Церква Святого Архистратига Михаїла (Росохач)
Церква Святого Архистратига Михаїла — дерев'яна церква у с. Росохач Стрийського району Львівської області. Належить до бойківського класичного типу дерев'яних церков[2]. Має статус пам'ятки архітектури місцевого значення, охоронний № 797-М. ІсторіяВперше церква в селі Росохач згадується у документах 1561 року[3][4]. У 1787 або 1790 роках в селі збудували церкву[4], яка була попередницею сучасної, ймовірно, на місці старішої, про що свідчить мапа 1780-х років[5]. На тому ж місці у 1882 році майстер Лука Снігур із села Погар[6][7] спорудив сучасну церкву Святого Михаїла[8]. Дослідники, зокрема, П. Юрченко[8], С. Гординський[9], В. Січинський[10], вважають Михайлівську церкву в Росохачі найкращим взірцем творчості майстра і навіть найвищим досягненням бойківського дерев'яного будівництва. За даними шематизмів освячена церква була лише в 1883 році[3]. За радянських часів церкву у 1960 році закрили[11]. Через падіння верхів над навою та вівтарем її навіть хотіли розібрати, проте селяни відстояли церкву та відбудували верхи, хоча і з меншою кількістю заломів[3][11]. У 1989 році у церкві відновилися богослужіння[11][3]. За незалежної України церкву кілька разів ремонтували та перебудовували, що значно спотворило її первісний вигляд. ОписЦерква дерев'яна тризрубна, триверха, орієнтована по вісі схід—захід із відхиленням у 9°[12]. Всі три зруби у плані квадратні, нава має розмір 8,0×8,0 м, бабинець — 6,2×6,2 м, вівтарна частина — 6,85×6,96 м[13]. Бабинець має емпору, оточену відкритою галереєю[11]. Оточує церкву широке опасання, що спирається на профільовані стовпчики, поставлені на зрубну стіну на підвалинах, як це робиться в бойківських хатах[14][15][16]. Особливістю церкви є розвинуті багатозаломні верхи: середній, над навою має один чотирибічний і чотири восьмибічні заломи, бічні — один чотирибічний і три восьмибічні[14]. Первісно вони мали більше заломів: центральний верх — сім, бічні — шість[17], це було викликано тим, що село Росохач розташоване в місцях з великою кількістю опадів (річна кількість — до 1000 м) та значним сніжним покровом, а в таких умовах із багатозаломних верхів швидше сходить сніг[18]. Масивність верхів урівноважується маківками на видовжених шийках, через що силует церкви видовжений вгору[17][14]. Всередині верхи перекриті балками-сволоками на чотирьох рівнях, які не перехрещуються в центрі, як зазвичай, а встановлені на невеликій відстані від стін, паралельно до них, і перехрещуються на кінцях[19][14][20][21]. Стіни були первісно оббиті ґонтами, вже за незалежної України їх обшили вагонкою, у 2011 році перекрили дахи металізованою бляхою. На північний захід від церкви розташована дерев'яна, триярусна, квадратна у плані дзвіниця[3][11]. Примітки
Джерела
Посилання
|
||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
