Імператор Сейму
Імператор Се́йму (яп. 成務天皇, せいむてんのう, сейму тенно; 84 — 30 липня 190) — 13-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 18 лютого 131 — 30 липня 190[1]. Проте дослідження вчених показують, що Сейма царював у середині IV століття. Старший син імператора Кейко і його дружини Ясака но Ірібіме но мікото. Замолоду звався Вака Тарасі Хіко-но-мікото. Фактично, Сейму був співправителем свого батька у похилому віці. Завершив адміністративно-територіальну реформу останнього. Найбільш відомий тим, що організував місцеві уряди, зробивши перші призначення такого роду в провінціях. Оскільки його єдиний син помер у молодому віці, Сейму призначив одного зі своїх небіжів принцом-спадкоємцем, запровадивши тим самим практику передачи трону непрямому наступнику. Але існує версія, що Сейму та його сина було вбито, а трон захопив небіж Тарасі-накацухіко, який став імператором Тюаєм. У Сейму була лише одна дружина, яка народила йому одну дитину; у нього також була наложниця, але в неї не було дітей. Генеалогічне дерево
Примітки
Джерела та література
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia