Інтенсивність відмов![]() Інтенси́вність відмо́в (рос. интенсивность отказов; англ. instantaneous failure rate; failure rate; fault rate; нім. Ausfallrate f) — умовна густина імовірності виникнення відмови об'єкта, яка визначається за умови, що до цього моменту відмова не виникла[1]. Інтенсивність відмов є показником безвідмовності неремонтованих і невідновлюваних об'єктів. Середня інтенсивність відмов — середнє значення інтенсивності відмов у заданому інтервалі часу[1]. Інтенсивність відмов може бути обчислена як відношення числа об'єктів (апаратури, виробів, деталей, механізмів, пристроїв, вузлів тощо), що відмовили за одиницю часу до середнього числа об'єктів, що справно працювали у даному проміжку часу за умови, що об'єкти, які відмовили не відновлюються і не замінюються справними. Іншими словами, інтенсивність відмов чисельно дорівнює числу відмов за одиницю часу, віднесеному до середнього числа вузлів, що безвідмовно працювали до цього часу. де N — загальне число виробів, що розглядаються;
де — число зразків, що справно працювали на початку інтервалу ;
Наприклад, середні значення інтенсивностей відмов складають:
ПриміткиДжерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia