Яременко Богдан Васильович
Богда́н Васи́льович Яре́менко (нар. 25 вересня 1971, Київ) — український дипломат, політик і громадський діяч. Надзвичайний та Повноважний Посланник 1-го класу[1], генеральний консул України в Стамбулі (з 2010), за сумісництвом представник України при Організації чорноморського економічного співробітництва (2010—2013)[2]. Народний депутат України 9-го скликання[3][4]. Голова правління заснованого українськими дипломатами благодійного фонду Майдан закордонних справ. Освіта1993 року закінчив філологічний факультет КНУ ім. Шевченка. Крім української, володіє англійською та російською мовами. Кар'єра1993 — починає роботу в Департаменті інформації МЗС України. 1995–1999 — віцеконсул, консул Генерального консульства України в Нью-Йорку (США). 2000–2003 — радник, начальник відділу США та Канади, директор Четвертого територіального департаменту (країни Західної півкулі) МЗС України. 2004–2006 — начальник Протоколу Прем'єр-міністра України[5][6][7][8]. 2006–2008 — генеральний консул України в Единбурзі (Велика Британія). 2009–2010 — перший заступник директора Департаменту міжнародної політики Секретаріату Президента України. 1 червня 2010 — призначений Віктором Януковичем на посаду Генерального консула України в Стамбулі. 2 червня 2010 — указом Президента України Януковича призначений представником України при Організації Чорноморського Економічного Співробітництва[9]. З січня 2014 року голова правління благодійного фонду «Майдан закордонних справ». 14 жовтня 2014-го апеляційний суд Києва поновлює Богдана Яременка на посаді генерального консула України в Стамбулі. Станом на 2018 рік займається громадською діяльністю. Кандидат у народні депутати від партії «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 року (виборчий округ № 215, частина Деснянського району і маленька частина Дніпровського Києва)[10]. Безпартійний[11]. За місяць до призначення був названий кандидатом на посаду голови комітету з питань закордонних справ у Верховній Раді IX скликання[12], який було перейменовано на комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва (з 29 серпня 2019 року)[13]. У січні 2020 року Богдан Яременко прийшов до суду брати на поруки колишнього урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Бориса Бабіна[14]. У вересні 2020-го Яременко «утримався» при голосуванні за законопроєкт, який забороняє нардепам брати у помічники своїх родичів. Помічником на громадських засадах у Яременка — його брат[15]. 22 Липня 2025 року проголосував за[16] проєкт закону 12414, що обмежує Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру[17]. Закон викликав хвилю антикорупційних протестів. Скандали30 жовтня 2019 року Яременко потрапив у секс-скандал з замовленням послуг повій через мобільний додаток просто під час засідання в залі Верховної Ради[18], що викликало великий суспільний резонанс[19]. Сам депутат заявив, що спеціально сфабрикував чат-переписку щодо інтим-послуг[20], аби провчити фотографів, які підглядають в телефони депутатів. Однак потім видалив свій пост у фейсбук та вибачився перед своєю дружиною, фракцією та Президентом[21]. Наступного дня, під час пояснення свого вчинку з трибуни Верховної Ради, Яременко звинуватив журналістів у втручанні в особисте життя та поширення приватної інформації[22], за що передбачена кримінальна відповідальність[23]. Однак із заявою до поліції звернувся[24] Ілля Кива, звинувативши Яременка в замовленні секс-послуг, що є злочином. Згодом журналісти опублікували чергову частину інтимного листування Яременка, такі листування фіксувалися ще з вересня[25]. Зеленський тимчасово відсторонив Яременка від участи в міжнародних перемовинах[26]. 1 листопада опозиційні фракції парламенту висунули вимогу звільнити Яременка з посади голови комітету із закордонних зв'язків[27] і увечері того ж дня він самостійно написав заяву про звільнення[28][29]. 17 січня 2020 Верховна рада обрала нового главу комітету замість Яременка, ним став Олександр Мережко[30]. Скандал набув широкого розголосу в іноземних ЗМІ[31][32][33], які зауважили на тісному зв'язку нардепа з президентом України[34] та прогнозують відставку депутата[35][36][37]. Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia