Імператриця Дзінґу
![]() Імператри́ця Дзінґу́ (яп. 神功皇后, じんぐうこうごう, МФА: [d͡ʑinguː koːgoː]; 170 — 3 червня 269) — легендарна Імператриця Японії, дружина Імператора Тюая. Згадується в «Кодзікі», «Ніхон сьокі» та «Фудокі». Після смерті чоловіка, вагітною вирушила завойовувати Корейський півострів. По поверненню народила Імператора Одзіна. Прижиттєве ім'я — панна Окінаґа Тарасі[2]. БіографіяЗгідно з «Ніхон сьокі» батьком Імператриці Дзінгу був Окінаґа но сукуне[3], праправнук Імператора Кайка. Мати Кацураґі но Така походила з яматоського аристократичного роду Кацураґі. В «Кодзікі» зазначається, що батьком Імператриці був прапраправнук Імператора Кайка, а мати була нащадком корейського сілланського принца Аме но Хібоко у 5 поколінні[4]. У двадцять п'ять років вийшла заміж за імператора Тюая[3]. Імператриця Дзінґу супроводжувала свого чоловіка в поході на племена кумасо. Разом із ним вона перебувала в Палаці Касії[5] у краю Цукусі на острові Кюсю. Коли імператриця прибула до Палацу в неї вселилися велика богиня сонця Аматерасу та три божества Сумійосі, що наказували Імператору Тюаю виступити проти Кореї. Імператор не повірив дружині і раптово помер. Тоді замість нього військо очолила Імператриця, яка, попри вагітність, вирушила за повелінням богів у Корею і підкорила державу Сілла. Повернувшись додому, вона народила Імператора Одзіна в місцевості Умі краю Цукусі. Після цього Імператриця прибула до землі Ямато, де придушила виступи місцевих вождів Каґосака та Осікуми. Вона правила країною 69 років, з 201 по 269 роки, допоки її син не зайняв престол[4]. В традиційній японській історіографії Імператриця Дзінґу часто ототожнюється з Хіміко, правителькою країни Яматай. Проте історики 20 століття вважають образ Імператриці збірним. Він виник в результаті симбіозу матеріалів з придворних хронік про походи на Корею, численних народних легенд про Велику панну Тарасі[6], а також сімейного переказу роду Окінаґа 7 століття[4]. Генеалогічне дерево
Примітки
Джерела та література
ПосиланняВікісховище має мультимедійні дані за темою: Імператриця Дзінґу |
Portal di Ensiklopedia Dunia