Щербаков Микола Митрофанович

Щербаков Микола Митрофанович
рос. Щербаков Николай Митрофанович
Народження	1 травня 1921(1921-05-01) хутір Меліозівка, Родіоново-Несвітайський район, Ростовська область, Росія
Смерть	19 грудня 1987(1987-12-19) (66 років) Ростов-на-Дону, Росія
Поховання	Північне кладовище, Ростов-на-Дону
Національність	росіянин
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	ВМФ СРСР
Рід військ	морська піхота
Освіта	Ростовський державний університетd
Роки служби	1942 — 1945
Звання	старший сержант
Формування	десант Ольшанського
Війни / битви	Німецько-радянська війна
Нагороди

Щербаков Микола Митрофанович (нар. 1 травня 1921, Родіоново-Несвітайський район Ростовської області, Росія — пом. 19 грудня 1987, Ростов-на-Дону, Росія) — радянський військовик, в роки Другої світової війни учасник десанту Ольшанського. Герой Радянського Союзу (1945), почесний громадянин міста Миколаїв (1964).

Народився 1 травня 1921 року на хуторі Меліозівка Родіоново-Несвітайського району Ростовської області в сім'ї селянина. Закінчив 7 класів. Працював у колгоспі, з 1938 року — слюсарем на комбайному заводі імені І. В. Сталіна у місті Таганрог.

У Військово-морському флоті від грудня 1940 року. Служив у Керченському укріпленому секторі Чорноморського флоту, потім мотористом та листоношею у 614-й авіаційній базі флоту.

На фронті у Другій світовій війні з червня 1941 року. Брав участь в обороні Одеси та Новоросійська. Був поранений. Після лікування служив у береговій обороні Потійської військово-морської бази Чорноморського флоту.

У лютому 1944 року матрос Щербаков був направлений до 384-го окремого батальйону морської піхоти Чорноморського флоту. Брав участь у боях за визволення селищ Херсонської області Олександрівка, Богоявленське (нині Корабельний район Миколаєва) та Широка Балка^[1].

У другій половині березня 1944 року війська 28-ї армії розпочали бої зі звільнення міста Миколаєва. Щоб полегшити фронтальний удар наступаючих, було вирішено висадити до Миколаївського порту десант. Зі складу 384-го окремого батальйону морської піхоти виділили групу десантників під командуванням старшого лейтенанта Костянтина Ольшанського. До неї увійшли 55 моряків, 2 зв'язківці зі штабу армії та 10 саперів. Провідником пішов місцевий рибалка Андрєєв. Одним із десантників був Щербаков.

О 4 годині 15 хвилин 26 березня 1944 року морські піхотинці висадилися в порту, вбили вартових, і, зайнявши кілька будинків, організували кругову оборону в районі портового елеватора. Оборона тривала з 26 по 28 березня, що дало змогу основним силам СРСР деокупувати місто і зашкодити знищенню Миколаївських порта та елеватора. Загалом десант Ольшанського відбив 18 атак противника, вбивши і поравниши близько 700 гітлерівських бійців та знищивши 2 танки. Від початкового складу десанту залишилося живими 11 чоловік та 1 зв'язківець, всі були поранені й обпалені. В найближчому часі троє померли від поранень, ще двоє загинули в боях у серпні 1944 року.

Після лікування у шпиталі Щербаков повернувся до свого батальйону морської піхоти, в якому воював до весни 1945 року. Брав участь 24 серпня 1944 року в десантній висадці в районі села Жебріяни (нині село Приморське Ізмаїльського району Одеської області) під час Яссько-Кишинівської наступальної операції та у багатьох боях на річці Дунай від Румунії до Угорщини.

У 1946 році демобілізований у чині старшого сержанта.

Жив у Ростові-на-Дону. У 1953 році закінчив юридичний факультет Ростовського державного університеу, аспірантуру при ньому, захистив кандидатську дисертацію. Працював заступником директора НДІТМ.

Помер 19 грудня 1987 року. Похований на Північному цвинтарі у Ростові-на-Дону^[1].

• «Орден Леніна» (20 квітня 1945);
• «Орден Відчизняної війни» I-го ступеня (11 березня 1985);
• Звання «Почесний громадянин міста Миколаєва» (31 березня 1964^[2]).

• Ім'я 68-ми десантників носить вулиця і сквер в історичній частині міста Миколаєва;
• У 1946 році в однойменному сквері відкрито меморіал героям-десантникам (реконструйовано в 1977 році);
• Музей бойової слави моряків-десантників імені К. Ф. Ольшанського в Миколаєві;
• Пам'ятний буй на місці висадки десанту в Миколаєві;
• У 2000 році біля входу до Миколаївського морського порту відкрито пам'ятник «Героїчний десант у безсмертя», присвячений подвигу десанта;
• В Корабельному районі Миколаєва на березі Бузького лиману, звідки виходили на завдання десантники, встановлено меморіальний камінь з пам'ятним написом;
• Ростовська школа № 87 носить ім'я Героя Радянського Союзу — Миколи Щербакова. На будівлі школи встановлено меморіальну дошку^[3].

• Медведев, Н. Я. (1966). Нас было 68. Москва;
• Цыганов, В. И. (2011). «...от «Меча» и погибнет!». Николаев: Издательство Ирины Гудым.

1. ↑ ^{а б} Щербаков Николай Митрофанович (рос.). Герои страны. Процитовано 30 березня 2023.
2. ↑ Почесні громадяни міста Миколаєва (укр.). Миколаївська міська рада. Процитовано 30 березня 2023.
3. ↑ Ростовской школе номер 87 присовено имя героя Николая Щербакова (рос.). Спектр. 15 травня 2008. Архів оригіналу за 15 травня 2008. Процитовано 30 березня 2023.