У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Єфремов .
Миха́йло Оле́гович Єфре́мов (рос. Михаи́л Оле́гович Ефре́мов ; 10 листопада 1963 , Москва , РРФСР , СРСР ) — колишній радянський і російський актор театру і кіно, телеведучий. Заслужений артист Росії (1995). Спершу не підтримував, але згодом підтримав війну РФ проти України [ 1] .
Життєпис
Народився 10 листопада 1963 року в Москві , у родині акторів — Олега Єфремова та Алли Покровської .
Ще в шкільному віці вперше вийшов на сцену МХАТу в спектаклі «Йдучи, озирнись!». У кіно дебютував також школярем — у фільмі «Коли я стану велетнем» (1978). З 1982 по 1984 роки проходив військову службу у збройних силах СРСР .
У 1987 році закінчив школу-студію МХАТ й очолив Театр-студію «Современник-2», де грали такі актори, як Микита Висоцький , Марія Євстигнєєва , В'ячеслав Невинний молодший . Утім, трупа доволі швидко розпалася.
У 1991—1996 роках — актор МХТ ім. Чехова .
З 2006 року запрошувався до складу журі Вищої ліги КВК .
У 2009—2014 рр. вів програму «Жди меня» .
У 2011 — 5 березня 2012 року брав участь у проєкті «Громадянин поет» на сайті «F5.ru» та радіостанції «Эхо Москвы» , де читав вірші Дмитра Бикова .
Смертельна ДТП 8 червня 2020 року
Увечері 8 червня 2020 року перебуваючи в стані алкогольного та наркотичного сп'яніння,[ 2] скоїв аварію на Садовому кільці , в центрі Москви.[ 3] Позашляховик актора виїхав на зустрічну смугу і врізався у вантажний фургон , внаслідок чого водій фургона Сергій Захаров помер у лікарні від втрати крові.[ 4] Сам Єфремов не постраждав, його відпустили під підписку про невиїзд . Експертиза показала високий вміст алкоголю в крові та диханні Єфремова. У видихуваному повітрі було виявлено 1,05 міліграм на літр алкоголю, тобто 2,1 ‰ (допустима норма становить 0,16 проміле). 9 червня в його крові та сечі виявлені сліди кокаїну і канабіноїдів [ 5] [ 6] . 9 червня Єфремова затримали, стосовно нього була порушена кримінальна справа за статтею 264 КК РФ «Порушення правил дорожнього руху, що призвело з необережності до смерті людини».[ 7] Слідство попросило захід обмеження прав у вигляді домашнього арешту до 9 серпня.
8 вересня 2020 року суд визнав Єфремова винним за п. «а» ч. 4 ст. 264 («Порушення особою, яка керує автомобілем, правил дорожнього руху, вчинене в стані сп'яніння, що призвело з необережності смерть людини») КК РФ та призначив покарання у вигляді 8 років позбавлення волі із відбуванням покарання у виправній колонії загального режиму.[ 8]
У березні 2025 року Єфремов, після 4 замість 7,5 років у вʼязниці, був звільнений за умовно-достроковим звільненням[ 9] .
Громадянська позиція
У своїй творчості висміював політику Путіна щодо внутрішніх проблем Росії, анексії Криму , Євромайдану тощо[ 10] .
4 квітня 2022 року попросив верховний суд РФ зменшити йому термін ув'язнення, заявивши, що вже підтримує Путіна у війні РФ проти України [ 1] .
Родина
Одружений уп'яте. Має шістьох дітей.[ 11]
Перша дружина (протягом одного місяця) — актриса Олена Юріївна Гольянова (н. 20.08.1964).
Друга дружина — Ася Воробйова (Асія Робертівна Бікмухаметова), редактор. Від неї має сина Микиту , 1988 р. н. — актор театру «Современник ».
Третя дружина — Народна артистка РФ , актриса Євгенія Добровольська (1964—2025); син Микола , 1991 р.н. — також актор, знімався у серіалі «Біла гвардія»).
Четверта дружина — актриса Ксенія Качаліна (03.05.1971 р.н.; дочка Анна-Марія, 14.10.2000 р.н., проживає з батьком).
П'ята, поточна, дружина — звукорежисерка Софія Круглікова (дочки Віра, 2005 р.н., та Надія, 2007 р.н., син Борис, 2010 р.н.).
Творчість
Театральні постановки
«Чапаєв і Порожнеча» . Режисер: Павло Урсул — Чапаєв
«Люди-миші»
«Лихо та й годі » — Чацький Олександр Андрійович
«Амадей» — Вольфганг Амадей Моцарт
«Маленькі афери великого міста»
«Ігри жінок». Режисер: Кшиштоф Зануссі
«Анархія». Режисер: Гарик Сукачов — Біллі «Викидень»
Робота на телебаченні
Фільмографія
«Дні хірурга Мішкіна» — хлопчик (1976)
«Коли я стану велетнем» — Петрик Копейкін (1978)
«Все навпаки» — Андрій (1981)
«Шантажист» — Михайло (1987)
«Благородний розбійник Володимир Дубровський» — Володимир Дубровський (1989)
«Віват, гардемарини!» — спадкоємець престолу Петро III (1991)
«Люк» (1991)
«Чоловічий зигзаг» (1992)
«Королева Марго» — король Карл IX (1996)
«Криза середнього віку» (1996)
«Досьє детектива Дубровського» — Соплигін (1999)
«Каменська» (серія «Гра на чужому полі») — Микола (2000)
«Романови. Вінценосна родина» — Керенський (2000)
«Кордон. Тайговий роман» — Олексій Жгут (2000)
«Рятівники» (2000)
«Свято» (2001)
«Гипноз» (2001)
«У русі» — Вован (2002)
«Джокеръ» — Кречинський (2002)
«Француз» — Карпенко (2002)
«Антикілер» — Банкір (2002)
«Антикілер 2: Антитерор» — Банкір (2003)
«Небо. Літак. Дівчина» — Олексій (2003)
«Убійна сила 5» — Пахомов (2003)
«Супертеща для невдахи» — Сергій (2003)
Дільниця — Коритніков (2003)
«Слухач» — Кульома (2004)
«Російське» — батько Еда (2004)
«Початок шляху» — комендант концтабору (2004)
«Диверсант» — Костенецький (2004)
«Московська сага» — парторг медичного інституту (2004)
«КДБ у смокінгу» — головний редактор газети (2005)
«9 рота» — дембель (2005, епізод)
«Дунечка» — головний режисер театру (2005)
«Кохай мене» — Антон (2005)
«Полювання на ізюбра» — Сєров (2005)
«Лебединий рай» — Дмитро (2005)
«Статський радник» — філер Мильников Євстратій Павлович (2005)
«Жіноча інтуїція 2» — Мишко (2005)
Грецькі канікули — батько Іполита (2005, епізод)
Мама, не сумуй 2 — Моня, московський політтехнолог (2005)
Жесть — Маніяк (Добрий чоловік) (2006)
Солдати — капітан Стомаросов (2006)
Золоте теля — Васисуарій Лоханкін (2006)
Полювання на піранью — Дорохов (2006)
Заяць над безоднею — полковник Блинда (2006)
Дев'ять невідомих (2006)
Офіцери — Петренко (2006)
Три напівграції — Слава (2006)
Точка — Едик (2006)
Ніхто не знає про секс — батько Кеші (2006)
Здвиг (2006, епізод)
Грозові ворота — капітан Ланевський (2006)
Парк радянського періоду — товариш Роберт (2006)
12 — 8-й присяжний (2007)
Параграф 78 — начальник в'язниці (2007)
Ленінград — Омельченко (2007)
Свята справа — Примусоволікуючий (2007, епізод)
Артистка — Гусятников (2007)
День виборів — Отець Інокентій (2007)
Диверсант. Кінець війни — Костенецький (2007)
Віла роздору або Танок сонячного затьмарення — Алік (2007)
Іронія долі. Продовження — Дід Мороз (2007)
Сімейка Ади — Петро Погодін, Іван Погодін (2008)
Беляєв — Лютаєв (2008)
Будинок сонця — професор Немчинов (2008)
Контракт на любов — ? (2008)
Індиго — батько Каляєва (2008)
П'ятниця, 12 — міліціонер (2008)
Важкий пісок — Сергій Терещенко, адвокат (2008)
Найкращий фільм 2 — тато Моряка (2008)
Обручка — Петро (2009)
Дуже російський бойовик — Обама Хусейн (2009)
Полювання на Вервольфа — Адольф Гітлер (2009)
Книга Майстрів — 34-й богатир (2009)
Наказано знищити! Операція: «Китайська шкатулка» — майор МДБ Бабушкін (2009)
Контракт на кохання — режисер (2009, епізод)
Какракі — Михайло Михайлович (2009)
Антикілер Д. К. — Хондачов (2009)
Чорна блискавка — алкоголик у кольоровій шапочці (2009, епізод)
Кошечка — Варечка (новела «Скажена балерина») (2009)
Однокласники (2009)
Кохання у великому місті 2 (2010)
Гаражі (2010)
Класні чоловіки (2010)
Робінзон — Левкін (2010)
Білий пісок — капітан баржи (2010, епізод)
Найкращий фільм 3-ДЭ — учитель праці дядька Міша (2011)
Generation П — Леонід (Легіон) Азадовський (2011)
Випадковий свідок — Аркадій Царьков (2011)
ДухLess. Кінець гламуру — Кондратов (2011)
Фурцева — Олег Єфремов (2011)
Три дні з придурком (2011)
Про що говорять чоловіки — священик (2011, епізод)
Ржевський проти Наполеона — Лев Толстой (2012)
Глибина (2012)
Зайцев, пали! (2012)
МУР — начальник ВББ Іван Данилов (2012)
Не бійся, я с тобою! 1919 (2012)
Громадянин поет. Прогон року (2012)
Глаз божий (документальний) — істопник Олексій (2012)
Духless — Кондратов (2012)
Джунглі — Вадим Вадимович (2012)
9½ зомбі — Дудиков (2012)
Відлига — Федір Андрійович Кривицький, кінорежисер (2013)
В гостях у $kazki (2013)
Не бійся, я з тобою 2 (2013) — поліцмейстер
Кохання у великому місті 3 — тренер Валерій Борисович (2013)
Остання людина Атлантиди — озвучення (2013)
Zомбі канікули — Дудіков (2013)
«Зорепад — прикмета літа» — Василь Свідерський (2013 )
«Відлига» — Федір Андрійович Кривицький, кінорежисер (2013 )
«Тітонька» — продавець мандаринів (2013 )
«Кавказька полонянка!» — Адміністратор готелю (2014 )
«На дні» — Сверчков-Задонский (2014 )
«Контужений» — Антон Павлович Торопоркін, директор музею, краєзнавець (2014 )
«Безславні придурки» (2014 )
«Нова дружина» — Саша (2014 )
«Душа шпигуна» (2015 )
«Москва ніколи не спить» — Володимир (2015 )
«Про кохання» — наречений (2015 )
«Глибина» — Дмитро Дибенко (2015 )
«Слідчий Тихонов» — Тихонов (2015 )
«День виборів 2» — отець Інокентій (2016 )
«Ополонка» — опальний олігарх (2016 )
«Гарний хлопчик» — Володимир Дронов, директор школи (2016 )
«Політ» — Ігор Олександрович Жабенко (2020, т/с)
«Горбоконик» — Цар (2021)
Примітки
↑ а б Малай, Катерина (5 квітня 2022). Єфремов попросив Верховний суд скостити йому строк, хитро заявивши, що підтримує Путіна у бомбардуваннях України . OBOZREVATEL NEWS (укр.) . Архів оригіналу за 5 квітня 2022. Процитовано 5 квітня 2022 .
↑ За годину до смертельного ДТП Єфремов ледь не збив чотирьох пішоходів (відео) . www.unian.ua (укр.) . Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 9 червня 2020 .
↑ Російський актор Єфремов потрапив у п'яну ДТП, йому загрожує до 12 років . 5 канал (uk-UK) . Архів оригіналу за 15 червня 2020. Процитовано 9 червня 2020 .
↑ Актор Єфремов, що влаштував смертельну ДТП у центрі Москви, був мертвецьки п'яним - йому загрожує 12 років колонії . www.unian.ua (укр.) . Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 9 червня 2020 .
↑ Смертельна ДТП у Москві: в крові Михайла Єфремова виявили наркотики . www.ukrinform.ua (укр.) . Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 10 червня 2020 .
↑ У крові Єфремова знайшли наркотики - ЗМІ . www.unian.ua (укр.) . Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 10 червня 2020 .
↑ Задержан водитель, совершивший смертельное ДТП на Смоленской площади - Пресс-служба ГУ МВД России по г. Москве . 77.мвд.рф (російська) . Архів оригіналу за 27 квітня 2022. [Архівовано 2022-04-27 у Wayback Machine .]
↑ Ефремова приговорили к восьми годам лишения свободы . ТАСС . Архів оригіналу за 17 вересня 2020. Процитовано 8 вересня 2020 .
↑ Михайла Єфремова, який хотів воювати проти України, випускають з колонії: що він пообіцяв суддям . РБК-Украина (укр.) . Процитовано 1 квітня 2025 .
↑ Михаил Ефремов о Путине: «Мальчик шел и Крым нашел» (видео) [Архівовано 17 листопада 2015 у Wayback Machine .] (рос.) . Подробности . Інтер . 15.11.2015
↑ «Ліза», журнал — № 38, 2010 рік, стор. 66
Посилання