Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ»
Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ» (ДІАЗ «Стародавній Київ» [Архівовано 27 вересня 2016 у Wayback Machine.]) — комплекс пам'яток історичного центру Києва. Межі заповідника охоплюють північно-східний виступ Старокиївської гори, Старий Поділ і ряд окремих пам'яток архітектури Старого Києва. Заповідник є спеціально уповноваженим органом охорони, використання, реставрації та популяризації пам'яток архітектури, історії і культури, що включені в його межі. Заповідник «Стародавній Київ» має статус комплексної пам'ятки містобудування, а вся його територія має статус землі історико-культурного призначення. Історія створенняУ 1987 році постановою Ради Міністрів УРСР на території Стародавнього Подолу і сусідньої із ним частині Старокиївської гори був створений Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ».[1] Кордони заповідника визначалися на основі результатів наукових досліджень. Рішенням Київського Виконкому у 1988 році вони були документально зафіксовані. З 1998 року заповідник діє у складі Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій. Постановою Кабміну України у 2001 році всі об'єкти заповіднику були занесені до реєстру пам'яток національного значення. Склад заповідникуЗаповідник займає територію у 175 га, на якій розміщено 74 пам'ятки архітектури, 15 — історії, 22 — археології, 2 — монументального мистецтва.
Пам'ятки архітектуриАнсамбль Іллінської церкви, XVII—XVIII ст., вул. Почайнинська, 2
Ансамбль Братського монастиря, XVII—XIX ст., вул. Григорія Сковороди, 2; Контрактова площа, 2
Бурса, 1778—1816 рр., вул. Набережно-Хрещатицька, 27 Ансамбль Флорівського монастиря, XVII—XIX ст., вул. Микільсько-Притиська, 5; вул. Фролівська, 6/8.
Церква Миколи Набережного 1772-75 рр.; Григорія Сковороди, 12 Притисько-Микільська церква; вул. Хорева, 5а Дзвіниця церкви Миколи Доброго; вул. Покровська, 6 Духовна семінарія, нині Академія образотворчого мистецтва і архітектури, 1888 рік; вул. Вознесенський узвіз, 20. Поштова станція; Поштова пл., 2 Старий контрактовий будинок, 1799—1801 рр.; вул. Покровська, 4 Контрактовий будинок; Контрактова пл., 2 Колона магдебурзького права; Набережне шосе Пам'ятник князю Володимиру Святославичу; Володимирська гірка Житловий будинок, 1808 р.; вул. Покровська, 5 Житловий будинок, поч. XVIII—XIX ст.; вул. Спаська, 16б Житловий будинок, 1804—1878 рр.; Покровська, 8 Житловий будинок, поч. XVIII ст.; вул. Костянтинівська, 6 Житловий будинок, XIX ст.; вул. Ігоревська, 13/5 Магазин, 1820—1821 рр.; вул. Сагайдачного, 16/5 Зерносховище, XVIII ст.; вул. Братська, 2 Училище, 1820-і рр.; вул. Костянтинівська, 9/6 Житловий будинок, перша пол. XIX ст.; вул. Хорива, 5 Покровська церква, 1766—1772 рр., та дзвіниця, друга пол. XVIII ст.; вул. Покровська, 7 Покровський монастир, кін. XIX — поч. XX ст.; Бехтерєвський провулок, 15
Трапезна Михайлівського Золотоверхого монастиря, 1712 р.; Трьохсвятительська вул., 4 Відбудовані пам'ятки архітектуриМихайлівський Золотоверхий монастир, 1108—1113 рр.; Трьохсвятительська вул., 4. Перебудований у XVII—XVIII ст., зруйнований у 1934—1936 рр. у зв'язку із будівництвом Урядового центру. Відбудований у 1999 р.
Церква Богородиці Пирогощої, 1132—1136 рр., Контрактова площа, 6. Перебудована у 1770-х роках, зруйнована в 1930-х роках. Відбудована у 1997—1998 роках, стародавні фундаменти законсервовані. Фонтан Самсон, 1749 р., Контрактова площа. Зруйнований у 1930-х роках, відновлений у 1982 році. Церква Різдва Христового, 1814 р., Поштова площа. У 1861 році тут у церкві було встановлено труну Тараса Шевченка під час перевезення його праху з Петербурга до Канева. Зруйнована в 1950-х роках. Відбудована у 2002—2005 роках. Інші пам'яткиШар «міста Володимира» і комплекс пам'яток слов'янського часу: городище Кия (V—VIII ст)., капище (VI—IX ст)., підмурки палацу княгині Ольги (Х ст.), фундаменти Василівської церкви, підмурки і залишки ротонди (XII—XIII ст.), фундаменти церкви Успіння Богородиці Пирогощої (XII ст.), підмурки Борисоглібської церкви (XII—XIII ст.).[2] Музеї
Див. такожПримітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia