Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник
Кремене́цько-Поча́ївський держа́вний істо́рико-архітекту́рний запові́дник — науково-дослідний і культурно-освітній заклад в Тернопільській області. Історія створенняЗаповідник засновано згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 2001 року для вивчення, охорони, реставрації та популяризації історико-архітектурної спадщини міст Кременець і Почаїв. До 2011 підпорядковувався Міністерству регіонального розвитку і будівництва України (реорганізованому в грудні 2010 року в Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України). Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 заповідник віднесений до сфери управління Міністерства культури України, є об'єктом державної власності. Основні відомостіНа балансі заповідника перебуває 17 пам'яток 14—20 століть, розташованих у містах Кременець і Почаїв. Найцікавішими серед них є: руїни Кременецького замку 14—16 століть, Свято-Миколаївський собор (споруда колишнього Кременецького францисканського монастиря, 17—18 століття), ансамблі архітектурних споруд Кременецького Свято-Богоявленського монастиря (18—20 століття), Кременецького єзуїтського монастиря (18 століття) та Почаївської Свято-Успенської лаври (18—20 століття). Заповідник здійснює нагляд за пам'ятками, проводить наукові дослідження, формує фондові колекції рухомих пам'яток свого регіону. У 2025 році кременецькі прокурори скерували до суду обвинувальний акт стосовно колишнього директора заповідника, обвинуваченого в умисному незаконному руйнуванні, пошкодженні частин об'єктів культурної спадщини, вчинене щодо пам'ятки національного значення службовою особою з використанням службового становища[1]. Керівництво
Галерея
Див. такожПримітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia