Смирнов Володимир Іванович (математик)

Смирнов Володимир Іванович
рос. Владимир Иванович Смирнов
Народився	29 травня (10 червня) 1887  Санкт-Петербург, Російська імперія[1]
Помер	11 лютого 1974(1974-02-11)[1][2] (86 років)  Ленінград, РРФСР, СРСР[1]
Поховання	Комаровське селищне кладовище
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	науковець, викладач університету, статистик, математик
Alma mater	фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університетуd (1910) Друга Санкт-Петербурзька гімназія (1907)[3] Імператорський Санкт-Петербурзький університет[d] (1909) Санкт-Петербурзький державний університет[4]
Галузь	комплексний аналіз, теорія функцій і математика
Заклад	The First Saint-Petersburg Gymnasiumd Петербурзький державний університет шляхів сполучення[2] Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського[2] Ленінградський державний університет[5] Q4201776? Математичний інститут імені Стєклова математико-механічний факультет Санкт-Петербурзького державного університетуd Фізичний факультет Санкт-Петербурзького державного університетуd Faculty of Mechanics and Mathematics of Perm State National Research Universityd
Посада	директор
Вчене звання	академік АН СРСР[d]
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук (1936) і професор (1915)
Науковий керівник	Стєклов Володимир Андрійович
Відомі учні	Александров Олександр Данилович[6] Vasiliy Babichd[6] Mikhail Birmand[6] Gennady Goluzind Єругін Микола Павловичd Ivan Aleksandrovich Lappo-Danilevskyd Соболєв Сергій Львович
Аспіранти, докторанти	Канторович Леонід Віталійович[4] Solomon Mikhlind[4] Шагінян Арташес Лапарітовичd[4] Vladimir Yakubovichd[4] Єругін Микола Павловичd[4] Лозинський Сергій Михайлович[4] Ivan Aleksandrovich Lappo-Danilevskyd[4] Gennady Goluzind[4] Pavel Petrovich Korovkind[4] Купрадзе Віктор Дмитрович[4] Соболєв Сергій Львович[4] Viktor Khavind[4]
Членство	Академія наук СРСР Російська академія наук Сербська академія наук і мистецтв (11 лютого 1974)
Нагороди
Смирнов Володимир Іванович у Вікісховищі

Володи́мир Іва́нович Смирно́в (29 травня (10 червня) 1887, Санкт-Петербург — 11 лютого 1974, Ленінград) — російський і радянський математик, академік АН СРСР. Герой Соціалістичної Праці. Лауреат Сталінської премії другого ступеня.

Народився в сім'ї Іванна Миколайовича Смирнова, протоієрея Ліцейської церкви, який у 1870—1900 роках викладав Закон Божий та цивільне право в Олександрівському ліцеї^[ru] та мав при ліцеї квартиру. Деякий час навчався в Другій Санкт-Петербурзькій Гімназії. Бувши студентом Санкт-Петербурзького університету в 1907—1909 роках, викладав фізику в Першій Санкт-Петербурзькій класичній гімназії^[ru]. Закінчив університет 1910 року, 1915 року став професором і продовжував викладацьку діяльність в університеті до кінця життя. У 1912—1930 роках був професором Петербурзького (Ленінградського) інституту інженерів шляхів сполучення, у 1929—1935 роках працював у Сейсмологічному^[ru] та Математичному^[ru] інститутах АН СРСР.

У серпні 1941 року В. І. Смирнов був евакуйований у Перм і зарахований з 8 серпня на посаду завідувача кафедри теоретичної механіки Пермського університету^[7]. Однак, у зв'язку з відкликанням Інституту математики та механіки 16 вересня того ж року В. І. Смирнова відраховано із зазначеної посади. У роки Німецько-радянської війни, перебуваючи в евакуації, організував у Єлабузькій філії Ленінградського університету аеродинамічну групу, яка під його керівництвом виконала низку робіт з оборонної тематики. Викладав на математико-механічному^[ru] та фізичному^[ru] факультетах ЛДУ. 1931 року став заступником директора Науково-дослідного інституту математики і механіки ЛДУ з наукової частини, а від 1937 до 1952 був директором цього інституту.

Основні праці з теорії функцій комплексної змінної: уніформізація багатозначних аналітичних функцій, дослідження фуксових груп і фуксових функцій, дослідження повноти системи многочленів, ортогональних на спрямлюваному замкнутому контурі, питання, пов'язані з граничними значеннями аналітичних функцій. У низці досліджень (разом із С. Л. Соболєвим) Володимир Іванович Смирнов розробив новий метод розв'язування деяких задач теорії поширення хвиль у пружних середовищах із плоскими межами. Вивчив функціонально-інваріантні розв'язки лінійних рівнянь еліптичного типу з будь-яким числом змінних.

Автор популярного «Курсу вищої математики» (т. 1-5, 1924—1947), за який 1948 року відзначений Сталінською премією другого ступеня. Відомі учні В. І. Смирнова: Г. М. Голузін^[ru], І. О. Лаппо-Данилевський^[ru], С. Л. Соболєв.

В. І. Смирнов помер 11 лютого 1974 року в Ленінграді. Похований на Комаровському цвинтарі.

В. І. Смирнов був віруючою людиною: письменник Л. Пантелєєв у своїй книзі «Вірую», характеризуючи свого друга письменника Є. Шварца, пише, що Шварц

…з великою повагою розповідав про людей богомольних,— наприклад, про Володимира Івановича Смирнова, про нашого уславленого математика, академіка,— про те, як той щосуботи їздить із Комарова в Нікольський морський собор до всенощної.

Оригінальний текст (рос.)

…с большим уважением рассказывал о людях богомольных, — например, о Владимире Ивановиче Смирнове, о нашем прославленном математике, академике, — о том, как тот каждую субботу ездит из Комарова в Никольский Морской собор ко всенощной.^[8]

Академік О. Д. Александров згадував:

Батько Володимира Івановича… був священником, викладачем Закону Божого в Ліцеї, де колись навчався Пушкін. <…> Із сім'ї він успадкував звичаї та міцну православну віру… яку він, проте, не демонстрував, а зберігав у собі. Все життя Володимир Іванович залишався віруючим, і коли я якось запитав його про віру, він спокійно та щиро відповів: «Я, знаєте, просто вірю…». І можна думати, що в його характері, в його діяльності, у всьому його образі виявлялася позиція глибокого християнина, все життя якого виявляється відданим служінням людям, потрібній їм справі, з доброзичливістю та високою вимогливістю…

Оригінальний текст (рос.)

Отец Владимира Ивановича… был священником, преподавателем Закона Божьего в Лицее, где когда-то учился Пушкин. <…> Из семьи он унаследовал обычаи и прочную православную веру… которую он, однако, не демонстрировал, а хранил в себе. Всю жизнь Владимир Иванович оставался верующим, и когда я как-то спросил его о вере, он спокойно и искренне ответил: «Я, знаете, верю попросту…». И можно думать, что в его характере, в его деятельности, во всем его облике проявлялась позиция глубокого христианина, вся жизнь которого оказывается преданным служением людям, нужному им делу, с доброжелательностью и высокой требовательностью…^[9]

Дружина, Є. П. Охлопкова, математикиня. Син, Микита Володимирович Смирнов, кандидат фізико-математичних наук, працював співробітником НДІ математики та механіки ЛДУ, згодом доцентом кафедри вищої математики та математичної фізики фізичного факультету ЛДУ імені А. О. Жданова. Онук, Володимир Микитович Смирнов (нар. 14.05.1961), закінчив кафедру загальної фізики № 1 (1984), кандидат фізико-математичних наук, працював на кафедрі обчислювальної фізики фізичного факультету ЛДУ, потім підприємець, колекціонер старовинної цегли^[10].

• Герой Соціалістичної Праці (1967)
• Чотири ордени Леніна (30.05.1947; 19.09.1953; 15.09.1961; 09.06.1967)
• Два ордени Трудового Червоного Прапора (21.02.1944, 10.06.1945)
• Медалі
• Сталінська премія другого ступеня (1948) — за наукову працю «Курс вищої математики» в 5 томах (1947)

Член-кореспондент Академії наук СРСР від 1932 року, доктор фізико-математичних наук від 1936 року, академік від 1943 року.

• Ім'я академіка В. І. Смирнова присвоєно НДІ математики та механіки СПбДУ^[11], а також аудиторії фізичного факультету СПбГУ, в якій установлено портрет.
• Семінар імені В. І. Смирнова з математичної фізики (Санкт-Петербурзьке відділення Математичного інституту імені В. А. Стеклова РАН)

• Кам'яноострівський проспект^[ru], будинок 21 (Олександрівський ліцей) — місце народження та перших років життя.
• Кам'яноостровський проспект, будинок 25, кв. 44 — жив від 1952 до 1974 року.

Курс вищої математики, 5 томів у 6 книгах:

• Том I: 1. Функціональна залежність і теорія границь 2. Поняття про похідну та її застосування 3. Поняття про інтеграл та його застосування 4. Ряди та їх застосування до наближених обчислень 5. Функції кількох змінних 6. Комплексні числа, початки вищої алгебри та інтегрування функцій.
• Том II: 1. Звичайні диференціальні рівняння 2. Лінійні диференціальні рівняння та додаткові відомості з теорії диференціальних рівнянь 3. Кратні та криволінійні інтеграли, невласні інтеграли та інтеграли, що залежать від параметра 4. Векторний аналіз та теорія поля 5. Основи диференціальної геометрії 6. Ряди Фур'є 7. Рівняння з частковими похідними математичної фізики.
• Том III, частина 1: 1. Визначники та розв'язування систем рівнянь 2. Лінійні перетворення та квадратичні форми 3. Основи теорії груп та лінійні подання груп.
• Том III, частина 2: 1. Основи теорії функцій комплексної змінної 2. Конформне перетворення та плоске поле 3. Застосування теорії лишків, цілі та дробові функції 4. Функції багатьох змінних та функції матриць 5. Лінійні диференціальні рівняння 6. Спеціальні функції 7. Зведення матриць до канонічної форми
• Том IV: 1. Інтегральні рівняння 2. Варіаційне числення 3. Загальна теорія рівнянь із частковими похідними 4. Граничні задачі.
• Том V: 1. Інтеграл Стілтьєса 2. Функції множин та інтеграл Лебега 3. Функції множин. Абсолютна неперервність. Узагальнення поняття інтеграла 4. Метричні та нормовані простори 5. Простір Гільберта.

• Смирнов, Владимир Иванович (рос.). // Сайт «Герои страны».
• Владимир Иванович Смирнов. — М. — Л., 1949 (Материалы к биобиблиографии учёных СССР. Серия математики, в. 5).
• Смирнов Владимир Иванович // Математический энциклопедический словарь. — М.: Сов. энциклопедия, 1988.
• Привалов В. Д. Каменноостровский проспект. — М.: ЗАО Центрполиграф, 2005. — 639 с — ISBN 5-9524-1882-1.
• Персональна сторінка Володимира Івановича Смирнова на офіційному сайті РАН (рос.).
• Смирнов Владимир Иванович (математик) // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.) 
• Смирнов Володимир Іванович на сайті фізичного факультету СПбДУ.
• Смирнов Володимир Іванович. Публікації в інформаційній системі Math-Net.Ru^[ru].
• Володимир Іванович Смирнов. Пантеон петербурзьких математиків на сайті Санкт-Петербурзького математичного товариства.
• Кутателадзе С. C.^[ru] Смирнов и Александров — просветители из Петербурга