Кучук-Ісар

Кучук-Ісар
кримс. Küçük İsar Редагувати інформацію у Вікіданих
4°23′35″ пн. ш. 33°56′30″ сх. д. / 4.3930555555556° пн. ш. 33.941666666667° сх. д. / 4.3930555555556; 33.941666666667
КраїнаУкраїна Україна
РозташуванняАвтономна Республіка Крим Редагувати інформацію у Вікіданих
Типфортеця
руїни і пам’ятка Редагувати інформацію у Вікіданих

Кучук-Ісар. Карта розташування: Україна
Кучук-Ісар
Кучук-Ісар
Кучук-Ісар (Україна)
Мапа

Кучук-Ісар (крим. Küçük İsar) — руїни середньовічного ймовірно феодального замку на Південному березі Криму, на мисі Трійці[1][2], за 2 км на південь від селища Кікінеїз. У X—XIII століттях існувало як укріплене поселення, у XIII—XIV століттях — феодальний замок[1].

Укріплення Кучук-Ісар «накреслене за окоміром» Петром Кеппеном.

Опис

Периметром вершини мису проходив оборонний мур, що прикривав майданчик у вигляді прямокутника розміром 27 × 40 м; у центрі північної ділянки стіни розташовувалася кругла вежа діаметром 6,2 м[1]. Збереглися, хоч і не всюди, нижні ряди кладки стіни, на схід від вежі, ймовірно, був в'їзд у замок. Дослідженнями 1960-х років виявлено кілька етапів забудови та перепланування укріплення, ї перебудовували чотири рази. Невідомо, чим саме займалися жителі поселення: виявлено пару печей для плавки металу, шматки кричного заліза і ковальського шлаку та артефакти, що вказують на зв’язок населення з морською торгівлею, зокрема з південним узбережжям Чорного моря. Хто володів замком до генуезців і чому він припинив існування — поки невідомо[3].

Історія вивчення

Перший опис склав Петро Кеппен у 1837 році

...укріплення знаходилося на південь від Кікенеїса і займало край мису. Майданчик... з північного боку оточений значним природним узвишшям, у вигляді широкого валу, чия вершина вкрита скелями. Будівельники берегових укріплень скористалися цією обставиною, і поверх височини провели стіну, кладену на вапні, від одного крутого берега моря до іншого[4].

На початку XX століття Василь Данилевич, який проводив розкопки та дослідження в окрузі Кекенеїзу, обстежив городище і датував його XIII—XIV століттям, відзначивши невисоку заможність жителів того часу[5]. 1935 року Микола Ернст вважав замок «греко-готським», а середньовічне поселення — рибальським[6]. У 1968 році археологічні розкопки на мисі Трійці проводив Ігор Баранов[1], результати яких стали підґрунтям сучасних уявлень про поселення, зведені в роботі Олега Домбровського «Середньовічні поселення та „Ісари“ Кримського Південнобережжя»[7]. Існує версія, що в XV столітті прибережні замки, зокрема Кучук-Ісар, використовувалися генуезцями як опорні пункти у боротьбі проти князівства Феодоро[8].

Примітки

  1. а б в г Мыц В.Л. Укрепления Таврики X—XV вв //  / Ивакин, Г. Ю. — Киев : Наукова думка, 1991. — С. 142. — ISBN 5-12-002114-X.
  2. Туристическая карта Крыма. ЮБК. ЭтоМесто.ru. 2007. Процитовано 4 жовтня 2021.
  3. Кучук-Исар. Ялта, путеводитель. Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 4 жовтня 2021.
  4. Кеппен, Пётр. О древностях южнаго берега Крыма и гор Таврических. — СПб : Императорская академия наук, 1837. — С. 202.
  5. Данилевич В.Е. Заметка о древностях в окрестностях д. Кекенеиз, Ялтинскаго уезда // Известия Таврической Ученой Архивной Комиссии / А.И. Маркевич. — Симферополь : Типография Таврического губернского правления, 1907. — Т. 40. — С. 58. Архівовано з джерела 3 жовтня 2021
  6. Н.Л. Эрнст. Описание памятников // Социалистическая реконструкция Южного берега Крыма. — Симферополь : Гос. издательство Крымской АССР, 1935. — С. 432. — 7000 прим. Архівовано з джерела 6 жовтня 2021
  7. Домбровский О. И. Средневековые поселения и "Исары" Крымского Южнобережья // Феодальная Таврика / С. Н. Бибиков. — Киев : Наукова думка, 1974. — С. 30.
  8. Фадеева, Татьяна Михайловна, Шапошников, Александр Константинович. Земли княжества Феодоро. Внутреннее деление княжества: крепости и уделы // Княжество Феодоро и его князья. Крымско-готский сборник. — Симферополь : Бизнес-Информ, 2005. — С. 127. — ISBN 978-966-648-061-1. Архівовано з джерела 8 жовтня 2021
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya