Церква Воскресіння Христового (Лопушне)
Церква Воскресіння Христового — сакральна споруда Православної церкви України в селі Лопушному Лановецького району Тернопільської області. Храм є пам'яткою архітектури місцевого значення, охоронний номер 57. Історія![]() У 1840-х роках, коли російський імператор Микола І оглядав російсько-австро-угорський кордон, що проходив через лопушненські землі, наказав збудувати новий храм у візантійському стилі з 5 куполами, на честь Воскресіння Христового. Кам'яна церква була збудована у 1850 році замість старої дерев'яної 1701 р.(церква святого Хоми)[1] Храм збудовано у вигляді хреста за кошти, виділені з царської казни. "...Обнесена каменною оградою в 52 звеньях железной решетки: при ней деревянная, покрыта гонтою колокольня. Утварью церковь не достаточна. Копии метрических книг хранятся с 1770 года, а исповедные ведомости с 1814. Опись церковного имущества составлена в 1866 году"[2][3] З часом споруда почала осідати. Два роки в церкві не відправляли богослужінь. Потім храм укріпили впоперек залізною стяжкою. 26 червня 1922 року за пожертви парафіян куплено копію ікони Почаївської Божої Матері за 80000 марок. За ініціативи священника Гаюка з 1925 року відправи в храмі здійснювали українською. Завдяки старанням священника Володимира Баковського у храмі провели ремонт, розписали стіни. Декілька ікон на полотні залишилися з попереднього храму. У 2001 році реставровано храм ззовні. У 2004 році за його активної участі проведено ремонт всередині. У 2009—2010 роках завдяки старанням священника Романа Будоли перекрито бані та реставровано куполи. Священники , які служили у церкві с. Лопушне: 1814 - Желетіло Іван 1815 - 1869 - Корчинський Василь 1869 - 1922р.р..- Філарет Ланткевич, Феодосій Степанович Александрович, Ілля Квашевський, Григорій Сушко, Степан П., Антонович Михайло, Антоній Лукашевич, Терентій Шиманович 1922 - 1925, Гаюк ( з 1925 р.). Після Гаюка церковну справу продовжували Бонник Євгеній, Волянюк Петро, о. Голдаєвич (наприкінці 1950 р.), Кучер(ук) Кузьма, Бельма Ананій, Смолюх Ігор, Баковський Володимир ( 1995 - 2005), Будола Роман ( з 2005 р.)[4]
Парохи
У 2016 році вийшла книжка Володимира Кравчука «Пахиня — чарівна часточка Волині» видавництво «Рушник» Збараж, Релігійні вірування та церковне життя.(Стор. 123 - 133). ГАЛЕРЕЯ ![]() ![]() ![]() Див. також
Примітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia