Римська республіка (1849)
Римська республіка (італ. Repubblica Romana) — короткочасна держава, проголошена 9 лютого 1849 року, коли уряд Папської області був тимчасово замінений республіканським урядом через від'їзд Папи Пія IX до Гаети[1]. Республіку очолювали Карло Армелліні, Джузеппе Мадзіні та Ауреліо Саффі[2]. Разом вони утворили тріумвірат, як відображення форми правління під час кризи Римської республіки в першому столітті до нашої ери. Конституція Римської республіки першою у світі скасувала смертну кару у своєму конституційному праві[3]. Припинила існування через військову інтервенцію Франції під проводом Луї Наполеона Бонапарта, який хотів відновити Папську державу. Коли Римські національні збори визнали за неможливе подальшу оборону і запропонували тріумвірам розпочати переговори з французьким генералом Шарлем Удіно про здачу Риму, Мадзіні разом із товаришами склав із себе повноваження та емігрував до Лондона[4]. 4 липня 1849 року національні збори визнали поразку та оголосили про передачу влади папі Пію IX[5]. Примітки
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia