Слов'янська волость (Ізюмський повіт)
Слов'янська волость — адміністративно-територіальна одиниця Ізюмського повіту Харківської губернії з волосним правлінням у заштатному місті Слов'янськ. Основні даніІсторія1797 року Словенський повіт повернутий до Слобідсько-Української (з 1835 року — Харківської) губернії, а Слов'янськ став заштатним містом Слов'янської волості Ізюмського повіту. 16 квітня 1920 року волость було приєднано до Донецької губернії[1]. 12 липня 1920 року було утворено Слов'янський район — один з 13 районів Донецької губернії.[джерело?] У грудні 1920 року поділ на райони був скасований і поновлений поділ на 10 повітів, після чого було утворено Слов'янський повіт.[джерело?] 7 березня 1923 року Слов'янськ став частиною Слов'янського району новоствореної Бахмутської (від 1924 року Артемівської) округи[2]. ТериторіяСтаном на 1885 рік складалася з 15 поселень, 3 сільських громад. Населення — 7126 осіб (3820 чоловічої статі та 3306 — жіночої), 653 дворових господарств[3].
Основні поселення волості
Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia