Населений пункт виник шляхом об'єднання двох хуторів — Титарівка та Заборянівка. Перший хутір було засновано вихідцями із Київської та Полтавської губерній, другий — переселенцями із Ямполя.
1805 р. збудована Свято-Георгіївська церква.
За даними на 1864 рік у казенній слободі ПопівкаІзюмського повітуХарківської губернії мешкало 2763 особи (1444 чоловічої статі та 1319 — жіночої), налічувалось 546 дворових господарств, існувала православна церква, відбувались базари та 2 щорічних ярмарки[4].
Станом на 1885 рік у колишній державній слободі, центрі Попівської волості, мешкала 3349 особи, налічувалось 520 дворових господарств, існували православна церква, школа, поштова станція, 2 постоялих двори, 12 лавок, відбувались базари по неділях та 2 ярмарки на рік[5].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 4679 осіб (2271 чоловічої статі та 2408 — жіночої), з яких 4679 — православної віри[6].
.jpg)
.svg)
