Кучук-Ісар
Кучук-Ісар (крим. Küçük İsar) — руїни середньовічного ймовірно феодального замку на Південному березі Криму, на мисі Трійці[1][2], за 2 км на південь від селища Кікінеїз. У X—XIII століттях існувало як укріплене поселення, у XIII—XIV століттях — феодальний замок[1].  ОписПериметром вершини мису проходив оборонний мур, що прикривав майданчик у вигляді прямокутника розміром 27 × 40 м; у центрі північної ділянки стіни розташовувалася кругла вежа діаметром 6,2 м[1]. Збереглися, хоч і не всюди, нижні ряди кладки стіни, на схід від вежі, ймовірно, був в'їзд у замок. Дослідженнями 1960-х років виявлено кілька етапів забудови та перепланування укріплення, ї перебудовували чотири рази. Невідомо, чим саме займалися жителі поселення: виявлено пару печей для плавки металу, шматки кричного заліза і ковальського шлаку та артефакти, що вказують на зв’язок населення з морською торгівлею, зокрема з південним узбережжям Чорного моря. Хто володів замком до генуезців і чому він припинив існування — поки невідомо[3]. Історія вивченняПерший опис склав Петро Кеппен у 1837 році
На початку XX століття Василь Данилевич, який проводив розкопки та дослідження в окрузі Кекенеїзу, обстежив городище і датував його XIII—XIV століттям, відзначивши невисоку заможність жителів того часу[5]. 1935 року Микола Ернст вважав замок «греко-готським», а середньовічне поселення — рибальським[6]. У 1968 році археологічні розкопки на мисі Трійці проводив Ігор Баранов[1], результати яких стали підґрунтям сучасних уявлень про поселення, зведені в роботі Олега Домбровського «Середньовічні поселення та „Ісари“ Кримського Південнобережжя»[7]. Існує версія, що в XV столітті прибережні замки, зокрема Кучук-Ісар, використовувалися генуезцями як опорні пункти у боротьбі проти князівства Феодоро[8]. Примітки
|
|||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
