Чернігівський обласний історико-меморіальний музей-заповідник П. Куліша «Ганнина Пустинь»

Історико-меморіальний музей-заповідник «Ганнина Пустинь»
51°14′57″ пн. ш. 32°19′53″ сх. д. / 51.249220959687° пн. ш. 32.331455758384° сх. д. / 51.249220959687; 32.331455758384
Тип	музей
Країна	Україна
Розташування	Чернігівська область, Борзнянський район, село Оленівка, вул. Куліша, 13
Адреса	вулиця Куліша, 13, Оленівка, Чернігівська область, Україна
Засновано	11 березня 2002 року[1]
Директор	Блоха Юрій Анатолійович
Чернігівський обласний історико-меморіальний музей-заповідник П. Куліша «Ганнина Пустинь» (Україна)

Історико-меморіальний музей-заповідник «Ганнина Пустинь» — маєток Білозерських-Кулішів на хуторі Мотронівка на Чернігівщині (нині частина с. Оленівка). Усипальниця діяча українського національного відродження письменника, поета, фольклориста, етнографа Пантелеймона Куліша.

Хутір Мотронівка був заснований батьком української письменниці Олександри Михайлівни Білозерської-Куліш, яка більше відома як Ганна Барвінок, Михайлом Білозерським серед старого гаю. Це була предківщина його дружини Мотрони Василівни — тому і хутір, на честь її, було названо Мотронівкою. інші назви — Кулішівка, Ганнина Пустинь: коли згорів перший український рукописний переклад Біблії, Пантелеймон Куліш на честь дружини перейменував Мотронівку на Ганнину пустинь, а та в свою чергу назвала хутір Кулішівкою по смерті Куліша.

Пантелеймон Куліш з дружиною Ганною Барвінок оселився в Мотронівці лише в 1883 році. Тут він знайшов землю, про яку мріяв, про яку написав багато творів. Саме на хуторі у письменника дозрів задум роману «Чорна Рада», тут він перекладав Шекспіра, Гете, Байрона, завершив працю «Отпадение Малоросии от Польши».

У 1999 році тодішній Президент України Леонід Кучма і Голова Верховної Ради Іван Плющ заклали на хуторі Мотронівка на Борзнянщині закладний камінь з написом: «Тут буде споруджено історико-меморіальний музей-заповідник Пантелеймона Куліша „Ганнина Пустинь“». Того ж літа розпочалося будівництво комплексу. Було впорядковано місце поховання подружжя Кулішів та брата Ганни Барвінок — Василя Білозерського, встановлені мармурові надмогильні плити та хрести. Поряд розташована капличка святого Пантелеймона, споруджена в 2001 році та реконструкція хреста, поставленого Ганною Барвінок на честь свого чоловіка в 1897 році, відтворена за історичними документами з архівів Чернігівського історичного музею імені Тарновського.

Згідно з постановою № 889 Кабінету Міністрів України від 12 вересня 2005 року «Ганнина Пустинь» внесена до числа переліку музеїв, в яких зберігаються музейні колекції та музейні предмети, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України^[2].

• 
  Письменниця і громадський діяч Олександра Білозерська (Ганна Барвінок)
• 
  Письменник, поет, драматург Пантелеймон Куліш
• 
  Колодязь-журавель в історико-меморіальному музеї «Ганнина Пустинь»
• 
  Каплиця на місці поховання П. Куліша, О. Білозерської-Куліш і В. М. Білозерського

Обласний історико-меморіальний музей-заповідник Пантелеймона Куліша «Ганнина Пустинь» — ландшафтний парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва. Загальна площа музею-заповідника становить 9,2 га.

Основні об'єкти:

• Садиба-музей, де народилася, жила і стала на весільний рушник Олександра Білозерська (Ганна Барвінок). В середині будинку — музейна експозиція. Привертає увагу вітальня із простим, покритим скатертиною столом, за яким частували гостей. Тут же — улюблений стіл Тараса Шевченка, за яким він полюбляв працювати. Серед експонатів музею — експозиція «Рушник, що вміє промовляти». Серед рушників почесне місце займає кролевецький рушник, на якому вишито «1894 рік», подарований Кулішам на їхньому золотому весіллі.
• Реконструкція хати Куліша (5 кімнат), побудованої у 1877 році за порадою дружини Ганни Барвінок. На сволоку хати був напис: «За доброю порадою своєї дружини побудував Пантелеймон Куліш». Поруч — скульптурна композиція — пам'ятники Пантелеймона Куліша і Ганни Барвінок. Поряд — реконструкція господарських споруд — клуня, колодязь-журавель, стежка до копанки Куліша, на березі якої стоїть Шевченкова альтанка.
• Алея кохання, яка веде до меморіального поховання подружжя Кулішів і Василя Білозерського. В парку поруч — клен П. Куліша, якому 137 років.

Уся територія заповідника розбита доріжками, квітниками, газонами, алеями по якими в далекі Кулішівські часи ходили Тарас Шевченко, Віктор Забіла, Іван Франко, Іван Пулюй, Марко Вовчок, Опанас Маркевич, Микола Костомаров.

До хутора часто приїздять відвідувачі. Тут проводяться літературні гостини, історико-культурні конференції, мистецьки заходи.

На могилі Пантелеймона Куліша, на мармуровій плиті висічені слова поета «Зовсім інша була б річ, як би ми єдиними устами і єдиним серцем трудились над пробудженням суспільно-національної свідомості України». Ці слова Куліш сказав більше ніж 100 років тому, але вони не втратили своєї актуальності і сьогодні.

• Історико-меморіальний музей-заповідник П.Куліша «Ганнина Пустинь» [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] на сайті Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської облдержадміністрації [Архівовано 2 лютого 2011 у Wayback Machine.]
• Обласний історико–меморіальний музей–заповідник П. Куліша «Ганнина Пустинь» [Архівовано 27 березня 2014 у Wayback Machine.] на сайті «Музеї Чернігівщини» [Архівовано 5 квітня 2015 у Wayback Machine.]
• Історико-меморіальний музей-заповідник П.Куліша «Ганнина Пустинь» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] на порталі «Еврика» [Архівовано 29 червня 2011 у Wayback Machine.]