концтабору. Друзі допомогли їй таємно покинути табір, чим врятували життя. Ховаючись від арешту, через Краків і Тарнів виїздить до Варшави і 1943 року повертається до Львова, де до кінця війни жила під чужим ім'ям і з фіктивними документами.[2] Маргарита Райх-Сельська стала представницею напрямку, яке отримало назву «український колоризм», і створювала портрети, натюрморти і пейзажі. Активна учасниця багатьох мистецьких виставок. У 1978 році проводить першу персональну виставку у Львівській картинній галереї. Померла 2 лютого 1980 року у Львові. Похована поруч з чоловіком на Личаківському цвинтарі, на полі № 33. Доробок Авторка численних портретів, натюрмортів, пейзажів, серед яких:
Маґріт Райх-Сельська написала портрети Лесі Українки, Ірини Вільде, Іларіона Свєнціцького, Аріадни (Ради) Труш-Драгоманової. Картини художниці відрізняються оригінальністю як колірного, так і композиційного рішення. Майже всі її полотна були композиціями з глибоким філософським змістом, що вражають довершеністю, врівноваженістю побудови, емоційною виразністю і декоративністю фарб. Твори Сельської-Райх виставлялися у Львові, Києві, Москві, Варшаві, Кракові, Лодзі, Познані, Парижі та ін. На творчість Марґіт Сельської помітно вплинули західно-європейські мистецькі напрями, особливо конструктивізм і кубізм, хоч абстрактних мотивів вона уникала. Примітки
Посилання
Джерела
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
