Сергій (Соколов)

Сергій
Народився	1844  Чернігів, Малоросійське генерал-губернаторство, Російська імперія
Помер	24 серпня 1893(1893-08-24)  Троїцько-Іллінський монастир (Чернігів), Чернігів, Російська імперія
Поховання	Троїцько-Іллінський монастир (Чернігів)
Діяльність	православний священник, історик церкви, викладач університету
Галузь	православна церква[1] і історія християнства[1]
Alma mater	Московська духовна академія
Науковий ступінь	магістр богослов'яd
Знання мов	російська[1]
Заклад	Московська духовна академія
Посада	єпископ[1]
Конфесія	православ'я

Єпископ Сергій (у світі Іван Іванович Соколов; 1844, село Ізвольське, Смоленська губернія - 24 серпня 1893) - єпископ Російської православної церкви, єпископ Чернігівський і Ніжинський, духовний письменник.

Син священика Смоленської єпархії.

У 1864 році закінчив Смоленську духовну семінарію, був призначений учителем Більського духовного училища, виконував обов'язки наглядача.

Овдовівши, він вступив до Московської духовної академії, яку закінчив у 1876 році зі ступенем магістранта.

Викладав у Подільській духовній семінарії. Незабаром переведений до Московської духовної академії на кафедру історії Східної церкви.

З 19 вересня 1877 - доцент Московської духовної академії.

6 серпня 1883 року пострижений в чернецтво, 7 серпня висвячений на ієродиякона, а 8 серпня висвячений на ієромонаха.

2 лютого 1884 року зведений у сан архімандрита і призначений ректором Могилівської духовної семінарії.

З 16 листопада 1887 року – ректор Пензенської духовної семінарії.

11 травня 1888 року хіротонізований на єпископа Чебоксарського, вікарія Казанської єпархії. Хіротонія відбулася у Казанському Благовіщенському соборі.

Наприкінці 1890 і на початку 1891 років тимчасово керував Самарською єпархією на час хвороби єпископа Серафима.

З 2 лютого 1891 - єпископ Новгород-Сіверський, вікарій Чернігівської єпархії.

З вересня 1892 - січень 1893 відряджений до Архангельська, де тимчасово керував єпархією у зв'язку з хворобою Олександра (Закке-Заккіса).

З 26 березня 1893 - єпископ Чернігівський і Ніжинський.

Під час тривалої хвороби кожен день долучався до Святих Христових Тайн. Помер 24 серпня 1893 року і був похований у Троїцько-Іллінському монастирі.

• «Влияние протестантизма в России в XVI и XVII веках» («Православное Обозрение», 1879, книга 11)
• «Отношение протестантизма к России в XVI и XVII веках» (Москва, 1880, магистерская диссертация)
• «Влияние протестантизма на умственное и нравственное состояние Юго-Западной России» («Чтения в обществе любителей духовного просвещения», 1880, часть 1)
• «К вопросу об отношениях протестантизма к России в XVI и XVII веках» (ib., 1882, часть III)
• «Чем должен бы разрешиться современный вопрос о соединении церквей?» («Прибавления к Творениям святых отцов», 1886, часть XXXVII, книга 2)
• «Речь при наречении его во епископа Чебоксарского». // «Православной Собеседник» 1888, май, с. 9-16.
• «Начало христианства в Черниговской области» (Чернигов, 1892)
• «Московский благовещенский священник Сильвестр как государственный деятель» («Чтения в Императорском Обществе Истории и Древностей», 1893, книга I).

• Сергий (Соколов) на сайте «Русское православие»
• Сергий, епископ черниговский и нежинский // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

1. ↑ ^{а б в г} Чеська національна авторитетна база даних
   d:Track:Q13550863