Сучасна індоєвропейська мова (суч.-інд.-євр. Eurōpājā́ Dn̥ghwā, Eurōpājóm, ісп. Europaio) — штучна («штучно відновлена») мова, започаткована 2006 року на основі відновлених елементів північно-західного ареалу пізньої індоєвропейської мови.
Передісторія
Спроби створювати тексти праіндоєвропейською мовою робилися ще у XIX ст. (А. Шлейхер), але надалі науковці відмовилися від такого роду творчості: стало ясно, що на такому рівні відновити мову, невідому з письмових джерел, неможливо. Проте, мовознавці продовжували: Г. Хірт, Л. Згуста, М. Петерс, Д. Ейдемс, І. Р. Данка, Ф. Кортланд, Р. Люр (працювали над відомим текстом Шлейхера «Вівця і коні»); С. К. Сен, У. Леманн, Й. Арбейтман, М. Майргофер, Я. Пугвель («Цар і бог»).
Створення
Історія сучасної індоєвропейської мови починається з 2004 року. Іспанський поліглот і мовознавець-аматор Карлос Квілес (Carlos Quiles) теж зайнявся створенням текстів реконструйованою прамовою. 2005 року Квілес разом з Марією Терезою Батальєю Кальвін і за підтримки чотирьох викладачів засновав групу «Dnghu» (букв. «Мова»). Наступного року було опубліковано «Europaio: Коротка граматика європейської мови» (англ. мовою). 19 травня проект було відзначено одним з шістьох призів регіонального уряду і університету на іноваціоному конкурсі підприємництва.
Фонетика й абетка
Голосні
| Фонема
|
Грецькою абеткою
|
Латинкою
|
Перською арабицею
|
Вірменською абеткою
|
Кирилицею
|
Абугідою деванагарі
|
| [a]
|
Α α
|
A a
|
|
Ա ա
|
А а
|
अ
|
| [e]
|
Ε ε
|
E e
|
|
Ե ե
|
E e
|
ए
|
| [o]
|
Ο ο
|
O o
|
|
Ո ո
|
О о
|
ओ
|
| [aː]
|
Ᾱ ᾱ
|
Ā ā
|
ﺍ
|
Ա ա
|
А̄ а̄
|
आ
|
| [eː]
|
Η η
|
Ē ē
|
|
Է է
|
Е̄ е̄
|
ऐ
|
| [oː]
|
Ω ω
|
Ō ō
|
|
Ո ո
|
О̄ о̄
|
औ
|
| [i]
|
Ι ι
|
I i
|
|
Ի ի
|
И и
|
इ
|
| [iː]
|
Ῑ ῑ
|
Ī ī
|
ی
|
Ի ի
|
Ӣ ӣ
|
ई
|
| [u]
|
Υ υ
|
U u
|
|
Ւ ւ
|
У у
|
उ
|
| [uː]
|
Ῡ ῡ
|
Ū ū
|
و
|
Ւ ւ
|
Ӯ ӯ
|
ऊ
|
| [r̥]
|
Ρ ρ
|
R̥ r̥
|
ﺭ
|
Ռ ռ
|
Р̥ р̥
|
ऋ (ॠ)
|
| [l̥]
|
Λ λ
|
L̥ l̥
|
ل
|
Լ լ
|
Л̥ л̥
|
ऌ(ॡ)
|
| [m̥]
|
Μ μ
|
M̥ m̥
|
م
|
Մ մ
|
М̥ м̥
|
म
|
| [n̥]
|
Ν ν
|
N̥ n̥
|
ن
|
Ն ն
|
Н̥ н̥
|
ण
|
Приголосні
| Фонема
|
Грецькою абеткою
|
Латинкою
|
Персською арабицею
|
Вірменською абеткою
|
Кирилицею
|
Абугідою деванагарі
|
| [p]
|
Π π
|
P p
|
پ
|
Պ պ
|
П п
|
प
|
| [b]
|
Β β
|
B b
|
ﺏ
|
Բ բ
|
Б б
|
ब
|
| [bh]
|
Βη βη
|
B̌ b̌
|
ﺏﻌ
|
Բհ բհ
|
Бх бх
|
भ
|
| [t]
|
Τ τ
|
T t
|
ﺕ
|
Տ տ
|
Т т
|
त
|
| [th]
|
Θ θ
|
Ť t͏̌
|
ﻌﺕ
|
Թ թ
|
Тх тх
|
थ
|
| [d]
|
Δ δ
|
D d
|
ﺩ
|
Դ դ
|
Д д
|
द
|
| [dh]
|
Δη δη
|
Ď d͏̌
|
ذ
|
Դհ դհ
|
Дх дх
|
ध
|
| [k]
|
Κ κ
|
K k
|
ک
|
Կ կ
|
К к
|
क
|
| [kh]
|
Χ χ
|
Ǩ ǩ
|
کﻌ
|
Ք ք
|
Кх кх
|
ख
|
| [g]
|
Γ γ
|
G g
|
گ
|
Գ գ
|
Г г
|
ग
|
| [gh]
|
Γη γη
|
Ǧ ǧ
|
گﻌ
|
Գհ գհ
|
Гх гх
|
घ
|
| [kw]
|
Ϙ ϙ
|
Q q
|
ق
|
Ք ք
|
Къ къ
|
क
|
| [gw]
|
Γγ γγ
|
C c
|
ﻍ
|
Ղ ղ
|
Гъ гъ
|
ग
|
| [gwh]
|
Γγη γγη
|
Č č
|
ﻍﻌ
|
Ղհ ղհ
|
Гъх гъх
|
घ
|
| [h]
|
Η η
|
H h
|
ﻩ
|
Հ հ
|
Х х
|
ह
|
| [j]
|
Ι ι (J ϳ)
|
J j
|
ی/ژ
|
Յ յ, Ի ի
|
Й й / Ј ј
|
य
|
| [w]
|
Ϝ ϝ
|
W w
|
و
|
Ւ ւ
|
Ў ў
|
व
|
| [r]
|
Ρ ρ
|
R r
|
ﺭ
|
Ռ ռ
|
Р р
|
र
|
| [l]
|
Λ λ
|
L l
|
ل
|
Լ լ
|
Л л
|
ल
|
| [m]
|
Μ μ
|
M m
|
م
|
Մ մ
|
М м
|
म
|
| [n]
|
Ν ν
|
N n
|
ن
|
Ն ն
|
Н н
|
न
|
| [s]
|
Σ σ ς
|
S s
|
ﺱ
|
Ս ս
|
С с
|
स
|
Приклади речень
| Українська
|
Сучасна індоєвропейська (у запису латинкою)
|
Транскрипція
|
| Гей/ Агов /Алло / Привіт
|
álā / ghéuse
|
алаа / ґгеусе
|
| Ласкаво просимо
|
crātós / súcṃtos tū
|
ґраатос /суґмтос туу
|
| Доброго дня
|
látom āsúm
|
латом аасум
|
| Доброго ранку
|
wḗsrom āsúm
|
веесром аасум
|
| Доброго вечора
|
wésprom āsúm
|
веспром аасум
|
| Доброї ночі
|
nóqtim āsúm
|
ноктім аасум
|
| Як живеш?/Як живете?
|
qótā walḗiesi?
|
| (все) нормально
|
walḗiō sū
|
| Як тебе / Вас зовуть?
|
qótā kluwḗiesi?
|
| Як твоє / Ваше ім'я?
|
qid ésti tébhei nṓmn?
|
| Мене зовуть Петром
|
kluwḗiō Pétros
|
| Моє ім'я — Петро
|
méghei Pétros nṓmn
|
| Приємно познайомитися (з тобою / Вами)
|
gaudhḗiō tewe gnṓtim
|
| Будь-ласка / прошу Вас
|
chédhō
|
| Дякую/Спасибі
|
méitimoms / móitmom
|
| Це тобі (Вам) / Прошу
|
prijḗsna / prósēdiom (tébhei ágō)
|
| Дякую тобі (Вам)
|
prijḗiō téwom
|
| От, пане
|
ésti sū, pótei
|
| Вибачте/Перепрошую
|
ṇgnṓdhi
|
| Вибачте мені
|
párke
|
| Жаль/Шкода / Пробачте
|
késdō
|
| Нічого / Дурниці/ Пусте
|
mē koisā́ie
|
| Поки, люба!
|
sḷwḗj, prijótṃā
|
| Так
|
dā / jái / ne-(ghi)
|
| Звичайне / Природно
|
nem-pe / íta tod
|
| Ні
|
nē / néi
|
| Саме/Саме так
|
tágteī
|
| Слухай(те) / Увага!
|
próbhoudhos
|
| Де тут вихід?
|
qódhei dhwéris?
|
| Я прошу от що
|
kéi ésti jod pṛkskóm
|
| Що це таке?
|
qid (ésti) tod?
|
| Це їжа
|
pitús tod (ésti)
|
| Котра година?
|
qid ésti dáitis?
|
| (Це) правда
|
wḗrom tod
|
| Дуже добре / Пречудово
|
bhódistom / bhódsṃom
|
| Все добре
|
sólwa sū (ágontor)
|
| Скільки тобі (Вам) років?
|
qótobhos átnobhos tū?
|
| Мені десять років
|
dékṃ gnātós ésmi
|
| Ти розмовляєш (Ви розмовляєте) європейською/новоіндоєвропейською?
|
bhā́soi (bhásoi) an Eurōpáiom?
|
| Трошки розмовляю
|
páukolom bhā́moi
|
| Не розумію тебе (Вас)
|
nē téwom péumi
|
| Скажіть
|
séqe-moi qid kṇsḗiāsi
|
| Не знаю
|
nē wóida
|
| Замовчи/Замовчіть
|
takḗj (takḗie)
|
| Сідай(те)
|
sg. sísde / pl. sísdete
|
| Ходь(те) сюди
|
cémj' (cémie) kóm-ke
|
| Я йду
|
nū ghénghō kom
|
| Де працюєте, вчитеся?
|
qóterom ghléndhesi an drā́iesi?
|
| Втомився/Втомилися?
|
ésti lachḗionti?
|
| Люблю жінок
|
lubhḗiō pélū dhḗmonāns / cénāns
|
| Напиши(іть) тут свою (Вашу) адресу
|
déikom skréibhe kéi téwe
|
| Я живу на вулиці Головній
|
Stóighei Magnéi céiwō / trébhō
|
| Ми з Лукрецією друзі
|
Lukrétjā égō-qe ámeikes smés / ámeike swes
|
| Кішка в саду нявкає
|
káttā ghórtei mijalúti
|
| Собака вкусила кішку
|
káttām mordḗieti kwōn
|
| Жінка гуляє з кішкою
|
káttā dhḗmonā alā́ietoi
|
| Бачу голову кішки
|
káttās dṛ́kō ghébhlām
|
| Де поїзд?
|
qódhei ésti dóuknom?
|
| Поїзд — тут
|
dóuknom (ésti) kéi
|
| Хочу рибу їсти
|
wélmi pískim ghóstum
|
| Уф, гаряче!
|
qām kḷḗieti!
|
| Брр, холодно!
|
qām srīgḗieti!
|
| Я щодня ходжу купатися на озеро
|
láqom eími dhóchei snā́tum qā́qei
|
Джерела
http://www.counter-currents.com [Архівовано 25 грудня 2014 у Wayback Machine.]
Посилання
