Тетраедрит
![]() Тетраедрит — мінерал класу сульфосолей, стибіїстий різновид бляклої руди острівної будови. Крайній член ізоморфного ряду тетраедрит — тенантит. Група тетраедриту. Синоніми: непаліт, панабаз, руда блякла мідно-стибієва, руда блякла стибієва, стилотип, фалькенгайніт, філдит. Історія та етимологіяСпочатку тетраедрит був відомий під шахтарською назвою «темний фалерц» або чорна руда (на відміну від «світлого фалерца» — тенантиту). У 1845 році австрійський геолог і мінералог Вільгельм фон Гайдінгер дав мінералу назву тетраедрит — за характерною формою кристалів. (від тетра… — чотири і грецьк «гедра» — грань). Загальний опис
Сингонія кубічна. Гекстетраедричний вид. Утворює тетраедричні, рідше октаедричні або кубічні кристали. Густина 4,6—5,1. Твердість 3,0—4,5. Колір сталево-сірий до залізо-чорного. Риса сталево-сіра, іноді бурувата. Блиск металічний або напівметалічний. Непрозорий. Крихкий. Злом раковистий, нерівний. Ізотропний. Разом з іншими мідьвмісними мінералами входить до складу мідних руд. Зазвичай зустрічається в гідротермальних жилах або контактних метаморфічних відкладеннях з низькими до середніх температур формування. Асоціація: халькопірит, галеніт, сфалерит, пірит, борніт, акантит, кальцит, доломіт, сидерит, барит, флюорит, кварц. Поширений мінерал гідротермальних свинцево-цинкових родовищ, де знаходиться в тісному парагенезисі з халькопіритом, сфалеритом, галенітом; зустрічається також у стибієво-ртутних, золоторудних, вольфрамових родовищах. Руда міді та інших металів. Збагачується флотацією. РозповсюдженняТетраедрит — одна з найпоширеніших сульфосолей. Основні знахідки: Рейнланд-Пфальц, Гарц (ФРН), Пршибрам (Чехія), Банська Штявниця (Словаччина), кантон Валліс (Швейцарія), Тіроль (Австрія), штати Юта, Монтана, Айдахо (США), Алтай (РФ), Корнуолл (Англія), Оруро (Болівія), Касапалька, провінція Уарочірі (Перу). В Україні є у Подніпров'ї. РізновидиРозрізняють:
Див. такожПримітки
Література
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia