Суфікс[2][3] |
Офіційний |
Значення |
Приклади
|
-ac-
|
Ні
|
застосовується в ботанічній термінології
|
fabacoj (бобові)
|
-aĉ-
|
Так
|
низька якість, нікчемний, зневажливий
|
skribaĉi (писати нерозбірливо); veteraĉo (негода); domaĉo (будиночок); rigardaĉi (витріщатися)
|
-ad-
|
Так
|
тривалість дії
|
kurado (біг); parolado (публічний виступ)
|
-aĵ-
|
Так
|
конкретний прояв ознаки
|
manĝaĵo (їжа); novaĵo (новина); glaciaĵo (морозиво); bovaĵo (яловичина); aĉaĵo (гидота)
|
-al-
|
Ні
|
у ботанічній номенклатурі — порядок; у хімічній — альдегід; в анатомічній — кістка
|
rozaloj (рожеві); etanalo (етаналь); nazalo (носова кістка)
|
-an-
|
Так
|
член, учасник, житель
|
kristano (християнин); usonano (житель США); ŝipano (моряк); samkursano (однокурсник); samideano (однодумець)
|
-ant-
|
Так
|
дієприкметник теперішнього часу
|
falanta (падаючий)
|
-ar-
|
Так
|
сукупність
|
arbaro (ліс); vortaro (словник); homaro (людство); ŝafaro (овече стадо); ŝiparo (флот); anaro (колектив)
|
-at-
|
Так
|
пасивний дієприкметник теперішнього часу; у хімічній номенклатурі — сіль кислоти з великим умістом кисню
|
demandata (той, що питає); sulfato (сульфат);
|
-ĉj-
|
Так
|
чоловіча пестлива форма
|
paĉjo (татко); fraĉjo (братик)
|
-ebl-
|
Так
|
модальність
|
kredebla (ймовірно)
|
-ec-
|
Так
|
властивість, якість
|
amikeco (дружба); boneco (доброта)
|
-ed-
|
Ні
|
в зоологічній номенклатурі — родина
|
cervedoj (тварини родини оленів)
|
-eg-
|
Так
|
збільшення, посилення; іноді з конотацією на позначення людей
|
domego (хороми); virego (гігант); librego (велика книга); varmega (гарячий); ridegi (реготати)
|
-ej-
|
Так
|
місце, приміщення
|
lernejo (школа, училище), vendejo (магазин), juĝejo (будівля суду, зал судових засідань), kuirejo (кухня), hundejo (псарня), senakvejo (пустеля); devenejo (джерело)
|
-em-
|
Так
|
схильність до чого-небудь, тенденції
|
ludema (грайливий), parolema (балакучий); brulema (легкозаймистий)
|
-end-[4]
|
Так
|
«який повинен бути»
|
pagenda (платоспроможний); farenda laboro (работа, яка повинна бути зроблена)
|
-er-
|
Так
|
частка чого-небудь
|
ĉenero (ланка); fajrero (іскра); neĝero (сніжинка), kudrero (застібка); vortero (морфема)
|
-esk-
|
Ні
|
«на кшталт»
|
japaneska pentraĵo (малюнок в японському стилі); vireska virino (чоловікоподібна жінка)
|
-estr-
|
Так
|
головна персона, начальник
|
lernejestro (шкільний директор); urbestro (мер); centestro (сотник)
|
-et-
|
Так
|
зменшення; іноді пестлива конотація на позначення людей
|
dometo (будиночок); libreto (книжечка); varmeta (тепленький)
|
-i-
|
Ні
|
країна; група країн; наука; політичний режим
|
Ukrainio (Україна), patrio (батьківщина); Ŝengenio (країни Шенгену); geografio (географія); demokratio (демократія)
|
-iĉ-[5]
|
Ні
|
на позначення слів чоловічого роду
|
reĝiĉo (король); edziĉo (чоловік); boviĉo (бик); kokiĉo (півень); profesoriĉo (професор)
|
-id-
|
Так
|
нащадок, дитинча
|
katido (кошеня); reĝido (принц); arbido (саджанець)
|
-ig-
|
Так
|
робити
|
mortigi (вбивати); purigi (чистити)
|
-iĝ-
|
Так
|
робитися
|
amuziĝi (розважатися); naskiĝi (родитися)
|
-ik-
|
Ні
|
вид мистецтва, наука, техніка
|
poetiko (поетика); elektroniko (електроніка)
|
-il-
|
Так
|
знаряддя, інструмент, засіб
|
ludilo (іграшка); tranĉilo (ніж); helpilo (підказка)
|
-in-
|
Так
|
на позначення слів жіного роду
|
bovino (корова); patrino (мати); studentino (студентка)
|
-ind-
|
Так
|
гідний чого-небудь
|
memorinda (пам'ятний); kredinda (достовірний); fidinda (надійний)
|
-ing-
|
Так
|
те, що кудись встромляється
|
glavingo (піхви меча); kandelingo (свічник); ŝraŭbingo (гайка), piedingo (стремено); kuglingo (гільза)
|
-int-
|
Так
|
дієприкметник минулого часу
|
formanĝinta (той, що з'їв)
|
-ism-
|
Так
|
громадський рух, вчення, особливості мови, пристрасть
|
komunismo (комунізм); kristanismo (християнство); germanismo (германізм)
|
-ist-
|
Так
|
людина певної професії, переконань, вчення
|
instruisto (учитель); dentisto (стоматолог); komunisto (комуніст)
|
-it-
|
Ні
|
пасивний дієприкметник минулого часу; у хімічній номенклатурі — сіль кислоти з меншим вмістом кисню; в медичній — захворювання
|
vidita (побачений); sulfito (сульфіт); bronkito (бронхіт)
|
-iv-
|
Ні
|
здатність
|
produktiva (здатний виробляти), sentiva (здатний відчувати), pagiva (здатний платити)
|
-iz-
|
Ні
|
постачати, додавати
|
ŝtonizi (мостити каменем), orizi (покривати золотом), klimatizi (кліматизувати)
|
-nj-
|
Так
|
пестливий суфікс до жінок
|
Jonjo (Джоанна); panjo (мама); anjo (бабуся); vanjo (нянько); aminjo (подруга)
|
-obl-
|
Так
|
множинні числівники
|
duobla (подвіний); trioble (триразовий)
|
-ol-
|
Ні
|
у хімічній номенклатурі — спирт
|
metanolo (метанол), etanolo (етанол)
|
-on-
|
Так
|
дробові числівники
|
duona (половина); centono (сота частина); dekonaĵo (десятина)
|
-ont-
|
Так
|
дієприкметник майбутнього часу
|
venonta (прийдешній)
|
-op-
|
Так
|
збірні числівники
|
duope (удвох); triopo (трійя); arope (усією групою)
|
-ot-
|
Так
|
пасивний дієприкметник майбутнього часу
|
skribota letero (лист, який буде написаний)
|
-oz-
|
Ні
|
насичений, повний, багатий
|
sabloza (пісчаний), ŝtonoza (кам'янистий), sukoza (соковитий)
|
-uj-
|
Так
|
країна; те, у чому зберігається; дерево, на якому росте
|
monujo (гаманець); salujo (сільниця); abelujo (вулик); Anglujo (Англія); Kurdujo (Курдистан); pomujo (яблоня)
|
-uk-
|
Ні
|
кастрована тварина
|
bovuko (віл); ĉevaluko (мерин)
|
-ul-
|
Так
|
особа, яка володіє певними якостями
|
junulo (молода людина); sanktulo (святий); proksimulo (ближній)
|
-um-
|
Так
|
без певного значення, застосовується тоді, коли суфікси не підходять
|
kolumo (комірець); krucumi (розіп'яти на хресті); plenumi (виконати); brakumi (обійняти); amindumi (доглядати)
|