Ноа-Сабатинівська-Кослодженьська культурна спільність
Ноа-Сабатинівська-Кослодженьська культурна спільність — культурний блок пізньої епохи бронзи (XVI—XIII ст. до н. е.),[1][2] що існував на території сучасної України, Молдови, Болгарії та Румунії на основі трьох тісно пов'язаних археологічних культур: Ноа, Сабатинівської та Кослоджень.[3][4][5] Інші назва — культурна спільність Ноуа–Сабатинівка–Косложень (НСК).[6] Період пізньої бронзи на теренах сучасної України розглядається дослідниками як історія взаємодії трьох великих культурних спільностей: Зрубної у степовому та лісостеповому Лівобережжі, Тшинецько-комарівської у Поліссі та лісостеповому Правобережжі, Ноа-Сабатинівська-Кослодженьської у степовому Правобережжі та Північно-Західному Приазов'ї.[6] Під кінець існування спільності НСК дослідники відмічають процес проникнення із заходу елементів культур раннього фракійського (карпато-дунайського) гальштату.[7] Історія дослідженняЯк культурну спільність НСК румунські археологи почали розглядати ще в 1970-х, але в Радянському союзі сабатинівську культуру вивчали лише як етап розвитку Зрубної культурно-історичної спільності і тільки дослідження Якова Гершковича (1999) підтвердили висновки румунських істориків.[8] Знаряддя праці. Господарська діяльністьКультурна спільність поєднувала елементи євразійського та карпато-балканського походження, що можна побачити на поширенні типової форми глиняного посуду з ручками[4] та стилі орнаментів на посуді.[9] Також типовими є бронзові вироби (сокири-кельти, кинджали, серпи, голки, посудини, прикраси, долото з втулкою).[4][10] Слід також зазначити, що для поселень та поховань комплексу Ноа–Сабатинівка–Кослоджень бронзові вироби є досить рідкісними знахідками.[11] Основні заняття населення цих культур — землеробство і скотарство. Галерея
Міжнародна торгівляУ 1973 на території села Крижовлин (Україна) була знайдена золота чаша епохи бронзи (сер. II тис. до н. е.).[12] Подібні чаші також були знайдені в селі Редень (Румунія) та селі Вилчитрин (Болгарія). Науковці вважають, що ці чаші були виготовлені в Ахейській Греції і є прикладом далеких торгівельних зв'язків Ноа-Сабатинівсько-Кослодженьської культурної спільноти зі стародавніми Мікенами.[13][14] Іншим показником торгових і культурних зв'язків з південним заходом є поширення горщиків-піфосів з багатоваликовим орнаментом, які схожі на ті, що побутували в Мікенській Греції.[7] ГенетикаКультура Ноа та Сабатинівська культура мають генетично схоже походження. У них переважають чоловіча гаплогрупа R1a, з жіночих гаплогруп були присутні J1, U8a1a1, U2e1b.
Примітки
Джерела
Статті
Книги
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia