Тетраедрит

Тетраедрит
Загальні відомості
IMA-номер	IMA1962 s.p.
Хімічна формула	Cu₁₂Sb₄S₁₃
Nickel-Strunz 10	2.GB.05[1]
Ідентифікація
Сингонія	кубічна сингонія
Інші характеристики
Названо на честь	чотиригранник[2]
Тетраедрит у Вікісховищі

Тетраедрит — мінерал класу сульфосолей, стибіїстий різновид бляклої руди острівної будови. Крайній член ізоморфного ряду тетраедрит — тенантит. Група тетраедриту.

Синоніми: непаліт, панабаз, руда блякла мідно-стибієва, руда блякла стибієва, стилотип, фалькенгайніт, філдит.

Спочатку тетраедрит був відомий під шахтарською назвою «темний фалерц» або чорна руда (на відміну від «світлого фалерца» — тенантиту).

У 1845 році австрійський геолог і мінералог Вільгельм фон Гайдінгер дав мінералу назву тетраедрит — за характерною формою кристалів. (від тетра… — чотири і грецьк «гедра» — грань).

Хімічна формула:

• За Є. К. Лазаренком: Cu₁₀Cu₂Sb₄S₁₃.
• За «Fleischer's Glossary» (2004): (Cu, Fe)₁₂Sb₄S₁₃. Містить (%): Cu — 45,77; Sb — 29,22; S — 25,01. Домішки Fe, Ag, Au, Hg, Zn, Co, Ni, Pb, As, Bi, Ті і Se.

Сингонія кубічна. Гекстетраедричний вид. Утворює тетраедричні, рідше октаедричні або кубічні кристали. Густина 4,6—5,1. Твердість 3,0—4,5. Колір сталево-сірий до залізо-чорного. Риса сталево-сіра, іноді бурувата. Блиск металічний або напівметалічний. Непрозорий. Крихкий. Злом раковистий, нерівний. Ізотропний. Разом з іншими мідьвмісними мінералами входить до складу мідних руд. Зазвичай зустрічається в гідротермальних жилах або контактних метаморфічних відкладеннях з низькими до середніх температур формування. Асоціація: халькопірит, галеніт, сфалерит, пірит, борніт, акантит, кальцит, доломіт, сидерит, барит, флюорит, кварц.

Поширений мінерал гідротермальних свинцево-цинкових родовищ, де знаходиться в тісному парагенезисі з халькопіритом, сфалеритом, галенітом; зустрічається також у стибієво-ртутних, золоторудних, вольфрамових родовищах.

Руда міді та інших металів. Збагачується флотацією.

Тетраедрит — одна з найпоширеніших сульфосолей. Основні знахідки: Рейнланд-Пфальц, Гарц (ФРН), Пршибрам (Чехія), Банська Штявниця (Словаччина), кантон Валліс (Швейцарія), Тіроль (Австрія), штати Юта, Монтана, Айдахо (США), Алтай (РФ), Корнуолл (Англія), Оруро (Болівія), Касапалька, провінція Уарочірі (Перу). В Україні є у Подніпров'ї.

Розрізняють:

• тетраедрит арсенистий (різновид тетраедриту, що містить до 7 % As),
• тетраедрит бісмутистий (різновид тетраедриту, що містить до 2 % Ві),
• тетраедрит бісмутисто-залізистий (різновид тетраедриту, що містить до 5 % Ві і до 7 % Fe),
• тетраедрит залізистий, феротетраедрит, копіт (різновид тетраедриту, що містить від 4—5 % до 9—13 % Fe),
• тетраедрит кобальтистий (різновид тетраедриту, що містить до 4 % Со при 5 % Ві),
• тетраедрит нікелистий (фригідит, нікелева блякла руда — різновид тетраедриту, що містить до 4 % Ni при 13 % Fe),
• тетраедрит олов'янистий (різновид тетраедриту, що містить до 3 % Sn),
• тетраедрит ртутистий (швацит — різновид тетраедриту, що містить до 17—20 % Hg),
• тетраедрит свинцевистий (малиновськіт — різновид тетраедриту, що містить до 16 % Pb),
• тетраедрит сріблистий (фрейберґіт — різновид тетраедриту, що містить до 17—18 % Ag),
• тетраедрит телуристий (голдфілдит — різновид тетраедриту, що містить до 17 % Те),
• тетраедрит цинковистий (зандберґерит, цинкова блякла руда — різновид тетраедриту, що містить 4—10 % Zn).

• Список мінералів

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Тетраедрит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Тетраедрит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
• Handbook of Mineralogy / Tetrahedrite