Сюмар Вікторія Петрівна
Вікто́рія Петрі́вна Сюма́р (нар. 23 жовтня 1977, Нікополь) — українська журналістка, активістка та політична діячка, медіаекспертка, колишня заступниця секретаря РНБО, народна депутатка України VIII та IX скликань, Заступниця Голови фракції «Народний фронт», Голова комітету ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики. Учасниця Євромайдану, співзасновниця кампаній Стоп цензурі! та Чесно. ЖиттєписНародилася 23 жовтня 1977 року в місті Нікополь, Дніпропетровської області. Виросла у Вінницькій області. 1994—1999 навчалася на історичному факультеті Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, який закінчила з дипломом з відзнакою та науково-кваліфікаційним ступенем магістра історії. Під час навчання в університеті викладала історію у середній школі № 49. Навчалася в аспірантурі Інституту історії України НАН України. Була у шлюбі з українським політологом та активістом Віктор Таран. Народила доньку Софію. У 2018 році оголосила про одруження з Дмитром Христюком[1]. ДіяльністьЗ 1999 по 2003 роки журналістка радіостанції «Континент», позаштатна кореспондентка радіостанції «Голос Америки» («the Voice of America»). У 2002 очолила відділ політики та стала вести політичні програми «Громадського радіо». Під час посилення цензури у країні в 2004 році прийшла працювати у «третій сектор» — правозахисну громадську організацію «Інститут масової інформації». У 2005—2014 виконавча директорка ІМІ. Була членкинею громадської ради при Комітеті Верховної Ради України з питань свободи слова, Національної комісії з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі при Президенті України (в роки президентства Віктора Ющенка 2005-2010). З 2008 по 2010 роки викладачка Інституту журналістики КНУ. У 2009 хронікерка програми «Шустер Live» (телеканал «Україна»). Членкиня наглядової ради Школи журналістики «Нова Україна». З 2010 по 2014 членкиня наглядової ради фонду «Відродження». 2011 року співзаснувала журналістську кампанію «Стоп Цензура». У 2012—2013 членкиня міжвідомчої робочої групи по захисту прав журналістів, голова громадської спостережної ради телеканалу «Інтер». У 2013 вела політичні програми на «5 каналі» та співзаснувала громадську кампанію «Чесно». Авторка статей у виданнях «Дзеркало тижня», «Телекритика», «Українська правда». Політична кар'єраУ 2014 році була однією з ініціаторів громадської частини майдану, членкиня Ради Майдану. У 2014 році на парламентських виборах забезпечувала кампанію «Народного фронту» як політтехнологиня. 28 лютого 2014 призначена Олександром Турчиновим заступницею секретаря Ради національної безпеки і оборони України[2] (подала у відставку 6 липня)[3]. 26 жовтня 2014 року на позачергових виборах до Верховної Ради України йшла під № 7 у виборчому списку від партії «Народний фронт». З грудня 2014 є народною депутатом України, заступницею голови фракції «Народний фронт». У 2015 році на місцевих виборах була заступницею керівника штабу для Блоку Петра Порошенка «Солідарність» і вела політично-технологічну та інформаційну частину роботи. У 2016 році керувала кампанією переможниці по 27 мажоритарному округу Тетяни Ричкової. Народна депутатка України (IX скликання, з 2019). Членкиня Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики[4]. Голова комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики. Авторка численних законів щодо обмеження російського інформаційного продукту в Україні та інших реформ у сфері медіа. Нагороди
Майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеруІнформація згідно з декларацією про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру Вікторії Сюмар за 2013, 2014 та 2015 роки міститься на офіційному сайті Верховної Ради України[6]. За даними сайту Корупція.інфо, Вікторія Сюмар припустилася низки помилок і неточностей в декларації за 2014 рік[7]. ДжерелаВікіцитати містять висловлювання від або про: Сюмар Вікторія Петрівна Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сюмар Вікторія Петрівна Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia