Обговорення:Ніколенко Ольга Миколаївна

Архіви
Архів 1

Ця стаття одержала рецензію від інших дописувачів. Її архів може містити ідеї щодо поліпшення цієї статті.

Отже, за пропозицією Antanana, запроваджуємо такий режим обговорення для цієї сторінки. Всі репліки не по темі перекинуті в архів. Всі подальші репліки не по темі будуть просто і безжально видалятись. Тепер ще трішки від мене - найменше порушення ВП:НО та ВП:Е - прогресивне блокування, починаючи з одного дня. Це стосується усіх.

У цій темі обговорення ведемо за формулою - твердження, джерело, джерело спростування (не само спростування, а джерело, де чорним по білому написано - слова такого то такого то спростовуються тим то і тим то. Все інше, як я вже казав, буде видалятись. В результаті ми отримуємо компроміс твердження, де вказано і критику, і спростування. --Максим Підліснюк (обговорення) 22:27, 29 листопада 2015 (UTC)Відповісти

• Цитата: "Навіщо замість «Маленького принца» та «Фауста» вивчати «Алхіміка» Коельйо?"

  Спростування "Маленький принц є в програмі О.Ніколенко.

  Антуан де Сент-Екзюпері (1900–1944). «Маленький принц». Людські взаємини, моральні цінності в казці-притчі «Маленький принц». Філософський зміст твору. Художні образи. http://mon.gov.ua/content/Освіта/1-06-2015-programa-z¦-zm¦nami-%28zarub¦zhna%29%281%29.pdf

  "Фауст" передбачено вивчати в старшій школі.

  "У 10–11 класах уявлення про літературний процес та його складники будуть поглиблені внаслідок спеціального текстуального аналізу доволі непростих для розуміння підлітків окремих шедеврів світової літератури («Одіссея» Гомера, «Божественна комедія» Данте, «Гамлет» В. Шекспіра, «Фауст» Й. В. Гете, соціально-психологічні й філософські романи та п’єси XIX–XX століть тощо)". http://mon.gov.ua/content/Освіта/1-06-2015-programa-z¦-zm¦nami-%28zarub¦zhna%29%281%29.pdf

• Творчість Коельо ввів у програму Ю.Ковбасенкко, а не О.Ніколенко.

  Підтвердження: http://elibrary.kubg.edu.ua/7135/1/Y_Kovbasenko_Program_ZL_Profil_Academic_21_GI.pdf Помітні сучасні літературні явища: творчість Ричарда Баха, Патріка Зюскінда, Паоло Коельо, Італо Кальвіно, Мілана Кундери, Харукі Муракамі та ін.

• Вивчення "Гаррі Поттера" також у програму першим увів Ковбасенко

  Підтвердження: http://www.ae-lib.org.ua/texts/_school_program_2003__ua.htm

  Ролінг Дж.К. Гаррі Поттер і філософський камінь (якщо не вивчається текстуально). Гаррі Поттер і таємна кімната. Гаррі Поттер і в'язень Азкабана. Гаррі Поттер і келих вогню. Гаррі Поттер і орден фенікса

• Програма Ю.Ковбасенка з'явилася у 2005 р, а О.Ніколенко у 2012 р. Отже,, Ніколенко не замінила "Маленького принца" й "Фауста" на *:"Алхіміка" і "Гаррі Поттера". "Маленький принц" вивчаємо у 8 класі, а "Фауст" передбачено вивчати у старшій школі. Коельо та Ролінг до програми включив автор попередньої прогами, а не О.Ніколенко

Любов Мельниченко (обговорення) 09:48, 30 листопада 2015 (UTC)Відповісти

Пропоную проаналізувати матеріал та додати адресно у розділ "Критика" статті. Звісно, висновки - то для загального розуміння.

Васильченко2014 (обговорення) 11:48, 30 листопада 2015 (UTC)Відповісти

Усі цитати зі статті «Чим завинив «Маленький принц» перед Міністерством освіти?» Спростування: У програмі О.Ніколенко є казка «Маленький принц» і завжди була. Звісно, на певному етапі у Проекті цієї казки не було, поки не було такої пропозиції. Після появи пропозиції та обговорення – казку внесли до програми. Інша справа, у якій формі проходило обговорення. Але воно характеризує учасників обговорення, а не О.Ніколенко. Отже, у програмі О. Ніколенко казка «Маленький принц є». Критика програми через відсутність цієї казки недоречна. Джерело: http://mon.gov.ua/content/Освіта/1-06-2015-programa-z¦-zm¦nami (zarub¦zhna)(1).pdf --Освітянин (обговорення) 16:31, 30 листопада 2015 (UTC)Відповісти

Цитата

За твердженням деяких експертів, Концепція літературної освіти орієнтувала загальноосвітню школу на «збереження … духовних ідеалів слов'янства», що було ідеалом «православно-славянской цивилизации» (Д.Табачник)[18]. Ця теза є гаслом, що відбиває реакційну ідеологію «русского мира». Також експерти заявляють, що у Концепції постійно йдеться про «тріаду»: українська, російська та світова літератури. Згодом курс «Зарубіжна література» було перейменовано на «Cвітова література»[18]. Та не зважаючи на таке бачення науковцями «Концепції літературної освіти», Програма, яка взяла за основу саме цю Концепцію, отримала право на існування.

Спростування.

Програма, як і Концепція літературної освіти (Про це дуже переконливо у дописі Васильченко2014)не відображають ідей "русского мира". Найкращим спростуванням є сама програма, епіграфом до якої є слова з Гімну Євросоюзу (програму створено в 2011-2012 рр):

Радість – всесвіту пружина, Радість – творчості душа, Дивна космосу машина Нею живиться й руша. Радість квіти розвиває І розгін дає сонцям, Їх в простори пориває, Невідомі мудрецям. Ф. Шиллер. Ода «До радості» у перекладі М. Лукаша (гімн Євросоюзу) http://mon.gov.ua/content/Освіта/1-06-2015-programa-z¦-zm¦nami-(zarub¦zhna)(1).pdf

Цитата: "Програма, яка взяла за основу саме цю Концепцію..."

Спростування: Програма грунтується не на Концепції, а на держасному стандарті: "Програму розроблено на підставі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2011 р. № 1392) із урахуванням Державного стандарту початкової загальної освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 20. 04. 2011 р. № 462)." http://mon.gov.ua/content/Освіта/1-06-2015-programa-z¦-zm¦nami-(zarub¦zhna)(1).pdf

Evangelina Fox (обговорення) 15:31, 30 листопада 2015 (UTC)Відповісти

1.Цитата

Неодноразово мова йшла про перевантаженість Програми та неузгодженість з іншими шкільними предметами — історією та українською літературою, зокрема про це говорить Заслужений учитель України Олександр Каєнко:« ....сучасні підручники, наприклад для п’ятого класу, обсягом не перевищують 250 сторінок. Тож знову за калькулятор! П’ятий клас: «Пригоди Тома Сойєра» — 296 сторінок, «Поліанна» — 224, «Чарлі і шоколадна фабрика» — 240, «Людвігові Хитрому — ура, ура, ура» — 96, «Машина для здійснення бажань» — 190, «Комета прилітає» — 216, «Капелюх Чарівника» — 224, «Зима чарівниця» — окремим виданням не знайшов. Додамо «дріб’язок» (фольклор, казки, лірику, Сетона-Томпсона, фантастику, статті та запитання), віднімемо зайві ілюстрації, зробимо скидку на шрифти. Як не крути, а за 1500 сторінок... [23]

Спростування Автор цитати не врахував специфіку чинної програми О. Ніколенко, а саме варіативність вивчення : СУЧАСНА ЛІТЕРАТУРА У КОЛІ ДОБРИХ ГЕРОЇВ

(1-2 твори за вибором учнів і вчителя)

Роальд Дал (1916–1990). «Чарлі і шоколадна фабрика». Туве Янсон (1914–2001). «Комета прилітає», «Капелюх Чарівника», «Зима-чарівниця». Пауль Маар (нар. 1937). «Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу». Тобто, це «мінус» 700 сторінок. Виходить всього 800 сторінок. І перевантаження учнів немає. Джерело: http://mon.gov.ua/content/Освіта/1-06-2015-programa-z¦-zm¦nami (zarub¦zhna)(1).pdf --Освітянин (обговорення) 16:28, 30 листопада 2015 (UTC)Відповісти

Щодо Критики Про три цитати з відкритого листа вчителів і науковців Чернігова У відкритому листі вчителів і науковців Чернігова до тодішнього міністра освіти Д. Табачника звучить переконання, що в майбутньому, із введенням нової програми, виникнуть штучні проблеми, розв'язання яких затягнеться на роки, спровокуються нові дискусії, які не приведуть до створення якісного продукту й це може знищити сам предмет:« І це не сумні прогнози консервативно налаштованих учителів, а реальність, пов’язана з якістю пропонованого проекту навчальних програм із світової літератури, які категорично не задовольняють учителів-словесників прямим ігноруванням принципів науковості, доступності, відповідності віковим особливостям, змістовим наповненням, яке не сприятиме духовному зростанню учнівської молоді (адже створені нашвидкоруч) [22].  »

Освітяни Чернігова також не погоджуються з вивченням історії світового літературного процесу від доби Античності до ХХІ ст. протягом двох років (8—9-і класи), модерністських і постмодерністських (апокаліптичних) творів у 9-му класі, «бо тут наявне серйозне порушення природовідповідності навчального матеріалу»[22], піддають сумнівам включення більшості нових творів у загальноосвітню програму з багатьох причин, в тому числі й через те, що більшість нововведених творів, якщо й перекладалась українською мовою, то має дуже малий наклад, а підручники авторки містять дуже мало самих текстів[22].

У листі також зазначається наступне:« Виклад сутнісної концепції творів у програмі не завжди відповідає їх змісту. Наведемо приклад: твір Роальда Дала «Чарлі і шоколадна фабрика», поданий у блоці «Сучасна література» для 5-го класу, тематично означений, як «Сила доброти і творчої уяви», супроводжується таким коментарем: «Цікаві пригоди хлопчика Чарлі та його друзів на казковій шоколадній фабриці містера Вонкі. Доброта і щирість головного героя». На сторінках видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» оприлюднені матеріали емоційної дискусії, яка розгорнулась у січні 2010 року між батьками дітей, котрі прочитали цей твір. Це є цілком природнім, коли обговорюються морально-етичні проблеми будь-якого постмодерністського твору з його децентрованою та ігровою природою[22].  » http://osvita.ua/school/school_today/29046/

Спростування: Лист учителів і науковців Чернігова був оприлюднений 18 квітня 2012 року. Після врахування побажань громадськості автори Програми, які мусили приймати й узгоджувати між собою всі пропозиції, 23 квітня 2012 р. опублікували доопрацьований проект Програми. Оскільки пропозиції надходили майже півроку, то й проектів було декілька до остаточного узгодження. http://osvita.ua/school/news/29051/ Отже, побажання чернігівських учителів ще в 2012 р. були почуті й враховані. Дискусійні моменти (твір «Чарлі і шоколадна фабрика» Р. Дала винесено на вибір учителя в 5 кл. у розділ «Сучасна література»). Модерністські та постмодерністські твори винесено для вивчення в старших класах. У 2015 р., після другого громадського обговорення, Програма була розвантажена й ще раз уточнена відповідно до побажань освітян, які мали можливість відкрито висловлювати свої пропозиції на сайт МОН. Отже,лист Чернігівських учителів стосувався проекту Програми, а не Програми, а в Програмі це враховано. Зарубіжна література. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-9 класи (2012 р. зі змінами 2015 р.). http://search.ukr.net/?go=http%3A%2F%2Fmon.gov.ua%2Fcontent%2F%25D0%259E%25D1%2581%25D0%25B2%25D1%2596%25D1%2582%25D0%25B0%2F1-06-2015-programa-z%25C2%25A6-zm%25C2%25A6nami-(zarub%25C2%25A6zhna)(1).pdf

Пропоную зняти застарілі цитати з відкритого листа чернігівських науковців і вчителів, що стосувалися Проекту програми, а не програми О. Ніколенко. Уляна Тиха (обговорення) 17:16, 30 листопада 2015 (UTC)Відповісти

Усі цитати про недоліки Програми О.Ніколенко найкраще спростовує сама Програма, яеа є проєвропейською, з потужним українським вектором.

> Програму О. Ніколенко безпідставно звинувачують у причетності до "русского мира". Уперше з усіх програм, які колись були із зарубіжної літератури, у Програмі з"явилася рубрика "Україна і світ", де увиразнено українознавчий аспект Програми. Такого ніколи не було в попередніх Програмах. "...у рубриці «Україна і світ» висвітлено взаємозв’язки української та зарубіжних літератур, зв’язки зарубіжних письменників з Україною, особливості втілення української теми в їхніх творах, літературні музеї України та інших країн, здобутки українських письменників та перекладачів творів зарубіжних авторів, багатство української мови й літератури на тлі світової культури. Рубрика «Україна і світ» сприятиме національній самоідентифікації учнів, усвідомленню ними національних цінностей та необхідності їхнього збереження й примноження в умовах глобалізації світу" (с. 7 Пояснювальної записки до Програми 2012 р. зі змінами 2015 р.) Зарубіжна література. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-9 класи (2012 р. зі змінами 2015 р.). http://search.ukr.net/?go=http%3A%2F%2Fmon.gov.ua%2Fcontent%2F%25D0%259E%25D1%2581%25D0%25B2%25D1%2596%25D1%2582%25D0%25B0%2F1-06-2015-programa-z%25C2%25A6-zm%25C2%25A6nami-(zarub%25C2%25A6zhna)(1).pdf> > А найкращим спростуванням критики підручників є те, що близько половини читачів (120000) вибрали її підручники, назвавши їх кращими > http://mon.gov.ua/usi-novivni/novini/2015/05/13/shkoli-obrali-novi-pidruchniki-dlya-uchniv-4-x-i-7-x-klasiv.-oprilyudneno-rezultati/ > > http://mon.gov.ua/usi-novivni/novini/2015/06/16/«czogorich-upershe-za-istoriyu-konkurs/ Арина Маручок 1 (обговорення) 18:40, 30 листопада 2015 (UTC)Відповісти

Це спростування також стосується розділу Критика

Цитата: "Навіщо замість «Маленького принца» та «Фауста» вивчати «Алхіміка» Коельйо?"Спростування "Маленький принц є в програмі О.Ніколенко.Антуан де Сент-Екзюпері (1900–1944). «Маленький принц». Людські взаємини, моральні цінності в казці-притчі «Маленький принц». Філософський зміст твору. Художні образи. http://mon.gov.ua/content/Освіта/1-06-2015-programa-z¦-zm¦nami-%28zarub¦zhna%29%281%29.pdf"Фауст" передбачено вивчати в старшій школі."У 10–11 класах уявлення про літературний процес та його складники будуть поглиблені внаслідок спеціального текстуального аналізу доволі непростих для розуміння підлітків окремих шедеврів світової літератури («Одіссея» Гомера, «Божественна комедія» Данте, «Гамлет» В. Шекспіра, «Фауст» Й. В. Гете, соціально-психологічні й філософські романи та п’єси XIX–XX століть тощо)". http://mon.gov.ua/content/Освіта/1-06-2015-programa-z¦-zm¦nami-%28zarub¦zhna%29%281%29.pdfТворчість Коельо ввів у програму Ю.Ковбасенкко, а не О.Ніколенко.Підтвердження: http://elibrary.kubg.edu.ua/7135/1/Y_Kovbasenko_Program_ZL_Profil_Academic_21_GI.pdf Помітні сучасні літературні явища: творчість Ричарда Баха, Патріка Зюскінда, Паоло Коельо, Італо Кальвіно, Мілана Кундери, Харукі Муракамі та ін.Вивчення "Гаррі Поттера" також у програму першим увів КовбасенкоПідтвердження: http://www.ae-lib.org.ua/texts/_school_program_2003__ua.htmРолінг Дж.К. Гаррі Поттер і філософський камінь (якщо не вивчається текстуально). Гаррі Поттер і таємна кімната. Гаррі Поттер і в'язень Азкабана. Гаррі Поттер і келих вогню. Гаррі Поттер і орден феніксаПрограма Ю.Ковбасенка з'явилася у 2005 р, а О.Ніколенко у 2012 р. Отже,, Ніколенко не замінила "Маленького принца" й "Фауста" на *:"Алхіміка" і "Гаррі Поттера". "Маленький принц" вивчаємо у 8 класі, а "Фауст" передбачено вивчати у старшій школі. Коельо та Ролінг до програми включив автор попередньої прогами, а не О.НіколенкоЛюбов Мельниченко (обговорення) 09:48, 30 листопада 2015 (UTC) Alimduyl (обговорення) 19:45, 30 листопада 2015 (UTC)Відповісти

Цитати «У відкритому листі вчителів і науковців Чернігова…» «Я скажу їхньою мовою: блін! Навіщо замість «Маленького принца» та «Фауста» вивчати «Алхіміка» Коельйо…» та ін.. Це все свідчить про своєрідну участь у Громадському обговоренні проекту програми різних людей. Прийняття будь-якої програми передбачає надходження різних пропозицій, обговорення того, що вже зроблено, пошук спільних рішень. Виступи були до того, як прийняли програму, і попри їхній стиль, їх урахували.Тому виступи, дії різних учителів, письменників справді характеризують цих учасників обговорення, а зовсім не характеризують Ніколенко О.М. Вона під час обговорення поводилася толерантно. Ольгу Ніколенко може характеризувати тільки реально зроблена справа – програма, а не поведінка різних людей під час обговорення. А програму можна знайти тут http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html

Цитати « А ці дебіли… Кого вони виховують з дітей?» «чиясь гламурна телиця нічого за Гавальду складнішого «ні асіліла» У Вікіпедії справді не можна створювати оригінальні твори, а цитати мають відповідати певним правилам. «слід поважати людську гідність та особисте життя» Вікіпедія:Біографії живих людей Одним з наріжних каменів Вікіпедії є нейтральна точка зору (НТЗ). За словами засновника Вікіпедії Джимбо Вейлза, політика НТЗ «абсолютна і безкомпромісна»[1].Політика нейтральної точки зору стверджує, що статті повинні писатися неупереджено для того, щоб читач одержував уявлення про реальний стан справ. Вікіпедія:Нейтральна точка зору Зелінська Лєна (обговорення) 08:59, 1 грудня 2015 (UTC)Відповісти

.Щодо Критики

Про цитати укр. письменників Івана Андрусяка, Любко Дереша, Ірени Карпи зі статті «Чи завинив маленький принц перед міністерством освіти?»

http://tyzhden.ua/Society/48371   

Негативно чинну програму із зарубіжної літератури оцінили й відомі сучасні українські письменники:«Я скажу їхньою мовою: блін! Навіщо замість «Маленького принца» та «Фауста» вивчати «Алхіміка» Коельйо?...Людина, яка не читала «Маленького принца», буде ідеальним рабом на заводі Ахметова » — Іван Андрусяк Чим завинив «Маленький принц» перед Міністерством освіти?

« «Заявлені зміни до навчальної програми смішні й абсурдні. Як можна давати двомісячній дитині борщ, якщо вона ще каші не може перетравити? Спочатку слід давати молоко. Тоді – кашу. Відтак – щось важче. Інакше нам загрожує виховати покоління ідіотів, які навчаться добре робити замислений вигляд.  » — Любко Дереш Чим завинив «Маленький принц» перед Міністерством освіти?

« Значно дієвішим буде, якщо батьки солідарно не відпустять дітей до школи. Те, що пропонується, – маячня повна. Яка Гавальда? Який прокурений вагон?.. Те, що в когось воно викликає ностальгійні настрої і шансонну естетику, чи те, що чиясь гламурна телиця нічого за Гавальду складнішого «ні асіліла», не значить, що з українських дітей треба робити розумово відсталих. «Гаррі Поттера» вони й самі прочитають, не дурні. І пересування по класах авторів теж пришелепкувате. Все це робиться лише для того, щоб діти перестали читати взагалі, зненавидівши уроки літератури разом із учителькою. Неписьменними рабами легше правити.  » — Ірена Карпа Чим завинив «Маленький принц» перед Міністерством освіти?

Спростування: емоційні оцінки українських письменників були висловлені ще 24 квітня 2012 р., вони стосуються одного з найперших (неостаточного) проекту Програми, а проектів було декілька, бо до них розробники під час громадського обговорення мусили вносити за побажаннями громадськості різні пропозиції. Пропозиції українських письменників були почуті й враховані О.М. Ніколенко та членами робочої групи, що підтверджує зміст Програми із зарубіжної літератури для 5-9 кл. (2012 р. зі змінами 2015 р.). «Маленький принц» Сент-Екзюпері вивчається у 8 кл., твори А. Ґавальди та Дж. Роулінґ внесено до списку додаткового читання (тобто на вибір учителя). Складні для сприйняття учнів твори («Фауст» Й.В. Гете, «Божественна комедія» Данте, «Гамлет» В. Шекспіра та ін.) заплановано для вивчення в старших класах. Зарубіжна література. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-9 класи (2012 р. зі змінами 2015 р.).

http://search.ukr.net/?go=http%3A%2F%2Fmon.gov.ua%2Fcontent%2F%25D0%259E%25D1%2581%25D0%25B2%25D1%2596%25D1%2582%25D0%25B0%2F1-06-2015-programa-z%25C2%25A6-zm%25C2%25A6nami-(zarub%25C2%25A6zhna)(1).pdf 

Наведені в розділі «Критика» цитати українських письменників потрібно зняти, бо вони не відображають стану Програми О.М.Ніколенко, а лише є частиною обговорення, характеризують не О.М.Ніколенко, а їхніх авторів. Тим більше думка письменників була врахована ще в 2012 р. Alimduyl (обговорення) 09:30, 1 грудня 2015 (UTC)Відповісти

Щодо Маленького принца уточнення - він був навіть у першому варіанті Програми, тільки вчителі ніяк не могли домовитися, куди його винести: у 6 клас чи у 8, на обов"язкове чи на варіативне вивчення. Але Маленький принц був, він нікуди не зникав, але йому шукати достойне місце в проектах Програми під час громадського обговорення. Див. проект Програми станом навіть на 23 квітня 2012 року. Тут видно, що Маленький принц нікуди не зник.  http://osvita.ua/doc/files/news/290/29051/svit-lit2.doc У зв"язку з тим, що вчителі продовжували пошук кращого місця для Маленького принца, цим скористалися деякі "експерти", щоб скасувати Програму, тому і з"явилися критичні матеріали, де постійно фігурував Маленький принц.  Alimduyl (обговорення) 09:47, 1 грудня 2015 (UTC)Відповісти

З огляду на вище викладений аналіз та таблицю (висловлюю надію, що не "забагато букав" для осмислення) - вимагаю розблокувати саму статтю. Тому що нині в розділі "Критика" крива інфа та заморожена Підліснюком. Ціль розблокування - кардинальна переробка "Критики" або навіть видалення розділу.Васильченко2014 (обговорення) 09:33, 2 грудня 2015 (UTC)Відповісти

@Васильченко2014: у розділі критика зараз викладено знайдену інформацію. власне, нема потреби знімати захист зі статті. Ви можете тут, на сторінці обговорення викласти своє бачення розділу критика (до чого й запрошувалося повідомленням зверху). і я Вас вкотре прошу перестати переходити на особистості. це має бути сухий виклад матеріялів, без емоцій і без оціночних суджень --アンタナナ 09:43, 2 грудня 2015 (UTC)Відповісти

Так зніміть блокуваня зі статті і я викладу факти в хронології. Ви ж самі не бажаєте взяти матеріал з правої колонки таблиці і, як адміністратор, викласти в розділ "Критика"? І, наголошую, може Ви не звернули увагу, - розділ "Критика" не "енциклопедичний". Так, посилання там є, але ДЕ дати? Васильченко2014 (обговорення) 10:02, 2 грудня 2015 (UTC)Відповісти

перепрошую, але Ви можете викласти усе те, що Вам здається, має бути у розділі критика тут. окремим розділом на цій сторінці обговорення. для цього не треба правити прямо у статті. а щоб вичитувати це все, потрібен час, якого під час робочого дня не дуже хтось із нас має. а нашвидкоруч це нікому не хочеться робити --アンタナナ 10:57, 2 грудня 2015 (UTC)Відповісти

Дякую за увагу. Можу викласти перероблений "Критика" й тут. Але, з огляду на те, що ніхто з адмінів (так мені здається) не переймається аналітикою, якщо вона навіть викладена в найпростішій для сприйняття формі - таблицею, я цим збільшу об'єм інформації, яку не опрацюють. А зараз маємо - "Критика" у вигідному для опонентів О.Ніколенко трактуванні. Може тоді всю "Критику" перенести в "Обговорення" варто?Васильченко2014 (обговорення) 11:14, 2 грудня 2015 (UTC)Відповісти

Там вище Максим Підліснюк вже попередив, що за найменше порушення ВП:НО і ВП:Е буде блокування. Тож дуже прошу ред. № 17148067. Я наполягаю на паузі в дискусії на час блокування пана Васильченка. Дякую.--Aeou 11:36, 2 грудня 2015 (UTC)Відповісти

Шановний юзер Aeou, запропонуйте щось конструктивне. Наприклад, аналіз таблиці. Ми тут зібралися статтю обговорювати, чи ввічливістю мірятися? Васильченко2014 (обговорення) 12:37, 2 грудня 2015 (UTC)Відповісти

Вам запропонували - створіть тут свій варіант розділу Критики з вказанням критики та спростування. --Максим Підліснюк (обговорення) 12:54, 2 грудня 2015 (UTC)Відповісти

так, має бути павза. заблокувала на добу --アンタナナ 13:29, 2 грудня 2015 (UTC)Відповісти

Стаття присвячена особі, тому дискусії навколо програми у такому об'ємі на мою думку зайві. Достатньо згадати основні питання, які виникали при її впровадженні. Ніколенко виступала як керівник колективу, а не як одноособовий автор програми. Крім того можна говорити можна говорити про деяку зааганжованість деяких джерел, зокрема щодо підручника, та інколи не коректне використання. Тому я взяв на себе сміливість дуже значно скоротити цей розділ статті. Обговорення питань викладання зарубіжної літератури в школі має широкий резонанс у суспільстві, тому варто створити окрему статтю Програма із зарубіжної літератури в Україні, де і детально описати дискусії навколо неї. --Basio (обговорення) 10:11, 3 грудня 2015 (UTC)Відповісти

Заберіть свою сміливість назад й поверніть мої правки у статті! Тут вже не один адмін бував, але ніякої заангажованості не бачили! На статті стояв захист, її обговорення тривало! Скільки дали за це??? Хто? Підтримка із "п"ятої колони"? Бо я напишу ще не одну статтю з тим самим змістом! Так проблеми у статтях не вирішуються! Сміливий, бач, який....--Учитель ^Обг 15:14, 4 грудня 2015 (UTC)Відповісти

Я особисто повертати не буду, але можете звернутися до інших адміністраторів. Вони це можуть зробити, про свої зміни я повідомив. Але я буду відстоювати свою позицію у дискусіях, не діях. Ще раз повторюю, видалений текст не стосується теми статті, він стосується концепції та програми, які є результатом роботи колективу, а не окремої особи. Крім того він порушує багато принципів Вікіпедії, зокрема ВП:АД (зокрема використання первинних джерел), ВП:ЧНВ, ВП:БЖЛ. Обговорення не закінчене, я привів статтю до ВП:НТЗ. Звинувачення у якійсь продажності безпідставні. Якщо переглянете мій внесок, то побачите, що я завжди виступав за дотримання подібних принципів, незалежно від того, про кого йдеться. Тут питання не в особі, а в принципі. --Basio (обговорення) 15:44, 4 грудня 2015 (UTC)Відповісти

Пані Учитель, стримуйте, будь ласка, емоції. Писати статті «з тим самим вмістом» замість того, аби шукати золоту середину — не конструктивно. А особливо прикро те, що Ви дозволяєте собі голослівні звинувачення (хоча це не більш, ніж припущення) на адресу інших користувачів. Маю до Вас прохання не переходити на особистості і спробувати абстрагуватися від теми статті, аби було простіше її вдосконалити. Дякую. --Fessor (обговорення) 15:33, 4 грудня 2015 (UTC)Відповісти

Я також дуже принципова. Якщо ситуація до кінця цього дня не зміниться, то буде окрема нова стаття. А при знятті захисту із обговорюваної статті, все повернеться назад...--Учитель ^Обг 16:59, 4 грудня 2015 (UTC)Відповісти

Ніхто не заважає створити статтю, присвячену цій програмі. Так і зробіть. Але про НТЗ не забудьте. --Fessor (обговорення) 17:49, 4 грудня 2015 (UTC)Відповісти

• @Yakudza:, @Antanana:, @Aced:, @MaryankoD:, @Mr.Rosewater:, @NickK: прохання досвідчених адмінів розібратися і додати конструктивну критику про Ніколенко.--Сергій Липко (обговорення) 19:29, 4 грудня 2015 (UTC)Відповісти

  Це питання більше до пооередників, а не до адміністраторів. Звісно, що посередником може бути також і адміністратор але може й будь-який інший досвідчений користувач. Я не берусь коментувати по суті редагувань, для цього потрібно детально переглянути всі обговорення, але що Basio зробив неправильно, так це те, що вносив суттєві зміни у захищену статтю. Можливо не звернув уваги, що вона захищена або недостатньо знайомий із тонкощами захисту сторінок (див. Вікіпедія:Рівність користувачів)--yakudza 20:49, 4 грудня 2015 (UTC)Відповісти

  Я бачив, що стаття захищена. Так я визнаю, що можливо порушив процедуру роботи з захищеними статтями. Але версія статті, яка була захищена, порушувала деякі важливі принципи Вікіпедії, про які сказав у цьому розділі. І я привів статтю до НТЗ. При цьому одночасно звернувся до інших адміністраторів з проханням розглянути мої редагування. Може я формально порушив процедуру, але вважаю, що дух Вікіпедії дотримав. --Basio (обговорення) 21:15, 4 грудня 2015 (UTC)Відповісти

  Не думаю, був порушений один із основних принципів Вікіпедії - Рівність користувачів. Крім того, ви почали редагувати статтю, не обгрунтувавши свою точку зору на сторінці обговорення, а для таких статей, що мають тривалу історію обговорень, це дуже небажано. Ще один момент, адміністраторові досить небажано змішувати виконання адмінфункцій і редагування в одній статті, бо це прямий шлях до конфлікту інтересів. --yakudza 21:59, 4 грудня 2015 (UTC)Відповісти

  @Yakudza: Ви мене переконали, що зробив по процедурі неправильно. Вважаєте, що я повинен відмінити своє редагування? Але погодьтесь, тоді у цій версії буде порушена НТЗ. І не знаю як буде краще. --Basio (обговорення) 22:12, 4 грудня 2015 (UTC)Відповісти

  Так, я думаю, що варто повернути версію, яка була на момент встановлення захисту. Щодо НТЗ, то так знаскоку важко сказати, побіжно переглянув обидві версії, не переглядаючи джерел і поки що склалось враження, що в кожній із них є певні крайнощі. Якщо предмет статті викликає жваву суспільну дискусію, то вона має бути відображена у статті, звісно, що об'єктивно та з дотриманням НТЗ. --yakudza 22:30, 4 грудня 2015 (UTC)Відповісти

  Зачекаю думок інших користувачів. --Basio (обговорення) 22:46, 4 грудня 2015 (UTC)Відповісти

  Випадково побачив цю дискусію. Подивився статтю до і після редагування Basio. Цілком очевидно, що до редагування Basio це не стаття про науковця, а після його редагування - саме стаття про науковця. Тобто Basio власне працював в дусі Вікіпедії. Від його редагування виграв Проект, читачі Української Вікіпедії. Все те, що було в "Критиці" - це або не стосується теми статті, або чисто особисте. Таке перше враження. Взагалі Вікіпедія - не місце для особистісних розборок, порушення НТЗ та ін. правил. В цьому "дух Вікіпедії". Що - найважливіше. Процедура ж дійсно була порушена Basio, але значно раніше ніхто з адмінів не прибрав НТЗ.--Білецький В.С. (обговорення) 22:25, 4 грудня 2015 (UTC)Відповісти

  Кілька днів тому я теж пропонував варіант із виділенням саме цього розділу в окрему статтю. Розділ непропорційно великий, від біографії, як такої, абстрагований. І у такій формі він має потенціал, щоб вирости ще щонайменше удвоє (є суто критика, а схвальні відгуки ще не подані). Але тоді ніхто не думав реагувати на пропозицію — стаття ще не була захищена і сторони були зайняті суто війною. Тож моє повідомлення одиноко пішло в архів. Валентина справді цілком може створити ще одну статтю і внести туди все видалене (ну але не біографію, це зрозуміло).--Aeou 21:40, 4 грудня 2015 (UTC)Відповісти

• Вище було грубе порушення (звинувачення у підкупі...). Вчора за порушення ВП:НО блокували Васильченко2014. Сьогодні теж прошу блокування. Максим Підліснюк оголосив режим нульової терпимості до цих порушень. Прошу цього дотриматись інакше знову виросте скирта сварок і викинеться в архів.--Aeou 21:27, 4 грудня 2015 (UTC)Відповісти

Я відновив вилучену інформацію до з'ясування усіх питань. Я перечитав значну частину цього обговорення (читав ще до того, як започаткували архів), правда не всю, бо тут трошки забагато копіпастили (хоч-не-хоч, доводилося прокручувати). Але тепер я хочу сказати дві речі. По-перше, було таки забагато образ та неетичних висловлювань на адресу обидвох сторін. І як би там не було, але людину, про яку написана стаття, правило ВП:БЖЛ вимагає поважати та ставитись до неї з терпимістю.

до кожного, хто має скарги на те, як його описано на сайтах проекту, слід ставитися з терпінням, добротою та повагою.

Очевидно, що так чи інакше це правило було порушене з боку користувача Учитель. І взагалі, Вікіпедія - не місце для таких суперечок ред. № 17000037. Сподіваюся, це більше не повториться, і надалі дискусія перейде в спокійніше, стриманіше русло. По-друге, якщо перечитати тези та антитези з посиланнями - то хай це все і не так однозначно, і я особисто досі не бачу, на чиєму боці правда, то, знову ж таки, за правилом ВП:БЖЛ,

Стаття має бути точною. (...) Будь-яка дискусійна інформація про живих осіб, для якої не вказано джерел або ці джерела не викликають довіри, має бути негайно вилучена без попереднього обговорення.

Зважаючи на наведені Вище спростування, ця інформація: а) дискусійна; б) джерела не викликають довіри (цитати, що викликали конфлікт, стосуються початкової версії програми). Крім того, в цитатах прямо не згадується особа, про яку написана стаття. Іншими словами, інформація має бути вилучена зі статті, і, якщо хтось бажає за це взятися, — додана до іншої статті, скажімо, про саму програму. Тим більше, що ця інформація - про програму а не про особу, тобто стосується біографії радше опосередковано, ніж безпосередньо. Як альтернатива - можна було б викласти цю інформацію в скороченій формі у форматі теза-антитеза, але навряд чи хтось за це захоче взятися (чи є охочі?). Тому станом на зараз, на мою думку, все зводиться до одного питання: підтримати чи не підтримати варіант Basio?--Piramidion 01:01, 5 грудня 2015 (UTC)Відповісти

• Докладно показано (#Щодо розділу Критика), що Концепція, прийнята 26.I.2011 МОНМС Табачника, суттєво відрізняється від варіанту, який створила проф. Ніколенко. Більша частина критики взагалі її не стосується. Тому Концепцію і жорстку конкурентну боротьбу навколо неї слід виділити в окрему статтю. Можливо, вивчення у школі творів Алхімік (Коельйо), Маленький принц, Нічна пісня мандрівника тощо теж варті окремих розділів у відповідних статтях. У цій же статті у розділах "Участь у створенні державних освітніх стандартів і програм" та "Критика" залишити лише енциклопедичну інформацію, яка безпосередньо стосується теми (сабжа ) статті.  За пропозицію Basio. З критики слід залишити зауваження Андрія Содомори про «зелені крони» вночі !!! (при тому, що є 17 українських перекладів, серед них Миколи Бажана на стор. 103, Григорія Кочура). Додати весь переклад, «На всіх гірських вершинах ти бачиш тінь нічну» — це такі меми !!! запам'ятовуються назавжди, IMHO, більш нічого й не треба. Це безсмертно, майже як «стремительно падающий домкрат» Никифора Ляпіса-Трубецького^[ru]. — Юрій Дзядик (о•в) 06:35, 08:05, 5 грудня 2015 (UTC).Відповісти

•  Проти пропозиції Basio. --Учитель ^Обг 09:10, 6 грудня 2015 (UTC) Коментар додаю, бо тут голосують особи далекі від освіти, освітніх програм та школи:Відповісти

Влітку мені під руки потрапила стаття про Ольгу Ніколенко. Як вчитель, знала, що це укладачка чинної Програми із зарубіжної літератури та нових підручників. Мене вразила заангажованість статті, де все причесано й гладко, бо, як фахівцю зарубіжної літератури, мені було відомо, що освітня діяльність професорки піддавалась критиці не тільки серед вчителів, а й серед відомих перекладачів, сучасних українських письменників, науковців. Деякі критичні матеріали були мною до статті додані. Здається, в жовтні, професорка віднайшла цю інформацію у Вікіпедії й почалась травля мене, як автора цих доповнень. У статтю опоненти почали знову доливати «меду», а я в свою чергу, розширювала критичні матеріали, щоб вирівняти НТЗ.(Із правила: Іноді це вимагає представлення кількох точок зору, що слід робити якомога точніше, супроводжуючи кожну необхідним контекстом, щоб можна було чітко розуміти, чиї точки зору представлені). В результаті, Максим Підліснюк виніс матеріал в окремий розділ «Критика». Опоненти мене звинувачують в якихось особистих рахунках. Це неправда, цю особу я ніколи не бачила й особистих проблем не виникало. Це були мої професійні знання й критика з вуст авторитетних осіб. Basio мені зробив закид, що інформація не з первинних джерел. На жаль, у «Повісті временних літ» про професорку нічого не написано, тому брала до уваги матеріали із авторитетних освітніх сайтів, що й було підтверджено адміністратором Якудзою, який дещо був в темі. Конфлікт навколо статті роздмухувався. Ніколенко захищали ряд новозареєстрованих користувачів, які, я більш ніж певна, ніколи до Вікіпедії не повернуться в якості редакторів, тим більше активних. На статтю було накладено захист. 3 грудня Basio, порушивши принцип рівності користувачів та інші правила адміністрування, про що його повідомив досвідчений адміністратор Якудза, видалив із статті критичний матеріал. 4 грудня я це побачила і зробила зауваження. Знову почалось жваве обговорення, яке закінчилось тим, що Basio визнав, що його дії неправомірні, а мене Piramidion заблокував, при цьому показавши те, що він навіть це не вміє робити правильно. Бо повідомлення про блокування на моїй СО редагувалось 3 рази . Piramidion цитує вище одне із првил: "до кожного, хто має скарги на те, як його описано на сайтах проекту, слід ставитися з терпінням, добротою та повагою." й далі дає коментар: Очевидно, що так чи інакше це правило було порушене з боку користувача Учитель. Це не правильно, бо не акумулювала в собі ні зла, ні добра, просто написала те, що знала! Це такі у нас адміни! Хто за них тільки голосував? Тим більше, що останнім часом існує багато невдоволення серед досвідчених користувачів саме адміндіями нових адміністраторів. Нікого не хвилює, що багато досвідчених користувачів, які зробили немалі внески у Вікіпедію, в ній просто розчаровані й відійшли від активного редагування??? А мене, як члена «Вікімедіа Україна», що бере участь саме в тих проектах, що сприяють розширенню спільноти редакторів та наповненості проекта (конкурси, «Освітня програма»), дуже хвилює. Отже, таким чином конфлікт навколо статті був роздмуханий ще більше. Користувач Білецький, який відомий своїм упередженим ставленням до мене, пише, що стаття про науковця й не стосується програми й підручників. Чого ж тоді інформація у статті, що підручники були схвалені МОНУ має право на існування, а у розділі Критика уже не по темі? Чого в статті є згадка, що Ніколенко стала керівником авторського колективу навчальної Програми із зарубіжної літератури для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів України, а в розділі Критика інформація, що стосується авторської програми недоцільна???? Далі, всі за вагомий аргумент беруть Концепцію, яку так у таблиці розписали опоненти. Так, авторський варіант «Концепції літературної освіти» за підписами всіх учасників (Ніколенко О. М., Сулима М. М., Мірошниченко Л. Ф., Кавун Л. І., Таранік-Ткачук К. В. та ін.) був змінений чиновниками МОНУ, але ж поти цього виступила не Ніколенко, а Сулима (до речі, чого у статті про науковця наявна інформація не про цього науковця, а цитується Сулима? Виходить, що в плані «пухнастості» це можна додавати, а в плані критики – ні?). Й потім, чого ж авторка не відмовилась від подальшої роботи над Програмою, яка тепер уже спиралась на Концепцію літературної освіти, затверджену МОНУ як Стандарт і яка, згідно таблиці, мала неприємливий Ніколенко зміст? Ще скажу більше: в своїй статті СУЧАСНИЙ СВІТ І РЕФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ Ніколенко характеризує уже міністерську Концепцію так: Необхідність підготовки нинішнього покоління українських учнів до входження в сучасний світ, який сьогодні має специфічні ознаки, спричинила розроблення Міністерством освіти і науки низки важливих документів, що засвідчують значний поступ у реформуванні літературної освіти: Концепція літературної освіти (наказ No 58 від 26.01.2011)!!!! Де ж критика від професорки? Тобто, коли Табачник був міністром, то Концепція в такому вигляді була прийнятою професоркою й патріотизмом і не пахло, а коли «влада» змінилась, то тепер і критика появилась, (тільки, до речі, тут, у статті) і патріотизм? Й звідси: професорка піддає тепер критиці Концепцію за якою укладалась чинна програма із зарубіжної. Виходить, що Ніколенко сама стрерджує: Погана Концепція - погана Програма! Де ж логіка? Ось ще деяка інформація для розуміння даної проблеми:ЧОЛОВІК АВТОРКИ ТАБАЧНИКІВСЬКОЇ ПРОГРАМИ ПРОТИ ЯКІСНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНЦІВ Матеріал первинно був надрукований у газеті "Літературна Україна", сподіваюсь? для Басіо це АД. Також у статті йде мова про те, що підручники Ніколенко обрали більшість вчителів України, але не важко знайти інформацію, що громадський вибір був спотворений чиновниками й до друку віддали не ті підручники, що обрали вчителі, а ті, які визначило саме міністерство! Чого ж до цього часу учні 7 класу без підручників, вже пройшла половина навчального року? Відповідь можна знайти у нових корупційних схемах! Стосовно інформації, що працювала робоча група й програма видозмінена у 2015 році, скажу те, що фактично якісних змін не відбулось. Це також мало резонанс серед освітянських кіл. Ось одне із обговорень у ФБ . Тому дійсні факти й обурили професорку, яка так розпинається, що вона чесна й руки у неї чисті. Чесним людям не треба доказувати, що вони чесні, це й так всі знають! А коли «рильце» в пушку, то хочеться той «пушок» прикрити… Так, у нас існує купа правил. Але, по-перше, чи варті провокатори, які реєструвались, щоб тільки захистити професорку, користувача, який 4 роки є активних редактором? По-друге, недосвідчені адміни, яких я згадувала вище, не врахували того, що конфлікт перенесеться у більш критичну площину, бо це вже стане дійсно для мене особистим: я натерпілась досить образ від опонентів, яких, до речі, ніхто не карав за перехід на особистості, щоб так все покинути. Тому, як тільки зі статті зніметься захист, я розпочну «війну редагувань». За цим, можливо, послідує моє блокування, але, як тільки блокування буде закінчуватись, то я буду продовжувати своє. Терпіння та наснаги у мене для цього вистачить! (Хоча вже й отримувала попередження від Максимка Підліснюка наперед . Й це будуть єдині мої справи в проекті. Якщо це потрібно досвідченій частині адміністраторів, то будь ласка, це буде! Чим це закінчиться? За енну кількість блокувань постане питання про глобальне блокування, фактично, вигнання мене з рядів активних редакторів Вікіпедії та членів «Вікімедіа Україна». Ну що ж, якщо я цього за 4 роки заслужила, то так мені й треба…. Ставити запити стосовно некомпетентних адміністраторів я не буду, тепер мене доля такої Вікіпедії не цікавить. Якщо внесок амінів, в основному, складається з таких редагувань, то проект «далеко-далеко» піде…..Якщо у Вікіпедії потурають брехливим заявам зальотних користувачів, то така Вікіпедія не для людей, які вболівають суспільними проблемами…. --Учитель ^Обг 09:10, 6 грудня 2015 (UTC)Відповісти

•  За пропозицію Basio. Так буде краще (і більш чесно). --Fessor (обговорення) 08:25, 5 грудня 2015 (UTC)Відповісти
•  За пропозицію Basio. --Білецький В.С. (обговорення) 08:35, 5 грудня 2015 (UTC)Відповісти
•  За пропозицію Basio. --Geohem 09:56, 5 грудня 2015 (UTC)Відповісти
•  Проти пропозиції Basio, оскільки стаття про теоретика, яка вибрала своїм ХЛІБОМ, себто заробляє саме на складанні ружних програм-концепцій)))проджектів .... тож розділ щодо тих проектів, а відтак і критика має бути визначальними і суттєвими.... це елементарна людська логіка!!!!!--Когутяк Зенко (обговорення) 09:37, 6 грудня 2015 (UTC) аргументи - розділом нижчеВідповісти
• Як батько дочки-школярки, якій вчитися по цій програмі, категорично  Проти. Необхідно більше критики в статті. --Yukh68 (обговорення) 09:43, 6 грудня 2015 (UTC)Відповісти
•  За пропозицію Basio. --Dimant 14:50, 6 грудня 2015 (UTC)Відповісти
•  Проти версії Basio і  Проти версії, яка була до того [1]. Ці розділи статті потрібно повністю переписувати, не можна вилучати критику, якщо вона опублікована в АД і виходить від авторитетних в певній галузі людей, наприклад з вуст нинішнього Заступника Міністра освіти і науки України або критика підручника від одного із провідних українських перекладачів. Але, як на мене, цей розділ містить надмірну кількість цитат і не достатньо показано, що критика має стосунок до предмету статті. Розділ "Участь у створенні державних освітніх стандартів і програм" - містить ОД. --yakudza 17:14, 6 грудня 2015 (UTC)Відповісти

  @Yakudza: Невелике уточнення, Ви дали посилання на стабілізовану версію, яка вже є поточною. Може скластися враження, що саме моя версія є поточною. --Basio (обговорення) 17:46, 6 грудня 2015 (UTC)Відповісти

1.  Проти, згоден з пропозицією Yakudz'и. У статті має бути чітка, зрозуміла та доречна критика щодо пані Ніколенко, але статтю потрібно переписати, щоб вона нормально читалася — NickK (обг.) 23:36, 6 грудня 2015 (UTC)Відповісти
2.  Проти одна дитина вже вчиться, інша з наступного року. --Jphwra (обговорення) 05:30, 7 грудня 2015 (UTC)Відповісти

•  Проти, per Yakudza.--Jbuket (обговорення) 08:47, 7 грудня 2015 (UTC)Відповісти
•  За пропозицію Basio. Стаття про науковця, не фейкового, а не про програму. На персональній сторінці користувача зазначено, ким вона є для науки України. Васильченко2014 (обговорення) 09:29, 7 грудня 2015 (UTC)Відповісти
•  Проти per Yakudza, ця програма й Концепція повинні бути згадані у статті, оскільки вони є основними плодами роботи науковця. як і критика, але, звісно, треба переписати --アンタナナ 21:15, 7 грудня 2015 (UTC)Відповісти
• Проходив повз, побачив це галасування… А можна озвучити саму пропозицію Базіо? А то серед купи тексту вона, схоже, загубилася.--Анатолій (обг.) 21:53, 8 грудня 2015 (UTC)Відповісти

  @Ahonc: це можна глянути в історії ред. № 17152850 --アンタナナ 21:59, 8 грудня 2015 (UTC)Відповісти

--Освітянин (обговорення) 16:59, 6 грудня 2015 (UTC)Відповісти

Alimduyl (обговорення) 18:41, 8 грудня 2015 (UTC)Відповісти

Вважаю необхідним розбити цей пункт на кілька, оскільки є суттєвим як наукові розвідки так саме педагогіка.

Для прикладу, в статті вказується що з 1987 року викладає у школі... а кілккома абзацами нижче уже подано про роботу на телебаченні Ут-1 з 1988 року... а вже з 1990 в інституті (дохторські, дисертації)....

Тому питання педагогічної діяльності, принаймні його шкільної складової... як і початків вищої школи - досить туманний, і навіть суперечливий!!!!

Акщо автори копіпасту (перестаралися) не додадуть фактажу, то його слід коректніше й точніше описати --Когутяк Зенко (обговорення) 11:26, 6 грудня 2015 (UTC)Відповісти

На пропозицію адміністраторів (Користувачі Antanana, Максим Підліснюк та ін.) викласти матеріал. Викладую (посилання будуть прямими (поки що) для розуміння):

Ольга Ніколенко є організатором наукових форумів всеукраїнського та міжнародного рівня: • міжнародної науково-практичної конференції «Гоголівські читання» (з 1990 р.) http://pnpu.edu.ua/ua/arhivnovun.php?news=293 http://pnpu.edu.ua/ua/arhivnovun.php?news=928

• всеукраїнської науково-практичної конференції у ПНПУ імені В.Г. Короленка «Короленківські читання» (з 1990 р.) http://pnpu.edu.ua/ua/arhivnovun.php?news=1250

• міжнародної науково-практичної конференції «Зарубіжні письменники і Україна» (з 2011 р.) http://pnpu.edu.ua/ua/arhivnovun.php?news=574 http://www.science-community.org/ru/node/161253),

• міжнародної науково-практичної конференції «Північний вітер: скандинавський світ в освіті і культурі України ( з 2015 р.) http://pnpu.edu.ua/ua/arhivnovun.php?news=990).

У 2015 р. Ольга Ніколенко (автор і ведуча) разом із творчою групою Полтавської ОДТРК «Лтава» створила документальний фільм «Батько Гоголя», де висвітлено українське коріння М. Гоголя (режисер Оксана Гордійко, автор проекту Анатолій Мішин). http://pnpu.edu.ua/ua/arhivnovun.php?news=911

За твердженням деяких експертів, Концепція літературної освіти орієнтувала загальноосвітню школу на «збереження … духовних ідеалів слов'янства», що було ідеалом «православно-славянской цивилизации» (Д.Табачник)[18]. Ця теза є гаслом, що відбиває реакційну ідеологію «русского мира». Також експерти заявляють, що у Концепції постійно йдеться про «тріаду»: українська, російська та світова літератури. Згодом курс «Зарубіжна література» було перейменовано на «Cвітова література»[18]. Та не зважаючи на таке бачення науковцями «Концепції літературної освіти», Програма, яка взяла за основу саме цю Концепцію, отримала право на існування.

Хоча деякі експерти так вважають, проте чинна Програма із зарубіжної літератури для 5-9 класів (2012 р. зі змінами 2015 р.) не брала за основу ідеологію «русского мира». Оскільки всі навчальні програми створюються на підставі державних стандартів, то й Програма із зарубіжної літератури для 5-9 кл. (2012 р. зі змінами 2015 р.) була створена на основі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (2011), що підтверджує Пояснювальна записка до Програми і зміст Програми. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою: Світова література. 5-9 класи. – К.: ВД «Освіта», 2013. – С. 3. Зарубіжна література. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-9 класи (2012 р. зі змінами 2015 р.). http://search.ukr.net/?go=http%3A%2F%2Fmon.gov.ua%2Fcontent%2F%25D0%259E%25D1%2581%25D0%25B2%25D1%2596%25D1%2582%25D0%25B0%2F1-06-2015-programa-z%25C2%25A6-zm%25C2%25A6nami-(zarub%25C2%25A6zhna)(1).pdf

На закиди деяких експертів, що в Програмі із зарубіжної літератури переважає російська література, Департамент загальної середньої і дошкільної освіти та О.М. Ніколенко неодноразово заявляли (у 2012 – 2015 рр.), що в Програмі із зарубіжної літератури лише 10-12 % творів російської літератури: у 5 кл. – О. Пушкін і М. Цвєтаєва, у 6 кл. – М. Гоголь і В. Короленко, у 7 класі – О. Пушкін, А. Чехов, О. Грін, у 8 кл. – 1 твір за вибором, у 9 кл. – О. Пушкін, М. Лермонтов, М. Гоголь, М. Булгаков (за вибором). Зарубіжна література. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-9 класи (2012 р. зі змінами 2015 р.). http://old.mon.gov.ua/ua/comments/17547-davayte-zalishimo-dityam-naykrasche-v-svitoviy-literaturi http://vesti-ukr.com/strana/94453-v-shkolah-reshili-sokratit-russkuju-literaturu http://rian.com.ua/society/20150331/365586133.html

Закиди на адресу О.М. Ніколенко щодо «реакційної ідеології» в Концепції літературної освіти є необґрунтованими. Адже 2010-2011 р. освітянська громадськість дізналася про два варіанти «Концепції літературної освіти» - авторський і чиновницький.

У липні-серпні 2010 р. авторський варіант «Концепції літературної освіти» за підписами всіх розробників (Ніколенко О.М., Сулима М.М., Мірошниченко Л.Ф., Кавун Л.І., Таранік-Ткачук К.В. та ін.) та із обговоренням широкої громадськості був опублікований у фаховому журналі «Всесвітня література в середніх навчальних закладах України» (2010. – № 7-8 (липень-серпень). - С. 2-11). У ньому не було ніякої реакційної ідеології «русского мира», що підтверджують публікація та публічні обговорення Концепції у різних містах України.

26 січня 2011 р. наказом МОНМС № 58 було підмінено авторський варіант «Концепції» (без відома громадськості й розробників), про що багато писала преса. Сулима М.М. Особлива роль російської літератури потрапила до Концепції нишком // УНІАН. Останні новини. – 2011. – 3 лютого. http://www.unian.ua/society/455924-osobliva-rol-rosiyskoji-literaturi-potrapila-do-kontseptsiji-nishkom.html

9 і 14 лютого 2011 р. про підміну справжнього тексту «Концепції літературної освіти» в міністерських кабінетах заявив Український Центр Дослідження Літератури для Дітей та Юнацтва (Львів), який зробив таблицю принципових відмінностей між авторським і чиновницьким текстами «Концепції літературної освіти». Відкритий лист Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва Міністру освіти і науки, молоді та спорту України від 9.02. 2011 р. http://www.osvita.org.ua/articles/620.html

10 лютого 2011 р., через півроку після публікації авторського тексту Концепції (серпень 2010 р.) та одразу після його підміни, відбувся Круглий стіл «Небезпеки нової Концепції літературної освіти». Критика, що прозвучала на Круглому столі, була спрямована проти ідеологічних поправок тодішніх чиновників та наказу МОНМС № 58 від 26 січня 2011 р. «Попри те, що методичні аспекти Концепції літературної освіти заслуговують на увагу, вимагаємо – у зв’язку з викладеними вище аргументами – відмінити наказ від 26 січня 2011 р., яким затверджено Концепцію, а також переглянути її змістову суть, звільнити літературну освіту від нав’язуваної їй ідеології "русского мира"» http://slovo-divo.ucoz.ua/blog/nebezpeki_novoji_koncepciji_literaturnoji_osviti/2011-05-14-4

16 квітня 2014 р. Концепція літературної освіти в чиновницькому варіанті БУЛА скасована наказом Міністерства освіти і науки України № 458. «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства освіти і науки України від 26.01.2011 N 58». http://education-ua.org/ua/articles/269-yakoyu-mae-buti-kontseptsiya-literaturnoji-osviti-v-ukrajini

Отже, Програма із зарубіжної літератури (2012 р. зі змінами 2015 р.), керівником авторського колективу якої була Ольга Ніколенко, була створена не на основі чиновницького варіанту Концепції, а на підставі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (2011).

Буду лаконічною: О. Ніколенко не відмовилась від подальшої роботи над Програмою, яка тепер уже спиралась на Концепцію літературної освіти, затверджену МОНУ як Стандарт і яка, згідно таблиці, мала неприємливий Ніколенко зміст.Про це свідчить те, що у своїй статті СУЧАСНИЙ СВІТ І РЕФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ, яка, судячи з анотації була написана в 2013 році, Ніколенко характеризує уже міністерську Концепцію так: Необхідність підготовки нинішнього покоління українських учнів до входження в сучасний світ, який сьогодні має специфічні ознаки, спричинила розроблення Міністерством освіти і науки низки важливих документів, що засвідчують значний поступ у реформуванні літературної освіти: Концепція літературної освіти (наказ No 58 від 26.01.2011)!!!! Де ж критика від професорки? Це "зізнання" перекреслює все вище написане!--Учитель ^Обг 15:18, 14 грудня 2015 (UTC)Відповісти

У квітні-червні 2012 р. та січні-травні 2015 р. Програма із зарубіжної літератури для 5-9 класів (керівник авторського колективу О.М. Ніколенко) пройшла два широких громадських обговорення, в результаті яких було висловлено тисячі (понад 3000) пропозицій, які мали обробити, узгодити й врахувати розробники. У цьому полягала специфіка громадського обговорення.

5 квітня 2012 року в Київському будинку вчителя відбулася презентація нового проекту програми зі світової літератури авторства Ніколенко. Після його обговорення вчителі звернулися в газету «День» для того, щоб захистити предмет, який може взагалі зникнути зі старшої школи. За словами освітян:« ... у новому проекті вивчення курсу світової літератури за 10 — 11 класи пропонується «втиснути» в 5 — 9 класи. Вчителі стурбовані тим, що, з одного боку, відбудеться перевантаження програми, з іншого — програма старшої школи не відповідає рівню розвитку дітей 5 — 9 класів[19].  »

Однак у Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету міністрів від 23 листопада 2011 р. № 1392) чітко зазначено, що вивчення літератури має тривати в основній (5-9 класи) і старшій школі (10-11 класи) (керівником робочої групи Державного стандарту була О.М. Ніколенко, галузь «Мови і літератури»). Отже, в Державному стандарті 2011 р. предмет «зарубіжна література» захищений в основній і старшій школі. «Навчання мови і літератури у старшій школі полягає у розвитку здобутих в основній школі вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої та читацької діяльності, розвитку комунікативної компетентності з іноземних мов, заохоченні учнів до розширення кола читання, осмислення духовної цінності та поетики художніх творів, поглибленні культурно-пізнавальних інтересів учнів, усвідомленні ними ролі мови і літератури в сучасному світі, формуванні рис успішного мовця і творчого читача з високим рівнем загальної культури, активною громадянською позицією, національною свідомістю, вихованні в учнів поваги до культурних традицій різних народів.» Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти 2011 р. http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-п

Оскільки Програма із зарубіжної літератури для 5-9 класів створена на підставі Державного стандарту, то вона обов’язково передбачає продовження курсу в старшій школі. Про це свідчать роз’яснення, зроблені в публікаціях ще 2012 р. Такий страшний Гаррі Поттер, або чи потрібні учневі сучасні підліткові романи в шкільній програмі? http://old.mon.gov.ua/ua/news/archive-news/89/taki-strashni-garri-potter-abo-chi-potribni-shkolyarevi-suchasni-pidlitkovi-romani-v-shkilni-programi-stattya-v-gazeti-osvita-ukrajini-19-20-vid-140512/

5 квітня 2012 р. і 20 квітня 2012 р. учителі світової літератури, схвильовані відходом від літературних канонів, звернулись із відкритим листом до міністра освіти, де було проаналізовано читацькі інтереси учнів та шкідливість деяких нововведених творів[20][21].

23 квітня 2012 р. розробники Програми конструктивно відреагували на пропозиції громадськості й оприлюднили доопрацьований варіант Програми із зарубіжної літератури. Потім оприлюднювалися й інші проекти по мірі надходження пропозицій та доопрацювання Програми. http://osvita.ua/school/news/29051/

4 квітня 2012 р. було висловлено серйозні зауваження у фаховому експертному висновку кафедри методики викладання російської мови та світової літератури Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова на найперший проект Програми. 11 квітня 2012 р. після врахування висловлених пропозицій кафедра методики викладання російської мови та світової літератури НПУ імені М.Драгоманова дала позитивний відгук на доопрацьований проект Програми. Оскільки робоча група реагувала на конструктивну критику й вносила відповідні зміни в Програму, то й висновків було два. http://www.metod.iif.npu.edu.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=51&Itemid=48

Під час громадського обговорення 2012 р. були висловлені зауваження та пропозиції учителів з різних регіонів України. 18 квітня 2012 р. у відкритому листі вчителів і науковців Чернігова до тодішнього міністра освіти Д. Табачника звучить переконання, що в майбутньому, із введенням нової програми, виникнуть штучні проблеми, розв'язання яких затягнеться на роки, спровокуються нові дискусії, які не приведуть до створення якісного продукту й це може знищити сам предмет:« І це не сумні прогнози консервативно налаштованих учителів, а реальність, пов’язана з якістю пропонованого проекту навчальних програм із світової літератури, які категорично не задовольняють учителів-словесників прямим ігноруванням принципів науковості, доступності, відповідності віковим особливостям, змістовим наповненням, яке не сприятиме духовному зростанню учнівської молоді (адже створені нашвидкоруч) [22].  »

Освітяни Чернігова також не погоджуються з вивченням історії світового літературного процесу від доби Античності до ХХІ ст. протягом двох років (8—9-і класи), модерністських і постмодерністських (апокаліптичних) творів у 9-му класі, «бо тут наявне серйозне порушення природовідповідності навчального матеріалу»[22], піддають сумнівам включення більшості нових творів у загальноосвітню програму з багатьох причин, в тому числі й через те, що більшість нововведених творів, якщо й перекладалась українською мовою, то має дуже малий наклад, а підручники авторки містять дуже мало самих текстів[22].

У листі також зазначається наступне: «Виклад сутнісної концепції творів у програмі не завжди відповідає їх змісту. Наведемо приклад: твір Роальда Дала «Чарлі і шоколадна фабрика», поданий у блоці «Сучасна література» для 5-го класу, тематично означений, як «Сила доброти і творчої уяви», супроводжується таким коментарем: «Цікаві пригоди хлопчика Чарлі та його друзів на казковій шоколадній фабриці містера Вонкі. Доброта і щирість головного героя». На сторінках видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» оприлюднені матеріали емоційної дискусії, яка розгорнулась у січні 2010 року між батьками дітей, котрі прочитали цей твір. Це є цілком природнім, коли обговорюються морально-етичні проблеми будь-якого постмодерністського твору з його децентрованою та ігровою природою[22].  »

Робоча група, яка займалася створенням Програми й узгодженням пропозицій у 2012 р. (під керівництвом О.М. Ніколенко), була відкритою до критики й постійно вносила зміни до проекту Програми по мірі їх надходження. Тому побажання чернігівських учителів ще в 2012 р. були почуті й враховані. Дискусійні моменти винесено на варіативне вивчення (на вибір учителя). А в 2015 р., після другого громадського обговорення, Програма була розвантажена й ще раз уточнена відповідно до побажань освітян, які мали можливість відкрито висловлювати свої пропозиції.

25 липня 2012 р. критичне ставлення до чинної Програми прозвучало в інтерв'ю Максима Стріхи:«На жаль, нову програму виліпили фатально поганою. Напевно, навіть не з ідеологічних причин – там просто працювали не найкращі фахівці. Люди фахові зараз якось не дуже хочуть бути колаборантами. Наприклад, все більше моїх друзів усуваються від усіх можливих форм колаборації з владою. За такі завдання беруться тепер переважно люди третього ряду, котрі не можуть зробити добре, навіть якби й хотіли. Історія з програмою зарубіжної літератури – це один з прикладів, який став надбанням ЗМІ. Бо тут вчителі самі вже не витримали та збунтували проти абсурдів, які їм пропонує міністерство  » — Максим Стріха, Ця влада потребує людей, які її обслуговують, а не вчених.

Процес створення Програми із зарубіжної літератури для 5-9 кл. був відкритим, робоча група максимально взаємодіяла із громадськістю, а всі колізії Програми регулярно висвітлювали ЗМІ. Усі зацікавлені в покращанні літературної освіти фахівці ще в 2012 р. мали можливість надіслати відгуки та пропозиції, співпрацювати з робочою групою. Щодо проекту Програми у 2012 р. дали свої зауваження та пропозиції автори попередніх програм (О.О. Ісаєва, Є.В. Волощук, Б.Б. Шалагінов). Загалом протягом квітня-червня 2012 р. експертних висновків і рецензій на Програму надійшло понад 30 від різних університетів України, Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН, АПН та ін. Усі висновки, рецензії відкрито публікувалися на сайті МОН та у фаховій пресі. Про хід громадського обговорення свідчать публікації та старий сайт МОН. http://old.mon.gov.ua/ua/news/archive-news/89/komentar-kerivnika-robochoji-grupi-z-rozrobki-novoji-programi-zi-svitovoji-literaturi-dlya-5-9-klasiv-zagalnoosvitnikh-navchalnikh-zakladiv-olgi-nikolenko/ Яворська Л. Курс — на осучаснення програм. Ще раз про «шекспірівські пристрасті» щодо світової літератури / Леся Яворська // Всесвітня література в сучасній школі. — 2012. — № 5. — С. 2-6.

Серед позитивних відгуків та висновків були й доволі критичні.

Неодноразово мова йшла про перевантаженість Програми та неузгодженість з іншими шкільними предметами — історією та українською літературою. 1 червня 2012 р. про це говорив Заслужений учитель України Олександр Каєнко:« ....сучасні підручники, наприклад для п’ятого класу, обсягом не перевищують 250 сторінок. Тож знову за калькулятор! П’ятий клас: «Пригоди Тома Сойєра» — 296 сторінок, «Поліанна» — 224, «Чарлі і шоколадна фабрика» — 240, «Людвігові Хитрому — ура, ура, ура» — 96, «Машина для здійснення бажань» — 190, «Комета прилітає» — 216, «Капелюх Чарівника» — 224, «Зима чарівниця» — окремим виданням не знайшов. Додамо «дріб’язок» (фольклор, казки, лірику, Сетона-Томпсона, фантастику, статті та запитання), віднімемо зайві ілюстрації, зробимо скидку на шрифти. Як не крути, а за 1500 сторінок... [23]  »

Твори, які називав О. Каєнко 1 червня 2012 р. («Чарлі і шоколадна фабрика», «Людвигові хитрому…», «Машина для здійснення бажань», «Комета прилітає», «Капелюх Чарівника», «Зима-чарівниця», твори Сетона-Томпсона), було винесено на вибір учителів, тому перевантаження не відбулося. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою: Світова література. 5-9 класи. – К.: ВД «Освіта», 2013. – С. 3. Зарубіжна література. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-9 класи (2012 р. зі змінами 2015 р.). http://search.ukr.net/?go=http%3A%2F%2Fmon.gov.ua%2Fcontent%2F%25D0%259E%25D1%2581%25D0%25B2%25D1%2596%25D1%2582%25D0%25B0%2F1-06-2015-programa-z%25C2%25A6-zm%25C2%25A6nami-(zarub%25C2%25A6zhna)(1).pdf

Програма із зарубіжної літератури для 5-9 кл. за результатами громадського обговорення (після врахування пропозицій) була затверджена наказом МОНМС № 664 від 6 червня 2012 р.

У серпні 2012 року, після завершення першого громадського обговорення Програми, учителі у своїх інтерв’ю (І.В. Мегедь та ін.) визнали врахування побажань громадськості. Програму із зарубіжної літератури для школярів удосконалили // Львів 24. Новини. 17.08.2012 р. http://zaxid.net/news/showNews.do?programu_iz_zarubizhnoyi_literaturi_dlya_shkolyariv_udoskonalili&objectId=76608 Вчителька перемогла Табачника // Буквоїд. — 2012. — 14 серпня. http://life.pravda.com.ua/society/2012/08/13/109963/

З 1 вересня 2013 р. нова Програма із зарубіжної літератури для 5-9 класів упроваджена в загальноосвітніх закладах з українською мовою навчання.

У січні-травні 2015 р. на виконання наказу № 100 Міністерства освіти і науки України від 6 грудня 2014 р. (про розвантаження всіх навчальних програм для основної школи) Програма із зарубіжної літератури для 5-9 класів пройшла повторне громадське обговорення.

У січні-травні 2015 р. керівником робочої групи із розвантаження Програми стала вчителька І.В. Мегедь, яка в 2012 р. очолила критику Програми. До складу робочої групи увійшли близько 20 вчителів із різних регіонів України, методисти, психологи, голова творчого об’єднання перекладачів КО НСПУ Вс. Ткаченко та ін. У процесі громадського обговорення й розвантаження Програми в 2015 р. всі зацікавлені особи відкрито направляли свої зауваження і побажання на електронну адресу МОН протягом січня-травня 2015 р. Їх було понад 500.

29 травня 2015 р. наказом № 585 Міністерства освіти і науки України у навчальну програму із зарубіжної літератури для 5 – 9 класів внесено зміни. Програму розвантажено й удосконалено відповідно до побажань учителів. Зарубіжна література. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-9 класи (2012 р. зі змінами 2015 р.). http://search.ukr.net/?go=http%3A%2F%2Fmon.gov.ua%2Fcontent%2F%25D0%259E%25D1%2581%25D0%25B2%25D1%2596%25D1%2582%25D0%25B0%2F1-06-2015-programa-z%25C2%25A6-zm%25C2%25A6nami-(zarub%25C2%25A6zhna)(1).pdf

У 2012-2015 рр. авторський колектив під керівництвом О.М. Ніколенко брав участь у всеукраїнських конкурсах підручників із зарубіжної літератури за новою програмою.

У жовтні-листопаді 2012 р. авторський колектив під керівництвом О.М. Ніколенко здобув перемогу на Всеукраїнському конкурсі підручників для 5-9 класів.

У січні-травні 2015 р. відбувся новий Всеукраїнський конкурс підручників для 4 і 7 кл., на якому підручник О.М. Ніколенко, Т.М. Конєвої, О.В. Орлової, М.О. Зуєнко, О.І. Кобзар із зарубіжної літератури для 7 кл. виборов 2 місце. У січні-травні 2015 р. під час Всеукраїнського конкурсу підручників для 4 і 7 кл. усі конкурсні підручники (зокрема підручник Ніколенко О.М. та ін.) були відкрито виставлені в репозитарії МОН для ознайомлення експертів та вільного вибору вчителями та школами. http://www.gazeta.lviv.ua/news/2014/09/03/33996 http://osvita.ua/school/42653/ http://osvita.ua/school/46259/ http://pedpresa.ua/127089-vebinar-21.html

У 2015 р. підручники О.М. Ніколенко та її авторського колективу за новою Програмою для 5-9 кл. викликали негативну реакцію з боку деяких авторів попередньої програми та підручників, а також їхніх прихильників.

Підручник зі світової літератури авторства Ніколенко також був підданий критиці на методичних об'єднаннях вчителями — практиками та у соцмережах, як такі, що, за твердженням окремих вчителів, не містять текстів творів, відсутність яких для учнів 5-6 класів, що навчаються за чинною програмою, не сприяє реалізації поставлених перед учителями проблем. Зауваження до підручника «Світова література, 5 клас» мали й фахівці літературного слова. Зокрема своє невдоволення змістом та перекладами авторки, розміщеними у підручнику, висловив Всеволод Ткаченко:« Попри те що сама книжка має непоганий поліграфічний рівень і зовнішній вигляд, а до її впорядкування й рецензування було залучено досить-таки широке коло викладачів і науковців, з'ясувалося, що дехто з них, як, наприклад, сама очільниця проекту О.Ніколенко, вперше у своєму житті мали справу з підготовкою такого підручника й перекладами до нього, не маючи ані відповідного досвіду, ані навіть достатнього уявлення, як це треба робити. А були серед авторів і такі, хто до державного завдання поставився й геть легковажно і безвідповідально. Та й обидва рецензенти не усвідомлюють, до чого зводилася їхня роль. Адже переклад хтось мав би зіставити з оригіналом і відреагувати, вибракувавши кепські й незугарні переклади, що, як цілком справедливо вважають занепокоєні батьки, спотворюють уявлення про красне письменство і псують літературний смак школярів  »

— Всеволод Ткаченко, Хуторянський кордебалет під верховинами світового письменства.

Стаття Вс. Ткаченка «Хуторянський кордебалет…» про підручник О.М. Ніколенко для 5 класу з’явилася в перший день Всеукраїнського конкурсу підручників для 4 і 7 класів - 23 січня 2015 р. Приводом для гострих нападів став вірш Й.В. Гете «Нічна пісня подорожнього» (на 8 рядків), який було вміщено в підручнику в адаптованому для п’ятикласників перекладі О.М. Ніколенко (цей переклад відомий учителям із 1998 р.) поруч із текстом німецького оригіналу і трьома іншими відомими перекладами.

Голова творчого об’єднання перекладачів КО НСПУ Вс. Ткаченко у статті «Хуторянський кордебалет…» (Дзеркало тижня. – 2015 р. – 23 січня) висловив зауваження і щодо Програми із зарубіжної літератури для 5-9 класів. Однак протягом січня-травня 2015 р. він сам брав участь у роботі робочої групи з удосконалення й розвантаження програми. Зарубіжна література. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-9 класи (2012 р. зі змінами 2015 р.). http://search.ukr.net/?go=http%3A%2F%2Fmon.gov.ua%2Fcontent%2F%25D0%259E%25D1%2581%25D0%25B2%25D1%2596%25D1%2582%25D0%25B0%2F1-06-2015-programa-z%25C2%25A6-zm%25C2%25A6nami-(zarub%25C2%25A6zhna)(1).pdf

У січні-травні 2015 р. усі експертизи підручника авторського колективу О.М. Ніколенко були виставлені на сайті МОН. Підручнику О.М. Ніколенко надано гриф МОН. http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/tbkonkurs/1425572502/

23 червня 2015 р. голова творчого об’єднання перекладачів КО НСПУ Вс. Ткаченко та інші члени Спілки письменників України (письменник і перекладач, лауреат Міжнародної премії «Тріумф» О. Гордон, віце-президент Асоціації українських письменників С. Борщевський), доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови Інституту філології КНУ імені Т. Шевченка Л.В. Коломієць дали експертні висновки щодо всіх конкурсних підручників із зарубіжної літератури, зокрема підручника для 7 кл. О.М. Ніколенко та ін. Усі висловлені пропозиції від фахівців були враховані авторами.

У мене є зміст експертних висновків вищезгаданих фахівців та підручник в електронному варіанті , бо паперових ще ніхто в руках не тримав. Знайду час, проаналізую, наскільки враховані зауваження: ІІ. Підручник «Світова література» для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів (автори: О. М. Ніколенко, Т. М. Конєва, О. В. Орлова)

1.​ На с. 6-7 подано помилкові визначення прямого та непрямого перекладу!

2.​ Вказати, з якої мови здійснено переказ Валерія Шевчука билини часів Київської Русі «Гей у славному та у городі у Муромі», записаної від кобзаря З. Штокалки.

3.​ Поданий на с. 48-49 переклад балади Ф. Шиллера «Рукавичка» (виконаний О. Ніколенко) позначений стилістичним зниженням та насичений прозаїзмами, тож варто його замінити, скажімо, майстерним перекладом Михайла Ореста.

В жодному разі не можна публікувати для школярів цю баладу в аматорському, дуже й дуже слабому, вкрай неякісному перекладі цього шедевру європейської літератури, зробленому О. Ніколенко із недотриманням теорії художнього перекладу. Цим примітивним переказом балади, написаним не літературною, а якоюсь суконною примітивною мовою, О. Ніколенко повністю дискредитує себе як перекладача (наприклад, вона часто недбало й незграбно висловлює думку славетного поета, вживаючи такі неоковирні слова й недоладні речення: «І лицар впевнено пройшов у центр звіринцю // І рукавичку пальцем підчепив» або «Звідтіль плигає стрімко тигр здоровий» тощо).

4.​ Поданий на с. 62-64 переклад «Балади про вересовий напій» Р. Стівенсона також характеризується загальним стилістичним зниженням (аж до бурлескно-травестійних ноток!) та позначений аграматизмами (!) й стилістичними «неоковирностями». Його теж слід замінити, скажімо, перекладом Євгена Крижевича («Вересовий трунок»).

В жодному разі не можна публікувати для школярів цей твір в аматорському, вкрай примітивному та неякісному «перекладі» цього шедевру європейської літератури, вчиненому Ольгою Ніколенко з недотриманням теорії художнього перекладу. Перекладачка не знає, наприклад, що після заперечення «не» іменник треба ставити не в знахідному, а в родовому відмінкові («мати напій», але «не мати напою»; «бачити смерть», але «не бачити смерті». Звичайно, що такий незграбний переказ не літературною, а направду суконно-суржиковою мовою не може мати жодного пізнавального значення для школярів, він тільки відштовхне їх від перекладу й літератури.

5. Вірші К. І. Гальчинського «Пісня про солдатів Вастерплятте» і «Лист із полону» необхідно подати тільки в майстерних перекладах відомих і визнаних українських перекладачів, наприклад, Р. Лубківського, С. Шевченка та ін.

В жодному разі не можна друкувати в підручнику для школярів вірш за сумнівною назвою «Лист з полону» (в поезії нагромадження чотирьох приголосних підряд не допускається) в аматорському перекладі О. Ніколенко.

6. Переклад вірша С. Гудзенка «Моє покоління» на с. 82-83 (у виконанні І. Фісак) є малохудожнім і потребує певного стилістичного редагування.

7. Щодо оповідання Д. Олдріджа «Останній дюйм», то тут слід зазначити, з якої мови здійснено переклад В. Гнатовського.

8. Переклад класичного вірша Р. Кіплінга «If» на с. 127-128 (у виконанні О. Ніколенко) обов’язково слід замінити, подавши натомість, наприклад, версію Є. Сверстюка (як одну з найкращих), оскільки поданий авторами переклад є надто довільним і цілковито неадекватним до оригіналу в семантичному та стилістичному вимірах.

В жодному разі цей вірш не може бути оприлюднений на сторінках підручника у свавільному і дуже невтішому перекладі О. Ніколенко, в якому нічого, крім демонстрації недолугості знайти не можна: не вміючи обходитися нормальними, властивими нашій мові словами й зворотами, пишучи «долей ризикнуть» замість правильного «долею ризикнуть» або «дихати в повні груди» замість «дихати на повні груди», перекладачка постійно вдається до найхимерніших мовних недбальств, перекручень і неоковирностей. Одне й те ж саме слово («життя») в неї може повторюватися у двох рядках поспіль, чого не допускає високе мистецтво поетичного перекладу: «Якщо життя завжди береш ти з бою // І не втрачаєш віри у житті». Перекладачка так і не навчилася, хоч і безпорадно береться за віршований переклад, що після заперечення «не» іменник треба ставити не в знахідному, а в родовому відмінкові («втратити напрям», але «не втратити напряму»). Задля вбогої рими (наприклад, «в крузі» – «друзів») вона вигадує незрозумілий новотвір «напрям в крузі», а для іншої рими («казку» – «поразку») готова створити й неправдоподібно-комічний підтекст: «Якщо ти мрієш, не сховавшись в казку»

9. Вірш О. Пушкіна в перекладі С. Крижанівського «Роняє ліс…» на с. 135 слід подати у відредагованому перекладі того ж таки С. Крижанівського «Вже ронить ліс…»

10. Вірш К. Симонова «Жди мене…» необхідно подати, скажімо, в блискучому перекладі сучасного майстра художнього перекладу Д. Павличка замість слабенької інтерпретації Ірини Фісак.

11. Оповідання Г. Дж. Веллса (а не Уеллса) «Чарівна крамниця» обов’язково треба подати в чудовому перекладі сучасного майстра художнього перекладу О. Логвиненка замість перекладу С. Іваненка.

12. В підручнику (автори: О. Ніколенко, Т. Конєва, О. Орлова) уривки повісті В. Бикова "Альпійська балада" подано в перекладі Галини Вігурської. В іншому підручнику (автори: Є.Волощук, О. Слободянюк) цю повість теж представлено в перекладі Г. Вігурської, але дещо інші уривки і без русизмів, а в підручнику (автори: О. Ніколенко, Т. Конєва, О. Орлова) зустрічаються русизми, як-от на с. 91 "Моросив дощ" замість "Накрапав дощ", яких слід позбутися, відповідно відредагувавши текст.

Хоча резюме вже було:

Безсумнівною вадою підручника О. Ніколенко, Т. Конєвої та О. Орлової є те, що поезії «Рукавичка» Ф. Шіллера, «Балада про вересовий напій» Р.Л. Стівенсона, «Лист з полону» К.І. Галчинського та «Якщо» Р. Кіплінга подано в тлумаченнях однієї з авторок, О. Ніколенко. Залишаючи осторонь питання володіння О. Ніколенко німецькою, англійською та польською мовами, слід наголосити, що ці поезії існують в якісних перекладах М. Ореста («Рукавичка») Є. Крижевича («Вересовий трунок» - відчуваєте різницю?!), Р. Лубківського («Лист з полону»), Є. Сверстюка та М. Стріхи (як на мене, школярів варто знайомити з обома версіями поезії «Якщо» цих майстрів). Годі говорити, що тлумачення О. Ніколенко поступаються названим тут перекладам. Чи має право О. Ніколенко друкувати свої переклади? Однозначно, так. Чи має право МОН України рекомендувати її переклади до друку? Однозначно, ні, оскільки ніхто не знімає з МОН України відповідальності за якість навчання.

Сергій Борщевський,

перший віце-президент

Асоціації українських письменників,

лауреат літературних премій

ім. Г. Кочура та ім. М. Рильского

в галузі художнього перекладу.--Учитель ^Обг 15:35, 14 грудня 2015 (UTC)Відповісти

Підручник О.М. Ніколенко для 7 кл. в 2015 р. вибрали близько 120 000 читачів. Всі акти вибору шкіл нотаріально завірені. http://mon.gov.ua/usi-novivni/novini/2015/05/13/shkoli-obrali-novi-pidruchniki-dlya-uchniv-4-x-i-7-x-klasiv.-oprilyudneno-rezultati/ http://mon.gov.ua/usi-novivni/novini/2015/06/16/«czogorich-upershe-za-istoriyu-konkurs/

25 липня 2012 р. Максим Стріха дав пояснення неякісним підручникам, які «штампувались» швидкими темпами після відміни 12-річної освіти. Зокрема, він говорить, що на думку експертів, у друці підручників спрацювали корупційні схеми за рахунок того, що автори та тодішні очільники МОНУ скористались нагодами, «які дає стаття Конституції України про безкоштовне забезпечення школярів підручниками»[24].

Пояснення М. Стріхи 25 липня 2012 р. не стосується підручників О.М. Ніколенко за новою Програмою для 5-9 класів, адже конкурси підручників (за новою Програмою), у яких брав участь авторський колектив О.М. Ніколенко відбулися пізніше: конкурс підручників у 2012 р. відбувся в жовтні-листопаді, а конкурс 2015 р. – січні-травні. Отже, підручник авторського колективу О.М. Ніколенко для 5 кл. вийшов у 2013 р., підручник для 6 кл. – у 2014 р., підручник для 7 кл. – у 2015 р.

Щодо критики підручників О. М. Ніколенко з боку Ткаченка та ін. — члени Всеукраїнської спілки вчителів-словесників написали публічну відповідь[25], а у відповідь на політичні обвинувачення проф. Ніколенко написала Відкритий лист «Болить серце за Україну»[26][27].

До дискусій щодо укладання Програми із зарубіжної літератури для 5-9 кл. ще в 2012 р. долучилися українські письменники. Так, 24 квітня 2012 р. негативно чинну програму із зарубіжної літератури оцінили й відомі сучасні українські письменники:« Я скажу їхньою мовою: блін! Навіщо замість «Маленького принца» та «Фауста» вивчати «Алхіміка» Коельйо? Виховувати тупаків? Є тексти, на яких дітей виховують у всьому світі, і тексти, на яких діти обов'язково виховуються у дискурсі європейському. Араби, китайці та японці мають власне бачення, та й вони не відкидають таких книжок, як «Маленький принц». А ці дебіли… Кого вони виховують з дітей? Рабів? Людина, яка не читала «Маленького принца», буде ідеальним рабом на заводі Ахметова.  »

— Іван Андрусяк Чим завинив «Маленький принц» перед Міністерством освіти? « «Заявлені зміни до навчальної програми смішні й абсурдні. Як можна давати двомісячній дитині борщ, якщо вона ще каші не може перетравити? Спочатку слід давати молоко. Тоді – кашу. Відтак – щось важче. Інакше нам загрожує виховати покоління ідіотів, які навчаться добре робити замислений вигляд.  »

— Любко Дереш Чим завинив «Маленький принц» перед Міністерством освіти? « Значно дієвішим буде, якщо батьки солідарно не відпустять дітей до школи. Те, що пропонується, – маячня повна. Яка Гавальда? Який прокурений вагон?.. Те, що в когось воно викликає ностальгійні настрої і шансонну естетику, чи те, що чиясь гламурна телиця нічого за Гавальду складнішого «ні асіліла», не значить, що з українських дітей треба робити розумово відсталих. «Гаррі Поттера» вони й самі прочитають, не дурні. І пересування по класах авторів теж пришелепкувате. Все це робиться лише для того, щоб діти перестали читати взагалі, зненавидівши уроки літератури разом із учителькою. Неписьменними рабами легше правити.  »

— Ірена Карпа Чим завинив «Маленький принц» перед Міністерством освіти?

Висловлені 24 квітня 2012 р. емоційні оцінки з боку українських письменників стосуються найпершого (неостаточного) проекту Програми, а проектів було декілька, бо до них розробники мусили вносити за побажаннями громадськості різні (подеколи полярні) пропозиції. Зауваження українських письменників були почуті й враховані О.М. Ніколенко та членами робочої групи. Це засвідчує зміст Програми із зарубіжної літератури для 5-9 кл. (2012 р. зі змінами 2015 р.). «Маленький принц» Сент-Екзюпері вивчається у 8 кл., твори А. Ґавальди та Дж. Роулінґ внесено до списку додаткового читання. Складні для сприйняття учнів твори («Фауст» Й.В. Гете, «Божественна комедія» Данте, «Гамлет» В. Шекспіра та ін.) заплановано для вивчення в старших класах. Зарубіжна література. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-9 класи (2012 р. зі змінами 2015 р.). http://search.ukr.net/?go=http%3A%2F%2Fmon.gov.ua%2Fcontent%2F%25D0%259E%25D1%2581%25D0%25B2%25D1%2596%25D1%2582%25D0%25B0%2F1-06-2015-programa-z%25C2%25A6-zm%25C2%25A6nami-(zarub%25C2%25A6zhna)(1).pdf

Ось, шановні, матеріал до опрацювання. Більше ніж достатньо. Тож - до роботи!Васильченко2014 (обговорення) 14:31, 14 грудня 2015 (UTC)Відповісти

Матеріалу на дисертацію по темі: "Яка чудова програма із зарубіжної літератури й підручники до неї авторства О. Ніколенко". Але реальність доводить інше.... --Учитель ^Обг 15:18, 14 грудня 2015 (UTC)Відповісти

1) У статті О. Ніколенко "Сучасний світ і реформування літературної освіти в Україні" йдеться не про один, а про всі створені на той час документи (і стандарт, і програми). Щодо Концепції - йдеться саме про новітні МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ, про нову структуру літературної освіти, яку виробила громадськість на підставі опублікованого й обговореного скрізь авторського варіанту (2010 р.) Концепції. Ідеологічні поправки в 2013 р. уже ніхто не брав до уваги. Головне, що з"явилося не 2, а 4 етапи літературної освіти, у дітей з"явилося більше можливості читати!  І де тут "реакційно-ворожа ідеологія"? Нова методологічна модель викладання літератури була підтримана  громадськістю і в 2010 р. (під час обговорення авторського варіанту Концепції), і в 2011 (під час обговорення Державного стандарту), і в 2012 (під час обговорення Програми для 5-9 кл.), і в 2015 р.(під час повторного обговорення Програми).   2) Про підручник для 7 класу авторського колективу О. Ніколенко - Вам же сказали, що АВТОРИ ВРАХУВАЛИ ЗАУВАЖЕННЯ. То для чого Ви берете конкурсний варіант підручника? Усі підручники доопрацьовуються в процесі підготовки до друку. І це цілком нормально, адже покращує нашу освіту. А якби автори не врахували, Ви уявляєте, що було б??? Досить поширювати неправдиву інформацію.  Alimduyl (обговорення) 18:01, 14 грудня 2015 (UTC)Відповісти

А може досить відбілювати те, що вже у плямах?--Учитель ^Обг 18:51, 14 грудня 2015 (UTC)Відповісти

Дивна річ. Оце ж відредагував я статтю й бачу, що всі мої правки — так би мовити, ліві. Нібито маю звання редактора Української Вікіпедії. Чому ж тоді не можу затвердити свої ж таки правки? Якась містифікація, їй-бо. Мо', чебурашки перешкоджають? Олег-літред^обг. 08:21, 27 грудня 2015 (UTC)Відповісти

@Олег-літред: Через суперечки по статті вона стабілізована, відображаються тільки перевірені зміни. Ви не не поставили відмітку про перевірку --Basio (обговорення) 08:47, 27 грудня 2015 (UTC)Відповісти

@Basio: Богу дякувать, усе з'ясувалося. Почав був я відмовлятися від заявки на звання патрульного, аж тут стався конфлікт редагувань. У суперечки я принципово не втручаюся. У цій статті я зробив цілком нейтральні правки. Вона сама їх просить: дуже вже скандальна. Годилося б, щоб і грамотна була. Дякую за затвердження. Олег-літред^обг. 08:53, 27 грудня 2015 (UTC)Відповісти