Ядерна енергетика Норвегії

У Норвегії ніколи не було побудовано жодної атомної електростанції; проте в країні існує правова база для ліцензування будівництва та експлуатації ядерних установок.[1] Також у Норвегії побудовано чотири дослідницькі реактори. Чотири реактори були розташовані в Х'єллері і Хальдені[en] наступним чином:

У 2019 році останній ядерний реактор Норвегії, що залишився в експлуатації, реактор JEEP II у К’єллері, був зупинений після понад 50 років експлуатації.[2][3] У 2021 році Норвезька партія зелених заявила про підтримку розвитку ядерної енергетики як альтернативного джерела енергії, щоб досягти мети IPCC щодо запобігання глобальному потеплінню на 1,5 градуса.[4]

У 2020 році було підраховано, що демонтаж дослідницьких реакторів Хальдені і К'яллері і відновлення об’єктів для необмеженого використання обійдеться приблизно в 20 мільярдів норвезьких крон (2 мільярди доларів США) і займе від 20 до 25 років.[5]

Були дискусії щодо можливого використання ядерної енергії, які підтримують деякі лідери галузі.[6] Statkraft спільно з Vattenfall[en], Fortum та енергетичною інвестиційною компанією Scatec[en] оголосили про плани дослідити будівництво електростанції на торієвому паливі в 2007 році, яка так і не була реалізована.[7]

У 2010 році Aker Solutions[en] придбала патенти у фізика, лауреата Нобелівської премії Карло Руббіа на розробку торієвої ядерної електростанції на основі прискорювача протонів,[8] але згодом вони були продані Jacobs Engineering Group[en] у 2011 році.[9]

Наприкінці 2012 року норвезька приватна компанія Thor Energy[en] у співпраці з урядом і Westinghouse оголосила про чотирирічне випробування використання торію в існуючому ядерному реакторі.[10]

У 2024 році Норвегія розпочала дослідження можливостей впровадження ядерної енергетики, результати якого очікуються в 2026 році.[11][12]

Див. також

Посилання

  1. Regulatory and Institutional Framework for Nuclear Activities. Norway (PDF). Nuclear Legislation in OECD Countries. OECD/NEA. 2001. ISSN 1727-3854. Архів (PDF) оригіналу за 11 серпня 2011.
  2. Norges siste atomreaktor stenges – milliardopprydning venter [Norway's last nuclear plant is shut down -]. www.dagsavisen.no (норв.). 25 квітня 2019. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 16 квітня 2020.
  3. Haugstad, Tormod; NTB (25 квітня 2019). – Vemodig at det er slutt på norsk atomkraft [– Melancholic as Norwegian nuclear power comes to an end]. tu.no (норв.). Архів оригіналу за 25 квітня 2019. Процитовано 16 квітня 2020.
  4. Strømme, Simen Hunding (27 березня 2021). MDGs vedtak om støtte til atomkraft skaper reaksjoner [The Green Party's resolution on support for nuclear power rouses reactions]. NRK (норв.). Архів оригіналу за 27 березня 2021. Процитовано 14 квітня 2021.
  5. Norwegian reactor dismantling to cost almost USD2 billion. World Nuclear News. 18 травня 2020. Архів оригіналу за 17 лютого 2021. Процитовано 20 травня 2020.
  6. Solholm, Rolleiv (23 травня 2007). Norwegian industry wants nuclear energy. The Norway Post. Архів оригіналу за 17 жовтня 2007. Процитовано 14 липня 2007.
  7. Williams, Liz (24 травня 2007). Green nuclear power coming to Norway. Cosmos. Архів оригіналу за 1 липня 2007. Процитовано 14 липня 2007.
  8. Boyle, Rebecca (30 серпня 2010). Development of Tiny Thorium Reactors Could Wean the World Off Oil In Just Five Years. Popular Science. Архів оригіналу за 14 березня 2021. Процитовано 6 вересня 2013.
  9. US patent 5774514, Carlo Rubbia, "Energy amplifier for nuclear energy production driven by a particle beam accelerator" 
  10. Halper, Mark (23 грудня 2012). Norway ringing in thorium nuclear New Year with Westinghouse at the party. SmartPlanet. CBS Interactive. Архів оригіналу за 28 листопада 2012.
  11. Committee to evaluate nuclear power option for Norway
  12. Partnership to promote nuclear projects in Norway

Зовнішні посилання

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya