Фортеця Фераклос

**Фортеця Фераклос**
Фортеця Фераклос
	36°10′11″ пн. ш. 28°05′56″ сх. д. / 36.16972° пн. ш. 28.09889° сх. д.
Тип	замок
Статус спадщини	пам'ятка археології Греціїd
Країна	Греція
Розташування	Харакі, Родос
Будівник	Візантійська імперія Госпітальєри
Стан	Руїни
	Фортеця Фераклос (Греція)
	Фортеця Фераклос у Вікісховищі

Фортеця Фераклос (грец. Kάστρο Φεράκλος, англ. Feraclos Castle) — оборонна споруда на висоті 85 метрів над бухтою селища Харакі, острів Родос, Греція.^[1]

Історія

Фортеця існувала з часів Візантійської імперії, на початку XIV сторіччя використовувалась арабськими піратами. 20 вересня 1306 року фортеця першою на острові була захоплена госпітальєрами, які її не використовували, тож у 1408 році фортеця являла собою руїни.^[1]^[2]

У 1445 р. фортеця була атакована турками-османами під час першох спроб захопити Родос, але вистояла.^[3]

Була відновлена Великими Магістрами Мальтійського ордену Джованні Баттіста Орсіні (Giovanni Battista degli Orsini, 1467—1476) і П'єр Д'Обюссон (Pierre d’Aubusson, 1476—1503) для захисту родючих земель, що оточують бухту, та якірної стоянки кораблів у неї. Була однією з головних фортець госпітальєрів на острові Родос. У разі потреби фортеця мала забезпечувати притулок для жителів сіл Маліона, Салія, Катагрос, Зенодотоу та Камінарі (згідно документів 1474 року).^[2] Фортеця також використовувалась як в'язниця для військовополонених, арабських та турецьких купців, захоплених під час військово-морських набігів госпітальєрів на східне Середземномор'я.^[3]

Фортеця була захоплена турками-османами 3 січня 1523 року після довгої облоги та через декілька тижнів після взяття Родосу.^[3]^[2] Османами не використовувалася і з того часу покинута.

Докладніше: Облога Родоса (1522)

Архітектура

Фортеця в плані багатокутна, периметр її стін становив близько 680 метрів, а площа 1700 м. кв.^[2]^[4] Всередині розташовувалося селище, залишки якого видні й досі. Частина стін з північної та східної сторін збереглася з часів побудови візантійцями (північна, північно-західна та західна стіни)^[1]. З південного боку є залишки воріт та двох оборонних круглих башт. Стіни фортеці мали квадратні зубці і парапет для захисту оборонців. Всередині фортеці збереглися цистерна для води, залишки внутрішніх приміщень та деякі підземні споруди. Легенди розповідають, що під фортецею є підземні ходи.

Галерея

Вигляд фортеці з півдня. Вечір
Вигляд фортеці з півдня. Ніч
Вигляд фортеці з заходу. Вечір
Залишки дороги до фортеці з південного боку
Руїни арки
Руїни північної стіни
Фрагмент південної стіни
Олива на руїнах фортеці

Див також

Посилання

Фортеця Фераклос на сайті Міністерства культури і спорту Греції [Архівовано 6 жовтня 2016 у Wayback Machine.]

Примітки

↑ ^а ^б ^в Ministry of Culture and Sports | Feraklos Castle. odysseus.culture.gr. Архів оригіналу за 6 жовтня 2016. Процитовано 14 червня 2020.
↑ ^а ^б ^в ^г Papathanassiou, Manolis. Castle of Feraclos. Καστρολόγος (англ.). Архів оригіналу за 8 січня 2021. Процитовано 14 червня 2020.
↑ ^а ^б ^в Feraklos Castle in Haraki, Rhodes! A Place that Must Visit!. Visitrhodes (англ.). 7 липня 2014. Архів оригіналу за 14 червня 2020. Процитовано 14 червня 2020.
↑ Luttrell, Anthony; O'Malley, Greg (15 січня 2019). The Countryside Of Hospitaller Rhodes 1306-1423: Original Texts And English Summaries (англ.). Routledge. ISBN 978-1-351-72324-4. Архів оригіналу за 14 червня 2020. Процитовано 14 червня 2020.

[:1-1] а ^б ^в Ministry of Culture and Sports | Feraklos Castle. odysseus.culture.gr. Архів оригіналу за 6 жовтня 2016. Процитовано 14 червня 2020.

[:0-2] а ^б ^в ^г Papathanassiou, Manolis. Castle of Feraclos. Καστρολόγος (англ.). Архів оригіналу за 8 січня 2021. Процитовано 14 червня 2020.

[:2-3] а ^б ^в Feraklos Castle in Haraki, Rhodes! A Place that Must Visit!. Visitrhodes (англ.). 7 липня 2014. Архів оригіналу за 14 червня 2020. Процитовано 14 червня 2020.

[4] Luttrell, Anthony; O'Malley, Greg (15 січня 2019). The Countryside Of Hospitaller Rhodes 1306-1423: Original Texts And English Summaries (англ.). Routledge. ISBN 978-1-351-72324-4. Архів оригіналу за 14 червня 2020. Процитовано 14 червня 2020.

[1]

[2]

[3]

[4]